Держава в особі Кабміну вимагає від інвестиційної компанії ICU, банку «Авангард» та їх власників Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка виплатити майже 2,2 млрд грн через затримку (на думку уряду) перерахування арештованих активів російського банку МРБ на користь держави. Завдяки цьому «Авангард» отримав 630 млн грн.
Суди перших двох інстанцій відмовили уряду у відкритті справи, але Верховний Суд скасував ці рішення і зобов’язав Господарський суд Києва відкрити провадження про стягнення коштів.
За 12 років консалтингова компанія Franchise Group створила 600+ франшиз. Як масштабувати бізнес за допомогою франшизи в часи турбулентності? Отримайте інсайти і стратегії на Форумі підприємців від власниці та СЕО Franchise Group Мирослави Козачук. Купуйте квиток за посиланням.
Деталі
- Рішення Верховного суду стосується не самої справи, а лише відкриття провадження. Суди перших інстанцій відмовляли Кабміну у цьому, адже вимога про стягнення коштів стосувалась зокрема і фізичних осіб – власників ICU та «Авангарду» Стеценка і Пасенюка. Це (за деякими виключеннями) не передбачено Господарським кодексом.
- Та касаційна інстанція вказала, що позовна вимога про солідарне стягнення грошових коштів є неподільною. І скасувала рішення попередніх інстанцій. Тепер Господарський суд міста Києва має відкрити провадження у цій справі по суті.
Контекст
Російський банк МРБ (дочка Сбєрбанку) ліквідували на початку вторгнення РФ. За рішенням РНБО його активи мали бути стягнені на користь держави. Та ОВДП російського банку на 9 млрд грн залишились на рахунках ICU в банку «Авангард», бо слідчий Подільського району Києва і прокурор вирішили, що ці ОВДП є речовим доказом у кримінальній справі, де фігурує МРБ.
Ці кошти «Авангард» вклав у депозитні сертифікати НБУ, заробивши 630 млн грн. З цих коштів банк виплатив премію Стеценку і Пасенюку, як членам наглядової ради банку. Розмір премії – 580 млн грн.
НБУ вирішив, що це фактично сплата дивідендів, що зараз законодавством заборонено. Регулятор зобов’язав «Авангард» виключити Стеценка і Пасенюка з наглядової ради, а також визнав їх такими, що не відповідають «кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності».
Банк та самі Стеценко і Пасенюк не згодні із цим та оскаржують рішення Нацбанку в суді. Детально про цей спір Forbes розповідав у репортажі із судового засідання.
Другим раундом суперечки держави з ICU став позов Кабміну проти цієї інвесткомпанії, «Авангарду» та Пасенюка і Стеценка з вимогою стягнути 2,18 млрд грн. Зокрема, 1,34 млрд грн як покриття інфляційних втрат, ще понад 200 млн грн як 3% річних за порушення строків перерахування ОВДП, а також згадані 630 млн грн, отримані банком від кладення у депозитні сертифікати.
Але Господарський суд міста Києва та Шостий апеляційний господарський суд відмовились відкривати провадження за цим позовом. Верховний суд 4 червня скасував ці рішення і зобовʼязав Госпсуд Києва відкрити справу. Тепер там мають відбутися слухання по суті.
