З початку великої війни уряд надав можливість отримувати кредити за програмою «5-7-9» великим підприємствам із річним доходом більше €50 млн. АТБ, Fozzy Group, Novus та інші українські ритейлери звернулися до Ощадбанку. Чи вдалося їм отримати кредитування від банку та як вони скористалися цими коштами?
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
З перших днів великої війни українські ритейлери та постачальники опинилися у складній ситуації. Логістичні ланцюги, які вибудовували роками, були знищені. Постала загроза дефіциту товару.
Щоб уникнути цих проблем, уряд змінив критерії отримувачів кредитів за програмою «5-7-9». Якщо до війни це були тільки аграрії, то тепер така можливість зʼявилася й у ритейлерів. Також уряд дозволив мати іноземних бенефіціарів (окрім російських і білоруських) у структурі власності торгових мереж та аграрних компаній.
«Тоді ритейлери почали звертатися до банків за екстреним фінансуванням, щоби мати змогу розрахуватися з постачальниками», – каже заступник голови правління, відповідальний за корпоративний бізнес державного Ощадбанку Юрій Каціон. Банк їх відбирав, зокрема, за такими критеріями: відсутність негативної кредитної історії та згода компанії на передачу майна у заставу.
За півтора року до Ощадбанку звернулися вісім ритейлерів. Одного з них у банку не називають, але зазначають, що це одна з найбільших торгових мереж в Україні. Ця компанія відмовилася давати в заставу свою нерухомість, тому Ощадбанк їй відмовив. Банк не розглядав можливості надати кредитування «Auchan Україна» і METRO через роботу їхніх материнських компаній у Росії, каже Каціон. Але компанії поставилися до цього з розумінням, додав він.
Найбільшу фінансову допомогу за програмою «5-7-9» отримав Novus – 500 млн грн на один рік. На другому місці – одеський ритейлер «Таврія Плюс» – він отримав три кредити на загальну суму 480 млн грн. Львівська мережа «Рукавичка» отримала два кредити на 300 млн грн, а Varus – на 297 млн грн. Fozzy Group також брала кредит за цією програмою на початку великої війни, однак у компанії не уточнили, на яку суму. Максимальна сума, яку могла отримати група позичальників у складі одної юридичної особи за «5-7-9», – до 1 млрд грн.
«Ми не отримували від ритейлерів таких запитів, які могли б профінансувати, на суму більше 500 млн грн. На початок вересня «Ощадбанк» профінансував ритейл за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на понад 2 млрд грн», – каже Каціон.
Спільна мета отримання кредитів у всіх ритейлерів – поповнення обігових коштів та уникнення «касових розривів». Наприклад, Varus розрахувався таким чином із постачальниками. Інші мережі не надали Forbes розʼяснення, як саме використали кредитні кошти.
Що буде далі з кредитним фінансуванням «5-7-9»?
Програма стає надто великою
«Актуальність програми «5-7-9» для ритейлерів вже спадає, адже вона була нагально потрібна в першу чергу для стабілізації ситуації з початком великої війни. Якщо відбудеться поступове зниження облікової ставки, як планує НБУ, це матиме вплив на зниження вартості кредитування прогнозно до 16–18% на кінець року», – вважає Юрій Каціон.
На привабливість програми можуть вплинути й інші проблеми – вона поступово стає надто великою та починає непокоїти міжнародних кредиторів України. Кожен четвертий кредит субсидується державою, це нездорово та дорого для держави, розповідав в інтерв’ю Forbes заступник директора-розпорядника МВФ від України Владислав Рашкован.
З початку 2023-го в рамках «5-7-9» видано 14 538 кредитів на понад 51 млрд грн, свідчать дані Мінекономіки, надані пресслужбою міністерства. Найбільше кредитів (53%) отримали компанії аграрної галузі. 25% припало на торгівлю та виробництво, 13% – на промисловість. Однак попри невеликий рівень проблемних кредитів, на кінець травня розмір кредитного портфелю банків по «5-7-9» перевищував еквівалент у 2% ВВП, говорив Рашкован.
«Як його задовольнити та в цілому збільшити кредитування, але без значних ризиків для бюджету, – це тема для дискусії між МВФ, Мінфіном і Мінекономіки з залученням НБУ», – розповідав він Forbes.
Чи змінюватимуть програму «5-7-9»? Зараз уряд не планує змін до «5-7-9», повідомляла Forbes міністерка економіки Юлія Свириденко. «Коли була продовольча криза, програму розширювали на торговельні мережі, – наводила приклад вона. – Нещодавно ми долучили до програми виробників дронів і проєкти енергоефективності».
