Економічний аналітик Павло Себастьянович з перших хвилин розмови категорично заявив Інформатору, що мобілізаційна економіка в Україні працювати не буде. Причина – в податкових схемах, які вимивають з бюджету шалені кошти, які треба було б спрямовувати на виробництво зброї і на армію. Про його підрахунки, доводи і переконання – читайте в нашому матеріалі.
Чи запрацює в Україні мобілізаційна економіка?
Це питання ми відразу задали Павлу Себастьяновичу. І отримали коротку і чітку відповідь.
«Звичайно, ні! Ніякі ж зміни не робляться, тому нічого не може запрацювати!», – переконливо сказав експерт.
Щоб вирішити якусь проблему – цю проблему потрібно визначити, зауважив Себастьянович. І додав, що в українській податковій сфері дуже багато проблем, які не вирішуються вже не роками, вже десятиліттями. І саме це переконує у неможливості можновладцями спрямувати свої зусилля на розвиток мобілізаційної економіки.
«В Україні втрати бюджету – до 400 мільярдів гривень на рік. Шалена сума. Її порахувала така експертна організація, як CASE Україна, там економісти міжнародного рівня. Основна проблема – це, звичайно, з податком на додану вартість. Тому що цей податок має в Україні багато схем», – зауважив Себасьянович і перелічив основні схеми:
- Перша головна схема – це коли люди займаються не зовсім контрабандой, але коли ввозять товар в Україну і не сплачують ПДВ. За словами голови тимчасової слідчої комісії Ярослава Железняка , ця сума приблизно 100 мільярдів гривень на рік. Це недонадходження до бюджету внаслідок несплати податку ПДВ при імпорті. Цю схему створюють митники. Тобто, це схема митників.
- Друга схема – це відшкодування фіктивного ПДВ. Тобто, коли є якісь фіктивні документи про те, що якійсь компанії держбюджет має відшкодувати податок на додану вартість. Це був або фіктивний експорт, або була придбана якась продукція по фіктивних документах і потім цей податок на додану вартість відшкодовується. Це теж близько 100 мільярдів гривень на рік.
- І решта схем – це контрафакт. Це коли, наприклад, табачні фабрики виробляють цигарки – Мальборо, Кемел, Президент – і все це потрапляє на чорний ринок. Тобто, контрафактна продукція, яка робиться на наших фабриках і продається на чорному ринку. Або алкогольна продукція.
«Наприклад, ми з вами можемо зараз зайти в інтернет і купити там 5 літрів спирту. Або цей спирт вже розчинений з якимось добавками – це буде вже віскі, наприклад, Джек Деніелс. Дуже розповсюджена ця схема в Україні, коли просто на нашому спирту – у нас же багато було спиртових заводів, їх приватизували, але ці алкогольні напої продаються всюди. Плюс онлайн-казіно, яке йде повз бюджету . Тобто, ось таких схем загалом на 400 мільярдів гривень на рік. Просто уявіть, усвідомте цю проблему – до 10 мільярдів доларів на рік виводять три наші організації. Податкова, митниця і БЕБ. Всі ці три організації працюють разом. І от ви мене питаєте, чи вдасться нам запустити мобілізаційну економіку? Поки ми маємо цю злочинну організацію, я вам прямо кажу – це просто злочинна організація, поки ми не вирішимо цю проблему , в нас будуть такі наслідки», – наголосив Себастьянович.
У всьому винні ФОПи або про імітацію бурної діяльності
Павло Себастьянович систему податкових перевірок називає імітацією бурної діяльності.
«Блокування податкових накладних. Нібито податкова бореться з якимось схемами. Але глобальні схеми по скрутках вони як йшли, так і йдуть. Тому що ніхто не буде робити скрутку або схему, якщо є ризик , що тебе зупинять через цю податкову накладну. Спочатку «схемники» домовляються в податковій службі , а потім робиться схема. А блокують простих виробників. Я є директором підприємства, яке виробляє харчову продукцію. Нам блокують податкові накладні. Щоб розблокувати, потрібно було бухгалтеру дві доби ксерити і сканувати 140 документів. Щоб подати в податкову службу. Уявляєте? 30-40 тисяч підприємств кожного місяця блокують. Імітація бурної діяльності . Тобто, мільярдні схеми йдуть, їх ніхто не зупиняє , але імітація бурної діяльности зупиняє промислові підприємства і потім ці підприємства мають ходити до податкової служби і доводити що вони не верблюд. Це повне порушення презумпції невинуватості. Все, її більше немає в Україні», – каже Себасьянович.
Він додає, що поки це не виправлять, то жодних змін не буде. А зараз у всьому винні чомусь ФОПи. І податкова бореться з ними усіма можливими засобами.
«Податкова служба, митниця, БЕБ називають себе сервісна служба. Ну яка ви сервісна служба , коли це контрольна і каральна служба! І звичайно всі ці закони, які написані авторства пана Гетьманцева, який їх просто штампує , не знаю, як він їх вигадує…. Коли він тільки прийшов, в нас Податковий кодекс був 700 сторінок. А зараз він 2000 сторінок. І жодного спрощення, полегшення не відбулося. Зараз у всьому винні у нас чомусь ФОПи. ФОПи потрібно знищити, ФОПам потрібно звітність додати і касові апарати поставити. Але ж це нічого не вирішить! Навіть теоретично всі ці кроки ну дадуть може один-два мільярди гривень на рік додатково. Порівняно зі сто мільярдами схем ПДВ і усіма обналами. А ви питаєте мене про мобілізаційну економіку!», – з сарказмом зауважує Себастьянович.
Виділіть гроші з бюджету і підприємці зроблять вам все, що замовите
Павло Себастьянович звернув увагу не тальки на податкову систему. Він нагадав, що не менше питань викликає фіскальна, бюджетна і монетарна політика України.
«Що таке мобілізаційна економіка в 21 сторіччі? Це просто спрямування грошей. Просто потрібно виділити гроші з бюджету, і підприємці зроблять все що їм замовлять. Зараз всі дрони, роботизовану техніку – це все ж роблять підприємці. Не науковці, не Укроборонпром. Це просто підприємці , які налагодили виробництво дронів. Їх збірку. Тому потрібно просто на все це виділити гроші. Але якщо ми подивимося загально на бюджет, то наш бюджет в минулому році був 4,5 трильйонів гривень. Це 116 мільярдів доларів. І на забезпечення виконання функцій чиновників було спрямовано 75 мільярдів доларів. Як ви думаєте, ми можемо виграти цю війну, якщо більша частина бюджету йде на мирні, тилові цілі? Тобто, грошей у нас дуже багато. Потрібно просто їх правильно спрямувати», – переконаний експерт.
Далі він навів ще один приклад. Який, на його думку, викликає сумнів у раціональності використання коштів на потреби національної поліції з одного боку і ЗСУ – з іншого.
«У нас витрати бюджету дуже дивні. Наприклад, на національну поліцію в 22 році було виділено 36 мільярдів , а на 24 рік – 89. Тобто, майже півтори мільярди доларів віддали національній поліції. Зараз по Києву, коли ви їдете, всюди джипи з поліцейськими номерами. А коли ми дивимося на фронт, там навіть міни протитанкові на велосипедах возять – прив’язують вірьовками, щоб довести до лінії фронту і там замінувати щось. Ну як так може бути, коли у армії немає транспорту, а вся поліція на розкішних позашляховиках катається?», – обурюється Себастьянович.
І наводить другий приклад. Про формування Мінфіном бюджету на наступний рік.
«Зараз міністерство фінансів написало бюджети на наступний рік і пише, що пріоритет номер один – це забезпечити виконання соціальних послуг для населення. Тобто, соціальні послуги – це послуги державного апарату . Це пріоритет номер один! Пріоритет номер два – «фінансування воєнної кампанії». Я не розумію – що таке «воєнна кампанія»? Це як в росії військова операція, у нас воєнна кампанія? Що це таке?! У нас така біда в країні , стільки людей загинуло і нам говорять про якусь там «воєнну кампанію». На першому місці – фінансування чиновників. Я не можу цього зрозуміти. Поки в нас не зміниться оцей економічний блок – а це і голова нацбанку, і голова податкового комітету і міністр фінансів , у нас так і буде продовжуватися така ситуація, коли фронт недофінансований , а тил фінансується з надлишком. Ми постійно мониторимо на прозоро закупівлі. За минулий рік було закуплено того, що не потрібно під час війни на 963 мільярди гривень. Просто порівняйте: на цей рік на озброєння виділено 265 мільярдів. 265 проти 963! Ну можна це порівняти взагалі? Я не розумію такий підхід нашого економічного блоку і не вірю в перехід до мобілізаційної економіки», – сказав Павло Себастьянович.
