У грудні минулого року агрокомпанія через відсутність світла запізнилася з реєстрацією накладних на 16 хвилин, за що податкова виписала їй 700 000 грн штрафу. Податківців навіть не переконала довідка Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини. Інспектор Ради бізнес-омбудсмена Василь Суховий та молодша інспекторка Наталя Дасюк спеціально для Forbes розповідають кейс компанії «ГАЛИЧИНА – ЗАХІД»
Компанія «ГАЛИЧИНА – ЗАХІД» отримала від податкової несправедливо великий штраф за запізнення в реєстрації податкових накладних Фото Прес-служба РБО
ТЗОВ «ГАЛИЧИНА – ЗАХІД» входить до п’ятірки найбільших агрокомплексів України з вирощування свиней, площа господарства якого займає 412 га та має понад 6000 га орної землі під сільськогосподарські культури.
Операційна діяльність компанії, як і тисяч інших підприємців, була суттєво ускладнена восени 2022 року, коли Російська Федерація почала здійснювати масовані ракетні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури, внаслідок чого відбувалися аварійні та стабілізаційні відключення електроенергії по всій території України.
ТЗОВ «ГАЛИЧИНА – ЗАХІД», як об’єкт критичної інфраструктури в секторі харчопереробної промисловості, підключене до електропостачання за допомогою основної та резервної ліній. У випадку відключення світла по основній лінії, підприємство мало би заживлюватися від резервної. Однак, у зв’язку із значним дефіцитом електроенергії в мережі, відключення часто відбувалися по обох лініях одночасно.
Так трапилося і 15 грудня 2022 року – в граничний день для реєстрації податкових накладних. Через те що протягом 85% часу (з 09:09 до 17:23), відведеного для їх реєстрації, було відсутнє електропостачання по обох лініях, підприємство подало на реєстрацію лише одну із 21 податкової накладної, які підлягали реєстрації в цей день, із запізненням на 16 хвилин – о 18:16.
З огляду на те, що такі обставини були непередбачуваними, і підприємство ніяк на них вплинути не могло, Торгово-промислова палата підтвердила дію форс-мажорних обставин, які є підставою для звільнення від відповідальності за порушення податкових обов’язків. Однак, попри це, податковий орган кваліфікував 16-хвилинне запізнення як запізнення на один день і наклав близько 700 000 грн штрафу на підприємство.
Щоб об’єктивно встановити, чи могло ТЗОВ «ГАЛИЧИНА – ЗАХІД» вчасно зареєструвати всі податкові накладні, Рада бізнес-омбудсмена співставила фактичну кількість часу наявності електроенергії та розрахунковий час, необхідний для реєстрації 21 податкової накладної.
Встановлена Міністерством фінансів України кількість часу, необхідна для реєстрації однієї податкової накладної, становить 30 хвилин. Підприємству мало би знадобитися 10 годин 30 хвилин для реєстрації 21 податкової накладної. Фактично електропостачання було наявне лише 1 годину 46 хвилин. Така кількість часу є достатньою для реєстрації лише трьох податкових накладних, і аж ніяк не 21.
Вперто не бажаючи визнавати існування форс-мажорних обставин, регіональний податковий орган вказав на те, що це проблеми підприємства, яке не змогло організувати свою роботу так, щоб зареєструвати розглядувану податкову накладну раніше, не відкладаючи на останній день граничного строку.
Рада бізнес-омбудсмена не погодилась із таким підходом, адже, по-перше, жодна норма права не забороняє здійснювати реєстрацію податкових накладних в останній день строку, а по-друге, у підприємства підлягали реєстрації 142 податкові накладні/розрахунки коригування в періоді з 01.12.2022 до 15.12.2022, розрахункова витрата часу на реєстрацію яких складає 71 годину.
«Львівобленерго» підтвердило, що в період з 01.12.2022 до 15.12.2022 протягом операційного часу електроенергія у підприємства фактично була наявна лише 25 годин, тобто кількість фактичного часу наявності електроенергії була втричі меншою ніж необхідна для їх реєстрації.
Згідно з податковим законодавством, належним чином посвідчені форс-мажорні обставини є самостійною підставою для звільнення від відповідальності за вчинення податкових правопорушень. Така позиція з правозастосування пп. 112.8.9. п. 112.8. ст. 112 Податкового кодексу була публічно прокомунікована ДПС України через Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС, у якому на питання: «Чи звільняються платники податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)», була надана пряма відповідь: «Так, звільняються».
Тому підприємство, маючи обґрунтовані очікування на справедливе скасування штрафу, звернулося до ДПС України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення. Проте непослідовність публічно прокомунікованої й фактичної позиції податкової здивувала навіть Раду бізнес-омбудсмена.
В задоволенні скарги було відмовлено, зокрема, у зв’язку з тим, що ТЗОВ «ГАЛИЧИНА – ЗАХІД» не подавало до регіонального податкового органу заяви про неможливість виконання податкових обов’язків згідно з Порядком № 225 від 29.07.2022 та не отримувало відповідного рішення.
Під час розгляду скарги Рада бізнес-омбудсмена звернула увагу податкової на те, що форс-мажорні обставини не потребують додаткової валідації рішенням про неможливість виконання податкових обов’язків. Адже, по-перше, це два окремі механізми, які можуть слугувати самостійними підставами для звільнення від відповідальності; а по-друге, підприємство стабільно працює – воно виконувало податкові обов’язки до вчинення «порушення», в день його вчинення та весь час після того. Тому, на думку Ради бізнес-омбудсмена, механізм посвідчення неможливості виконання податкових обов’язків є нерелевантним у цьому випадку.
На переконання Ради, коли нормотворець запроваджував механізм підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків, він ставив за мету спростити життя постраждалому бізнесу, а не створити бюрократичний механізм, яким створюватимуть перепони бізнесу та виправдовуватимуть безпідставні штрафи.
Податкову не переконала довідка про форс-мажорні обставини від ТПП Фото Прес-служба РБО
Накладення штрафу, непропорційно великого до вчиненого порушення, яке має абсолютно формальний характер, не несе в собі жодної суспільної небезпеки, не порушило права чи інтереси жодної особи, в тому числі держави, і не призвело до втрат бюджету, – є наслідком не лише своєрідного підходу податківців до оцінки форс-мажорних обставин, а й нормативного регулювання, яке не відповідало принципу «якості закону».
Операційний час, протягом якого платники ПДВ можуть подати на реєстрацію податкові накладні, врегульовується Порядком № 1246 від 29.12.2010, згідно з п. 3 якого операційний день триває в робочі дні до 20 години. Дане положення було чинним як на момент вчинення підприємством «порушення», так і залишається чинним зараз.
З початку повномасштабного вторгнення було внесено низку змін до законів, які були націлені на лібералізацію умов ведення бізнесу в умовах війни, однак деякі зміни, навпаки, ще більше обмежували можливості платників.
Так, 15.03.2022 Законом № 2120-IX підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу було доповнено п. 69.18, яким встановлювалося, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, приймання електронних документів від платників податків здійснюється у робочі дні до 18 години.
При цьому зміни до спеціального Порядку № 1246 внесено не було, що спричинило відповідну колізію.
Попри суперечливе нормативне регулювання, в умовах якого, згідно з Податковим кодексом та усталеною судовою практикою, має застосовуватися презумпція правомірності дій платника податків, цей принцип практично не знайшов свого втілення.
Нерелевантність обмежень та нерозумність застосовуваних санкцій була визнана в подальшому законодавцем, який Законом № 2876-IX не лише продовжив строки для реєстрації податкових накладних до пʼять днів та відновив операційний час до 20:00, а й встановив прогресивну шкалу штрафів від 2%, які застосовуються в залежності від строку прострочення.
Однак через те, що за загальним правилом закони не мають зворотної дії в часі, ці послаблення не застосовуються до підприємців, які не вклалися в скорочений операційний час, до вступу в силу цих послаблень. Такий підхід законодавця є щонайменше незрозумілим, оскільки закон повинен бути «живим» та підлаштовуватися під актуальні виклики, оскільки об’єктивні обставини не можуть підлаштовуватися під закон, який явно не встигає за реальністю. А у випадку ж якщо закон наздогнав поточні реалії постфактум, то такий закон або повинен мати ретроспективну дію, або передбачати звільнення від відповідальності за вимушені порушення, які відбулися до його прийняття.
Під час аналізу обставин справи склалося враження, що бізнес та податкова живуть у паралельних реальностях – коли відбуваються обстріли і вся країна залишається без світла, державні органи можуть не виконувати вчасно свої обов’язки і не нести за це відповідальності, а коли такі події торкаються бізнесу – податківці роблять вигляд, що цих обставин не існує, тому на бізнес накладаються драконівські штрафи. На жаль, це ніяк не вкладається в концепцію підтримки бізнесу під час війни.
З 10.10.2022 року, коли розпочалися масовані атаки на енергетичну інфраструктуру, підприємці почали жалітися Раді бізнес-омбудсмена на затримки в роботі податкових органів, на що Рада просила їх ставитися із розумінням до таких фактів, оскільки і підприємці, і податківці перебували в однакових екстремальних умовах.
З огляду на непропорційність ситуації, коли для податківців були зупинені строки в сфері первинного адміністрування ПДВ, а для платників податків – ні, Рада бізнес-омбудсмена наприкінці 2022 року звернулася до ДПС України за статистикою. Так, у співставному періоді – грудні 2022 року – регіональні податкові органи витрачали від шести до 30 днів на розгляд документів, які подавалися платниками податків на підтвердження реальності операцій по зупинених податкових накладних, при тому що номінально строк для цього складає пʼять робочих днів.
Це свідчить про те, що не лише бізнесу, а й суб’єктам владних повноважень доводилося пристосовуватися до тривалих відключень електроенергії, відсутності зв’язку та інтернету, що, безумовно, негативно впливало на строки та можливості виконання своїх обов’язків.
Рада бізнес-омбудсмена вважає, що під час війни не можуть мати місця надмірно формальні підходи до регулювання суспільних відносин, а державні органи мають використовувати свої владні повноваження не лише для покарання, а й для заохочення діяльності бізнесу, який є основою економічного добробуту держави.
В справі «ГАЛИЧИНА – ЗАХІД», на превеликий жаль, заохочення не сталося, а такі базові складові верховенства права та адміністративної процедури, як справедливість, пропорційність, юридична визначеність, розумність, знову не знайшли свого втілення на практиці, так і залишившись деклараціями на папері.
