Президент Володимир Зеленський підписав закон (№ 5593-д) щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава. Документ повернуто з підписом президента 5 березня, свідчить інформація в картці законопроєкта.
📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.
Ключові факти
- Цей документ – одна з важливих умов виконання євроінтеграційних зобовʼязань України.
- Закон унормовує низку питань, повʼязаних з діяльністю державних підприємств. Зокрема це стосується запровадження політики державної власності, яку затверджуватиме уряд.
- Водночас політика винагороди керівників і членів наглядових рад державних підприємств та державна дивідендна політика будуть частинами політики державної власності.
- Наглядові ради усіх ДП затверджуватимуть стратегічні плани розвитку, а також інвестиційні та фінансові плани.
- Передбачається зміна процедури винагороди керівників ДП і членів наглядових рад. Політика винагороди міститиме принципи та методологічні підходи, на основі яких наглядові ради встановлюватимуть розмір винагороди керівників ДП.
- Закон також унормовує процедуру звільнення членів наглядових рад – запроваджується вичерпний перелік підстав для звільнення.
- Документ визначає підходи до дивідендної політики держави, яку також затверджуватиме уряд.
Контекст
На квітень 2023 року в управлінні центральних органів державної влади перебувало 3107 держпідприємств, із яких тільки 859 працювали, а 433 – були прибутковими, за даними Мінекономіки.
Водночас кожне третє ДП визнавалось збитковим або було збитковим і виступало потенційним джерелом фіскальних ризиків.
Експерти вважають, що на ефективність функціонування держпідприємств впливають відсутність затвердженої стратегії управління державною власністю та реальної незалежності членів наглядових рад, а також повільна корпоратизація та низький рівень прозорості й підзвітності.
Реформа корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР – серед зобов’язань України відповідно до меморандуму з МВФ. Від ухвалення закону залежить не лише отримання Україною фінансування від МВФ у межах нової програми, а й іншої допомоги упродовж наступних років.
