За звітні 2022-2023 роки 11 391 контролер подав 30 057 звітів про 14 116 контрольованих іноземних компаній (КІК). 80% звітів підпадали під звільнення від оподаткування. Про це розповіла управляючий партнер юркомпанії «Law Guide» Олена Кузнєчікова, посилаючись на дані ТЦУ ДПС України, які були озвучені на зустрічі з Асоціацією адвокатів України щодо результатів першої кампанії звітування.
Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.
Ключові факти
- Із 30 057 звітів про КІК, 29 355 подано фізособами, 20 069 – за повною формою, 24 259 звітів подано на звільнення від оподаткування, що становить 80% від усіх звітів, зазначила Кузнєчікова.
Розподіл за типами звільнень
- 12 795 звітів – звільнення з графи 28.3.1 (критерій ліміту в €2 млн), майже 53% всіх «пільгових» КІК.
- 6980 звітів – звільнення з графи 28.1.2 (критерій ефективного податкового навантаження КІК не нижче 13%).
- 4024 звітів – звільнення з графи 28.1.1 (критерій «активного» джерела доходів КІК).
- 221 звіт – звільнення з графи 28.2.1 (критерій «самостійності» КІК в контексті функцій, ризиків, активів).
- 132 звіти – звільнення з графи 28.2.2 (критерій substance у КІК в частині персоналу, власного капіталу).
- 62 звіти – звільнення з графи 28.3.2 (про публічні компанії).
- 45 звітів – звільнення з графи 28.3.3 (благодійництво).
- За результатами першої звітної кампанії до сплати задекларовано 1,78 млрд грн. Основними країнами реєстрації КІК є: Польща (25%); Велика Британія (13%); США (11%); Кіпр (9%); Естонія (7%); інші країни (35%), свідчать дані ДПС.
Цитата
«Без статистичних здивувань, першими КІК–сміливцями виявились ті контролери, хто був впевнений, що їх КІКи звільнено від оподаткування. І лише пʼята частина законослухняних «самостукачів» показали КІК, яким з тих чи інших підстав звільнення від оподаткування «не світило». Що, втім, не означало й те, що решта 20% КІК-звітів призвели до податкових донарахувань, адже в цій цифрі сидять і незвільнені, проте збиткові КІК», – прокоментувала результати звітності Олена Кузнєчікова.
Контекст
Контрольована іноземна компанія (КІК) – це юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України. Контролюючою особою є фізична або юрособа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.
Відповідно до ст. 392 Податкового кодексу України вони зобов’язані повідомляти контролюючий орган про:
- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній компанії;
- початок здійснення контролю над іноземною компанією;
- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах та їхнє відчуження;
- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юрособи.
Законодавством було встановлено певні особливості застосування положень про оподаткування КІК протягом перехідного періоду та визначено право для платників податків подати звіт про КІК за 2022 рік одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік.
Закон надавав можливість відтермінування подання звіту про КІК за 2022 звітний рік ще на рік без застосування штрафних санкцій та/або пені, за умови включення скоригованого прибутку КІК до відповідних декларацій за 2023-й та подання: фізособі – до 1 травня 2024 року; юрособі – до 1 березня 2024-го.
