Національний банк України тимчасово позбавив власників банку «Авангард» Костянтина Стеценка і Макара Пасенюка права голосу в статутному капіталі банку. Рішення комітет із питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури ухвалив 22 січня, йдеться на сайті НБУ. Банк «Авангард» розцінює такі дії як необґрунтований тиск, пише «Інтерфакс-Україна».
15 лютого Forbes проводить бізнес-конференцію AgriFood, де визначимо перспективи розвитку української агропромисловості. Понад 25 cпікерів із Enzym, HD-group, IMK, Raiffeisen Bank та інших компаній. Нетворкінг, воркшопи, бізнес-знайомства. Купити квитки можна за цим посиланням.
Ключові факти
- Власники фінансової групи ICU і банку «Авангард», який входить до неї, тимчасово, до усунення порушення, позбавлені права голосу за 50% пакетами акцій банку, які належать кожному з них опосередковано.
- Такі ж заборони ухвалено щодо 100% акцій банку, які безпосередньо належать Westal Holdings Ltd, власником якої, зі свого боку, виступає компанія ICU Holdings Limited (належить Пасенюку і Стеценку на паритетних засадах).
- Інформації про підстави для таких санкцій на сайті НБУ немає. Ймовірно, йдеться про суперечку щодо законності виплати «Авангардом» премій Стеценку та Пасенюку по 290 млн грн кожному нібито з коштів, отриманих як доходи за депозитними сертифікатами. АТ «Банк Авангард» і акціонери банку оскаржуватимуть у суді рішення НБУ про тимчасову, до усунення уявних порушень, заборону використання свого права голосу, заявила пресслужба банку.
- «Вважаємо таке рішення регулятора безпідставним і таким, що порушує законні права акціонерів і банку. Ба більше, вбачаємо в таких рішеннях ознаки використання професійної дискреції НБУ як інструменту надмірного тиску на учасника ринку», – йдеться у заяві.
- У 2023 році НБУ провів дві перевірки діяльності банку, за результатами яких не встановлено істотних порушень нормативно-правових актів, наголосила пресслужба банку.
- Зазначені рішення НБУ не вплинуть на стабільність і якість роботи банку та інших учасників банківської групи. Банк має високі показники фінансової стійкості та найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою зі стабільним прогнозом, дотримується пруденційних нормативів НБУ, запевнила пресслужба.
Контекст
Стеценко та Пасенюк отримали по 290 млн грн премії з грошей, що «Авангард» заробив завдяки арештованим ОВДП банку МРБ. Це «дочка» російського Сбербанку, яку відправили на ліквідацію з початком вторгнення РФ, а її активи передали державі. Однак ОВДП на 9 млрд грн залишилися на рахунках ICU в банку «Авангард» через судовий арешт. Кошти від цих ОВДП банк вкладав у депозитні сертифікати НБУ.
Загалом банк заробив 630 млн грн, з яких 580 млн сплатив Стеценку і Пасенюку. Рішення про цю премію ухвалив кіпрський акціонер банку, яким опосередковано володіють Стеценко і Пасенюк.
Нацбанк вважає це конфліктом інтересів, а також фактичною сплатою дивідендів, що в умовах воєнного стану заборонено. Через це регулятор визнав Стеценка і Пасенюка такими, що не відповідають «кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності», і наказав банку звільнити їх з наглядової ради.
Самі Стеценко і Пасенюк не погоджуються з рішенням НБУ і подали позови до суду з вимогою скасувати його. Про причини суперечки та перебіг судового процесу детальніше читайте в матеріалі Forbes.
У грудні навколо цієї історії зʼявилась ще одна судова суперечка – уряд подав позов до «Авангарду», ICU, Стеценка і Пасенюка з вимогою сплатити понад 2 млрд грн. Аргументація – несвоєчасне перерахування коштів російського МРБ. За це уряд вимагає 1,34 млрд грн як покриття інфляційних втрат, ще понад 200 млн грн як 3% річних за порушення строків, а також згадані 630 млн грн, отримані банком від кладення у депозитні сертифікати.
Як забезпечення позову Мінʼюст просив суд арештувати активи відповідачів. 15 грудня Господарський суд Києва повернув уряду позов без розгляду, бо він порушує Господарський кодекс. Та Мінʼюст оскаржив це рішення.
