Війна завдала суттєвої шкоди українському агросектору — прямі та непрямі збитки вже сягнули десятки мільярдів доларів Внаслідок бойових дій посівні площі зменшилися на 25%, 2 млн га заміновано, за даними KSE. За таких умов аграріям доводиться шукати способи підвищити ефективність виробництва, щоб компенсувати збитки. Як це зробити? Розповідає генеральний директор компаній БТУ-ЦЕНТР, яка увійшла в список Forbes Next250
В Україні лише близько 10% аграріїв використовують цифрові технології у своїй господарській діяльності. Натомість тенденції розвитку АПК свідчать про те, що у сучасному світі основним ресурсом фермера стає не земля, а технології.
Так, наприклад, модернізація та цифровізація аграрного сектору може збільшити врожайність на українських полях (йдеться про умовно безпечні регіони) мінімум на 30-40%. Тож, навіть під час війни, Україна, за умови збільшення ефективності виробництва, може стати ще більшим постачальником продовольства на світовому ринку.
І перехід до концепції цифрового землеробства, як сталого розвитку АПК, є лише питанням часу.
1. Супутники та дрони
Агродрони
З позиції інноваційних технологій агродрони поступово переходять до звичної та розповсюдженої сільськогосподарської техніки. Адже набули неабиякого поширення у світі. Звісно, після 24 лютого 2022 року користуватися ними стало складніше – аграрії мають отримувати спеціальні дозволи. Та навіть попри це використання агродронів для внесення засобів захисту рослин в Україні збільшилося вдвічі. Серед основних переваг фермери називають економію на воді та її доставленні, паливі, ЗЗР, спрощення логістики та відсутність технічних колій на полях.
Статистика наводить конкретні дані (2021-2022 рр):
- за допомогою дронів-обприскувачів було оброблено 2,2 млн га полів (2021-2022 рр).
- економія пального – понад 12,1 млн літрів
- економія води – близько 440 тис. тонн
- скорочення викидів вуглецю – до 30,8 тис. тонн
Супутникові знімки та GPS-моніторинг
Точні дані дозволяють аграріям керувати продуктивністю посівів. Звичайно тут вагому роль відіграє саме наявність ʼсвіжоїʼ інформації про стан орних земель. Супутники дають не просто красиві картинки, але й аналітику. В Україні фермери здебільшого використовують космічні технології для картографування полів господарства, уточнення оброблюваних площ, слідкують за здоров’ям посівів.
Але можливості значно ширші: є потужні супутники та сервіси, які генерують карти NDVI, вологості, хімічного складу, вимірюють динаміку змін кількісних показників біомаси. А це вже дозволяє прогнозувати врожайність, оцінити ризики втрати врожаю від несприятливих погодних факторів, отримати інформацію про якість виконання технологічних операцій (обробіток ґрунту, сівби, внесення ЗЗР та добрив).
GPS- технології забезпечують контроль за роботою сільськогосподарської техніки. Передусім дозволяють відстежувати витрати палива, місцеперебування техніки та площі оброблених ділянок, вести облік історії обробки полів.
Діджитал-технології роблять агросправу більш точною, прогнозованою та ефективною. Для сучасних українських реалій – це необхідність.
Щодо економіки – агросервіси, що працюють на супутникових даних, є в багатьох варіаціях: як безкоштовні, так і за платною підпискою. Відрізняються спектром даних та глибиною аналізу. Але в будь-якому разі, діджиталізація несе велику перевагу для агрогосподарств.
2. Біотехнології
Інновація, що набуває неабиякої популярності в Україні та світі. Так, за результатами досліджень, галузь біотехнологій щороку зростає на 12-17%. Використання біопрепаратів економить ресурси та значно зменшує собівартість вирощеної продукції. І це те, чого за умов війни, вкрай потребують вітчизняні агрогосподарства.
Наприклад, застосування біопрепаратів-мобілізаторів, що активують корисні речовини та елементи живлення у ґрунті, підвищує засвоєння мінеральних добрив та дозволяє зменшити норму їх внесення до 30%. А ще підвищує врожайність до 25% (в середньому 0,28-0,47 т/га на різних культурах).
Родючість ґрунтів – болюча тема для України, адже орні землі постійно забруднюються через бойові дії – її можна і потрібно підвищувати шляхом біологічних технологій. Існують препарати, здатні прискорити процеси розкладання рослинних решток (і не треба палити стерню) та поповнити ґрунт мікробами-антагоністами, що збільшують врожайність.
З початком війни агрогосподарства стоять перед потребою інтенсифікувати виробництва, знизити собівартість вирощеної продукції, зокрема витрати на добрива та ЗЗР, вирощувати врожай високої якості. Біотехнології – те, що розвʼязанню проблем сприятиме.
3. Технології для збереження ґрунтів
Щороку в Україні та Світі зростає кількість господарств, що обирають ґрунтозахисні технології обробітку: Mini-Till, Strip-Till, Verti-Till, No-Till. Така тенденція зумовлена перевагами ресурсоощадження. Перш за все – це збереження природного покриву ґрунту. Що покращує його структуру, водоутримання, водопоглинання, запобігає ерозії, зменшує викиди CO2 і втрати вуглецю, сприяє збільшенню біологічної активності. Посіви культур, вирощені за технологією No-Till, стійкіші до несприятливих умов навколишнього середовища – отже аграрії отримують стабільні врожаї.
Також впровадження ресурсоощадних технологій економічно вигідно – значно зменшується кількість необхідної техніки, витрати на її ремонт, обслуговування та паливо, а також підвищується продуктивність праці. Фермери, які з року в рік обирають такий варіант обробітку, доводять – ефективність дорівнює екологічності. Адже перекрити недоліки даних технологій (зниження врожайності під час переходу на No-Till, накопичення фітопатогенів на рослинних рештках, підвищений ризик поширення мишей) їм допомагають мікробіологічні препарати.
4. За крок до штучного інтелекту та робототехніки
Керування комбайном з кабінету, а не з кабіни. Сенсори, які щохвилини, збирають та аналізують дані про навколишнє повітря і стан ґрунту. Програма, що фіксує безліч корисних показників по запасах, витратах, собівартості вирощування, спрогнозує майбутній врожай та прибуток. Це не наукова фантастика, а цілком реальні новітні технології сьогодення. У сучасному світі вони вже допомагають аграріям вирощувати більше продовольства, економити ресурси та пристосовуватися до змін клімату.
В Україні ці інноваційні методи використовуються поки що одиничними фермерами. Проте напрямки є досить перспективними. Тож поступово набувають популярності й серед наших аграріїв.
Штучний інтелект прогнозує погодні дані, врожайність та ціни. Надає актуальну інформацію про стан поля в реальному часі. ШІ розпізнає хвороби у рослин та надає фермерам пропозиції й рекомендації.
Автопілотована техніка (робототехніка) застосовується для автоматизації повторюваних операцій у полі. Це автономні або напівавтономні трактори чи комбайни, оснащені технологією автокерування, – висаджують рослини, обприскують посіви, збирають врожай. Вони нівелюють людський фактор та, відповідно, максимально зручні завдяки повній автоматизації.
