На сьогоднішній день український військово-промисловий сектор має потенціал близько 35 млрд доларів щорічно, і прогнозується його збільшення у 2026 році. Однак, на даний час, обсяг фінансування покриває максимум половину наявних виробничих можливостей української оборонної індустрії.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це йшлося під час зустрічі секретаря РНБО Рустема Умєрова та радника Президента з питань стратегії Олександра Камишіна з представниками преси, яка була присвячена відновленню експорту зброї з України.
«Український оборонний комплекс на даний момент має здатність виробництва на суму близько 35 млрд доларів на рік. При цьому, обсяг фінансування покриває не більше половини актуальної виробничої потужності українського оборонного виробництва. А на 2026 рік лише спроможності далекобійної дії оцінюються на суму понад 35 млрд доларів. Уся ж галузь може досягти показника у 60 млрд доларів», – заявив Камишін.
За його словами, у 2026 році очікується подальше збільшення обсягів. Таку суму коштів Україна не зможе отримати ані з державного бюджету, ані за допомогою партнерської підтримки, отже, частина виробництва буде орієнтована на регульований експорт у дружні держави, що стане інструментом для самостійного фінансування.
Згідно з висловлюваннями учасників зустрічі, це дозволить підтримувати виробничі темпи, зберегти робочі місця та залучити валютні надходження у оборонний сектор.
Відповідаючи на питання, яка саме продукція в першу чергу цікавить міжнародних партнерів, котрі готові купувати зброю в України, Камишін повідомив, що на експорт будуть спрямовані передусім українські безпілотні апарати – повітряні, наземні та морські.
За словами Умєрова, для цього, зокрема, організовуються спільні ініціативи за «данською моделлю», Build in Ukraine, Build with Ukraine. Це передбачає, що партнери інвестують у виготовлення зброї в Україні або у спільні виробничі об’єкти на власній території.
Секретар РНБО підкреслив, що надлишкові потужності не повинні простоювати: частина продукції повинна надходити на фронт, частина – на експорт. Отримані митні збори та податки стануть ресурсом для нових угод на користь Сил безпеки та оборони.
Зазначена модель дозволяє одночасно забезпечувати озброєнням Сили оборони та розвивати оборонну економіку, зауважили учасники зустрічі.
Як підкреслили учасники зустрічі, це новий етап – від виготовлення «для себе» до контрольованого продажу партнерам, з метою залучення коштів у власне оборонне виробництво. Процедура залишається простою та прозорою: якщо компанія відповідає встановленим критеріям допуску до експорту та має надлишкові виробничі можливості, які не потрібні Силам безпеки та оборони, вона може подати запит на експорт до Державної служби експортного контролю (ДСЕК). Протягом 90 днів ДСЕК перевіряє всі дані та видає відповідний дозвіл.
Відповідаючи на питання, хто визначає «надлишок» експортного озброєння, учасники пояснили, що ДСЕК надсилає міжвідомчий запит, Міноборони узагальнює потреби, а рішення/рекомендації приймаються спільно на засіданні Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва із залученням усіх Сил безпеки та оборони.
Також під час зустрічі учасники наголосили, що приватним виробникам не обов’язково співпрацювати через державні спецекспортери: виробник може скористатися послугами державного спецекспортера, приватного спецекспортера – або отримати власні повноваження: як резидент Defenсe City (за 7–12 днів) або окремим рішенням КМУ стосовно конкретного виробника (до року).
Дозвіл на експорт надається після узгодження з Державною службою експортного контролю та Міжвідомчою комісією при РНБО. Це забезпечує подвійний рівень нагляду – технічний та безпековий.
Читайте також: Перші угоди на експорт зброї з України очікуються не раніше другої половини 2026 року – Умєров
Секретар РНБО наголосив, що держава зберігає повний контроль над кінцевим отримувачем зброї.
«РНБО формує та оновлює вичерпний перелік країн, до яких дозволено експортувати українську зброю. Першими, хто буде включений до переліку, це держави, з якими Україна уклала безпекові угоди. У майбутньому жодна одиниця продукції не може бути перепродана без відома України – діє післяекспортний контроль, зокрема із залученням розвідки», – підкреслив Умєров.
Також посадовці запевнили, що першочерговим завданням у будь-якому випадку залишається фронт. «Якщо Збройним Силам терміново потрібна ця зброя, дозвіл на експорт може бути призупинений або анульований. Безпека та потреби армії завжди важливіші за будь-які експортні контракти», – зазначив Умєров.
Як повідомляв Укрінформ, на початку жовтня українська делегація в США обговорила з чиновниками Пентагону, Конгресу та військовими питання продажу частини українських дронів, а також їх спільну модернізацію і розробку новітніх платформ.
Фото: Сергій Гудак
