Загибель засновника агрохолдингу «Нібулон» Олексія Вадатурського, втрата левової частки активів, підрив Каховської ГЕС та в 5-7 разів дорожча логістика змусили гендиректора компанії Андрія Вадатурського повністю перебудувати одну з найстаріших компаній країни. Як «Нібулону» вдається витримувати кризу та продовжувати інвестувати в українську економіку? Вадатурський розповів про це під час «Business Breakfast із Володимиром Федоріним»
Як війна змінила «Нібулон»
Якщо дивитися на «Нібулон» зразка грудня 2021 року – зараз це зовсім інша компанія. Ми багато втратили: зерно, землю. Наш основний офіс у Миколаєві, з якого починався бізнес, зараз не працює. Не працюють відділення компанії в Луганській, Харківській, Херсонській та Запорізькій областях.
Крім втрати активів через обстріли та окупацію, триває економічна війна з РФ: перекриття портів збільшили ціни на логістику агропродукції в 5-7 разів, при цьому ціни на аграрку у світі опустилися до дворічного мінімуму. Збитки «Нібулона» через війну лише у 2022-му перевищили $400 млн та призвели до того, що у компанії працюючими залишилися лише 32% активів.
Ми зібрали всі докази та порахували свої втрати, будемо позиватися та робити все, щоб Росія компенсувала завдані збитки.
Структура управління компанією повністю змінилась
Коли у будинок батьків потрапила російська ракета й батько, який очолював компанію останні 30 років, загинув, 4 серпня 2022 року мені довелося перебрати управління на себе. Декілька місяців пішло на стабілізацію фінансового стану компанії, й нарешті його вдалося досягти 12 квітня.
Я не боюсь делегувати повноваження, тому 17 жовтня ми зареєстрували новий устав компанії: створили раду директорів, комітети ухвалення рішень, привʼязали заробітну плату та бонуси співробітників до певних результатів. Ми – перша приватна компанія в Україні, яка запровадила таку структуру, відповідно до нового закону. Наша наглядова рада представлена вже двома людьми, зараз шукаємо третю кандидатуру, зокрема серед іноземців.
Збитки «Нібулона» через війну лише у 2022 році перевищили $400 млн
Про реструктуризацію боргів та інвестиції
Для будівництва та розвитку компанії ми активно використовували кредитні кошти – на початок війни залучили $570 млн в 26 банках. Половину кредитного портфеля «Нібулона» вже вдалося реструктуризувати на довгострокових умовах. Наразі домовляємось із рештою кредиторів. З частиною домовлятися складно, але ми пояснюємо: нам потрібен час, щоб перегрупуватися. Ми не відмовляємось від своїх зобов’язань.
У 2022-му дохід «Нібулона» впав майже втричі – з 40 млрд грн до 15 млрд грн. Звичайно, якщо ти працюєш три місяці на рік, то яких ще результатів можна очікувати. Зараз нам вдалося вийти на середньомісячні обороти виручки $70-80 млн. До кінця року розраховуємо вийти на 30 млрд грн.
Попри всі негаразди ми продовжуємо інвестувати в українську економіку. Цього року вклали близько $30 млн – у розвиток філії «Бессарабська» в порту Ізмаїл, яка працює з 15 вересня 2022 року.
Ризики переробки
«Нібулону» довелось призупинити проєкт будівництва млина в порту Ізмаїл. На жаль, я поки що не бачу перспективи з переробкою в Україні. Головна причина – воєнні ризики.
Після того, як розпочалися атаки на критичну інфраструктуру України, ми зрозуміли, що це неправильне рішення під час війни. Я не готовий ні морально, ні фінансово переживати втрату такого активу через приліт. 23 серпня цього року нам довелося відчути такий досвід, коли росіяни обстріляли наше підприємство в Ізмаїлі.
Також серед причин: фінансові труднощі, бракує юридичної і законодавчої бази для забезпечення, розвинені конкуренти довкола. Якщо ви побачите, які умови сьогодні пропонують у Польщі, Туреччині, Румунії, де, до речі, також працюють українці, то побачите, що переваг в інвестуванні в Україну сьогодні не існує, а ризики є.
У що натомість вкладати? У диверсифіковані речі, наприклад, сільгосптехніку. Ти купиш 10-20 комбайнів, наприклад, один можеш втратити, але інший працюватиме, на відміну від заводу.
Як трансформується суднобудівна програма «Нібулона»
«Ніболон» першим почали вкладати у навігацію по Дніпру – це найдешевший спосіб перевезення. Ми придбали судноремонтний завод – і зараз це єдиний завод, який працює в Україні та здатний збудувати флот. Але підрив Каховської дамби робить використання Дніпра для логістики неможливим на 5-15 років.
Вся концепція, над якою працювали тисячі людей з мільйонами інвестицій більше 15 років – сьогодні не працює.
