Фонд бачить у знеціненні потенціал збільшення бюджетних надходжень, регулятор застерігає про інфляцію та небажані соціальні наслідки.
За інформацією ЗМІ, Міжнародний валютний фонд чинить активніший тиск на НБУ, наполягаючи на керованому послабленні гривні. Це, як стверджується, покращить фінансову ситуацію, збільшивши доходи в національній валюті, та зменшить бюджетний дефіцит. В Україні натомість вважають, що подібний крок завдасть більше шкоди, ніж користі, оскільки підштовхне інфляцію та викличе соціальну напруженість. Хоча певні переваги від знецінення національної валюти, безсумнівно, є: завдяки дешевшій гривні буде простіше наповнювати держбюджет, продукція наших виробників стане більш конкурентоспроможною, а прибуток після конвертації – більшим. Але тут важливо не перестаратися та добре оцінити всі “за” і “проти”, адже ризики прискорення інфляції, зменшення довіри до гривні та ослаблення соціального захисту українців ніхто не відміняв.
ПОСТУПОВА ДЕВАЛЬВАЦІЯ ВИГІДНА ДЛЯ ДЕРЖБЮДЖЕТУ?
Інвестиційний банкір Сергій Фурса нагадує, що дискусія стосовно курсу між МВФ та НБУ точиться вже понад рік. У Фонді переконані, що керована девальвація гривні сприятиме збільшенню номінальних доходів держбюджету, оскільки експортні угоди номіновані в іноземній валюті. Нацбанк же продовжує стверджувати: значно важливішим зараз є стримування інфляції. А це неможливо без стабільного валютного курсу.
“Окрім цього, НБУ звертає увагу Міжнародного валютного фонду на те, що гривня знецінюється щодо євро лише тому, що проти європейської валюти падає долар. А оскільки Європа – наш основний торговельний партнер, то жодних проблем у підтримці фіксованого курсу долара немає”, – зазначає фінансовий експерт у коментарі Укрінформу.
Також аналітики вказують на те, що, на відміну від інших періодів у нашій сучасній історії, коли дійсно були підстави говорити про штучне утримання регулятором курсу, зараз – не в останню чергу завдяки вдалих інтервенцій НБУ – розбіжності між готівковим і офіційним валютними курсами практично відсутні. А отже немає й термінової необхідності в девальвації гривні у пошуках нової рівноваги: як кажуть, “від кращого кращого не шукають”…
Водночас Фурса визнає: помірне знецінення гривні дійсно могло б бути корисним для збільшення власних бюджетних надходжень. Оскільки це принесе більше коштів від сплати ПДВ з імпорту та гарантує збільшення номінальних надходжень після конвертації міжнародної допомоги у гривню.
Про це говорить і виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
“Україна отримує макрофінансову підтримку у доларах та євро. А всі соціальні виплати здійснюються у гривні. Тобто, чим нижчий курс, тим легше Міністерству фінансів виконувати соціальні зобов’язання, витративши для цього менше валюти. МВФ розуміє, що Україні не вистачає приблизно $45 мільярдів, щоб покрити дефіцит бюджету. При тому, якщо збільшити валютний курс, наприклад, до 50 гривень за долар, країні не вистачатиме не 45, а 40 мільярдів. Тобто позиція Фонду зрозуміла: це спроба зменшити потреби України у кредитуванні та таким чином посилити бюджетну стійкість”, – пояснив експерт у коментарі Укрінформу.
Фото: NBU
Але Міжнародний валютний фонд, за словами Пендзина, також абсолютно обізнаний (і Національний банк на цьому постійно наголошував), що послаблення гривні призведе до прискорення інфляції. А одне з основних завдань самого НБУ – її стримування. Тому експерт сумнівається, що Україні доцільно погоджуватися на більш значне послаблення гривні, ніж до 45,7 гривні на кінець наступного року – показника, який уряд враховував при визначенні параметрів проєкту бюджету-2026.
“Урядовці чудово усвідомлюють наслідки знецінення української валюти. Ми з вами пережили в умовах девальвації 2022 рік, коли замість 24 гривень за долар отримали курс у 36 гривень. Це суттєво вдарило по кишенях людей, по їхніх заощадженнях, негативно вплинуло на реальні доходи та показники інфляції. Тому знову ризикувати подібними речами навряд чи будуть. Хоча обговорення довкола цього з міжнародними партнерами триватимуть”, – додав виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
Натомість керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ілля Несходовський переконаний: Україні все ж варто скористатися порадою МВФ. Експерт нагадав, що зараз валютний курс у нас формується не ринком, а на 100% залежить від обсягів інтервенцій НБУ. Тобто, курсовими показниками ми завдячуємо лише йому – точніше, тому, як він використовує мільярди доларів фінансової допомоги, яка надходить в Україну від міжнародних партнерів у вигляді кредитів і грантів. Уряд же при розрахунках бюджету (зокрема, при формуванні його дохідної частини) постійно закладає вищий прогнозований курс, ніж той, який встановлюється насправді.
“Наприклад, прогнозований курс на поточний рік – 45 гривень за долар, тоді як зараз він не досягає і 42 гривень. В результаті бюджет цьогоріч недоотримав близько 178 мільярдів гривень. Враховуючи те, що у нас є певні виплати у валюті, а також витрати на закупівлі, що разом складають приблизно 20-30% від цієї суми, точно можна сказати: недонадходження перевищують 120 мільярдів гривень. Погодьтеся, ці кошти не були б зайвими для бюджету, видатки якого цього року, як і минулого, неодноразово переглядалися”, – підкреслив у коментарі Укрінформу Несходовський.
Фото: pixabay
За таких обставин девальвація гривні у межах 10% була б, на його думку, досить корисною. При цьому експерт відкидає застереження, що через спровоковані таким кроком панічні настрої контрольована девальвація може перетворитися на “неконтрольовану”. Адже Національний банк має рекордні золотовалютні резерви, тому легко може впоратися зі сплесками попиту на валюту – у тому числі, і спекулятивного. Не призведе це і до прискорення інфляції: є всі можливості до кінця року повернути її до однозначного показника (менше 10%).
Натомість це могло б сприяти скороченню некритичного імпорту. Бо поки що мінімізувати наслідки дисбалансів у зовнішній торгівлі допомагають значні обсяги міжнародної фінансової допомоги. Але ми повинні вже зараз готуватися до її суттєвого зменшення після війни.
“Утримуючи курс, ми фактично стискаємо девальваційну пружину, яка може різко розпрямитися в умовах припинення чи значного обмеження фінансових надходжень від міжнародних партнерів. Тому маємо вибирати: поступова девальвація у межах 10% зараз чи одномоментне знецінення гривні на 50% або й більше відсотків – вище 60 гривень за долар – у недалекому майбутньому. Я радив би обрати перше. Незначна девальвація до рівня, визначеного при формуванні цьогорічного бюджету – 45 гривень за долар, – абсолютно нормальний і логічний за нинішніх обставин крок”.
Плавна контрольована девальвація, на думку Несходовського, вигідна і для економіки, і для бюджету, і для українських підприємств, чия продукція успішніше конкуруватиме з імпортом.
З ДВОХ РИЗИКІВ ДОВЕДЕТЬСЯ ВИБРАТИ МЕНШИЙ?
Проте голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що насправді ризиків від навіть суворо контрольованого знецінення гривні за поточних умов більше, ніж потенційної вигоди.
“Хоча МВФ уважно стежить за балансом державного бюджету країни, з якою співпрацює або збирається співпрацювати, вимагаючи, щоб її бюджетний дефіцит не перевищував безпечної норми – 3% ВВП, – там чудово розуміють: в Україні зараз особлива ситуація. У нас функціонує економіка війни, яка кардинально відрізняється від економіки мирного часу, і через колосальні витрати на протистояння агресору дефіцит об’єктивно не може відповідати таким параметрам”, – пояснює експерт у коментарі Укрінформу.
При цьому країна не залишилася наодинці з бідою – нас підтримують понад 60 держав і практично всі міжнародні фінансові інституції, у тому числі й сам Міжнародний валютний фонд. Вони допомагають повністю покривати бюджетний дефіцит – за принципом: Україна отримує стільки, скільки потрібно. Наприклад, у 2025-му ми вже отримали $37 мільярдів кредитів і грантів із зовнішніх джерел. До кінця року має надійти ще до $15 мільярдів.
“За такого підходу гострої потреби поповнювати дохідну частину бюджету за рахунок, наприклад, девальвації гривні чи підвищення податків (у всякому разі – значного) немає. Тому рекомендація МВФ девальвувати гривню заради мінімального збільшення бюджетних доходів, скажімо так, некоректна. Принаймні, до завершення активних бойових дій”, – вважає Новак.
Більше того, він нагадав, що деякі наші міжнародні партнери передбачили ресурс для підтримки України й у своїх бюджетах на 2026–2027, а дехто – навіть до 2030 року. Хоча й визнав: зарезервованих коштів недостатньо, адже навіть потреба у зовнішньому фінансуванні на наступний рік наразі повністю не закрита. Але економіст переконаний: знайти джерела фінансування бюджетного дефіциту нам вдасться.
До того ж, Україна має набагато більші можливості поповнювати дохідну частину бюджету власним ресурсом. Це, зокрема, пов’язано із заходами з детінізації економіки. Економіст назвав чотири великі тіньові або напівтіньові напрями, які мають значні резерви для незрівнянно більшого поповнення бюджету, ніж контрольована девальвація гривні:
● використання офшорних компаній і схем – перш за все, при зовнішньоекономічних операціях, як експортних, так і імпортних; ● контрабанда на Митниці;
● так звані податкові “скрутки”;
● фіктивне відшкодування ПДВ компаніям, які насправді нічого не виробляють, не експортують, але через відповідні корупційні схеми отримують від держави величезні суми.
“Звернувши увагу на ці корупційні тіньові схеми, уряд зміг би сформувати ще один бюджет країни, тобто щонайменше вдвічі збільшити його дохідну частину. Тоді як девальвація нацвалюти може забезпечити приріст номінальних гривневих доходів не більш ніж на 3-4%. І це – не кажучи про те, що її знецінення негативно позначиться на купівельній спроможності усіх громадян України, для яких гривня є основним джерелом доходів. А таких 98%”, – зауважує Новак.
Звідси його висновок: наразі немає економічних, фінансових причин чи потреб девальвувати гривню заради незначного збільшення дохідної частини бюджету. У той же час стабільність курсу гривні – серед ключових передумов загальноекономічної стабільності країни. А така стабільність – один з елементів, який допоможе нам вистояти у війні та мати необхідний ресурс для перемоги.
Погоджується і Сергій Фурса, який вважає, що позиція Нацбанку навряд чи найближчим часом зміниться. При цьому підстав побоюватися, що така принциповість регулятора стане перешкодою для затвердження наступної програми співпраці України із Фондом, немає.
РІШЕННЯ ПРО ДЕВАЛЬВАЦІЮ – ВИКЛЮЧНО ЗА УКРАЇНОЮ
У четвер під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики голова Національного банку Андрій Пишний підтвердив, що як і раніше, консультації з МВФ у частині можливої контрольованої девальвації гривні тривають. Але остаточно визначатися з доцільністю такого кроку буде саме український Центробанк.
“У центрі нашої співпраці з Міжнародним валютним фондом завжди були й залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості. Під час кожного перегляду (програми співпраці України з МВФ, – ред.) відбуваються дискусії, які охоплюють широке коло питань. НБУ реалізує свою валютно-курсову політику в межах стратегічних навігаційних документів, які ми розробили та погодили в рамках чинної програми. І під час обговорень аналізуємо ефективність цих рішень. Однак ми, як і наші партнери, розуміємо: остаточне рішення залишається за Нацбанком. Як і відповідальність”, – запевнив Пишний.
При цьому він висловив вдячність міжнародним партнерам за фахову експертизу та поради, які дуже корисні для нас.
Глава НБУ анонсував на найближчі тижні продовження обговорень довкола нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ймовірно, тоді українська сторона й визначиться остаточно з доцільністю контрольованої девальвації.
Владислав Обух, Київ
