“>
"Укрзалізниця" може уникнути запровадження суворих заходів, якщо державний кошторис на 2027 рік передбачатиме для компанії в рамках PSO щонайменше 20 млрд грн із дорахунками по PSO за 2026 рік, дефолт по єврооблігаціях буде вирішено шляхом реструктуризації, а касовий дефіцит не перевищить 26 млрд грн, вважає член наглядової ради компанії Анатолій Амелін.
"Порушення будь-якої з умов активує жорсткий пакет: скорочення основного персоналу на 15-20%, припинення роботи збиткових маршрутів поза межами державних замовлень, заморожування капітальних витрат (за винятком безпекових), прискорений продаж активів", – зазначено в аналітичному звіті "Що відбувається з Укрзалізницею?" від Українського інституту майбутнього (УІМ), презентованому ним у четвер разом з першим заступником міністра інфраструктури Володимиром Шульмейстером.
Вказано, що якщо бюджетна підтримка "Укрзалізниці" цього року залишиться на рівні 16 млрд грн, то запровадження жорсткого пакету дозволить зменшити річний збиток до 6,1 млрд грн, тоді як збільшення PSO до 24 млрд грн дозволить утримати його в межах 5,1 млрд грн.
"Пояснення для бюджетних переговорів: заощаджені урядом 8 мільярдів обернуться тисячами робочих місць та скасуванням десятків поїздів. Це не погроза – це арифметика", – підкреслили автори плану.
Вони додали, що якщо цього року в рамках 16 млрд бюджетної підтримки компенсація операційних збитків становить лише 5,55 млрд грн, а решта – це інвестиційна складова, то на 2027 рік необхідно передбачити все PSO за формулою "собівартість державного замовлення мінус тарифні доходи", як зазначено в звіті.
У документі зазначається, що дорахування на 2026 рік має бути здійснене у IV кварталі, при цьому профільний комітет Верховної Ради раніше просив передбачити цю суму до 26 млрд грн. На 2027 рік, окрім 24 млрд грн у держбюджеті, пропонується передбачити попередньо оплачені регіональні контракти на приміські перевезення.
Автори в аналітичному звіті зауважують, що прибутковим в "Укрзалізниці" у сфері пасажирських перевезень є виключно міжнародний сегмент, де очікується отримати близько 2,4 млрд грн у 2026 році, тоді як найбільш збитковим є приміський сегмент: середня поїздка на 46 км з вартістю квитка 15-20 грн при собівартості понад 300 грн, що генерує понад 10 млрд грн збитків щорічно. Витрати на пільговий проїзд мали б компенсувати місцеві бюджети, проте фактичний рівень компенсації хронічно становить лише 15-20%.
Автори звіту уточнюють, що потенціал скорочення персоналу в УЗ обмежений дефіцитом кадрів, який вже оцінюється у 15-20%, а також необхідністю аварійного відновлення інфраструктури та забезпечення безпеки в умовах війни. З початку війни кількість працівників УЗ скоротилася на 62,8 тис. – до приблизно 170 тис., однак компанія залишається найбільшим працедавцем в Україні.
Водночас, пропонується отримати близько 4-5 млрд грн за рахунок завершення скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальшого скорочення до 50% у сервісних функціях центрального офісу із перекваліфікацією частини працівників на дефіцитні робітничі професії.
Ще 1,5-2,5 млрд грн автори оцінюють як економію від оптимізації пасажирської мережі поза межами державного замовлення, зокрема шляхом зменшення частоти руху хронічно малозавантажених нічних та дублюючих поїздів.
Додаткові 2-3 млрд грн запропонована антикризова модель передбачає отримати за рахунок оптимізації ремонтів та мережі. Зокрема, капітальні ремонти пропонується зосередити на коридорах із підтвердженим трафіком, а до 1,2 тис. км інфраструктури законсервувати у "гарячому резерві" за згодою із Генеральним штабом України.
Комерційний блок, за оцінкою авторів, може забезпечити додаткові 4,5-6 млрд грн. Йдеться про подальше застосування динамічного ціноутворення, продаж близько 370 тис. тонн брухту та розвиток супутніх вантажних сервісів.
Автори звіту заявили, що раніше заявлений ефект від динамічного ціноутворення у 6,9 млрд грн є завищеним, оскільки річна квиткова база становить 7,4 млрд грн, тож, за їхньою консервативною оцінкою, цей інструмент може забезпечити лише 0,3-0,5 млрд грн додаткових доходів щорічно в межах вищезазначеної суми.
Також у звіті пропонується переглянути портфель незавершеного будівництва, який за 2025 рік зріс на 98,5% – до 24,08 млрд грн: об’єкти, готові більш ніж на 90% та здатні генерувати грошовий потік, пропонується завершити, а решту – законсервувати.
Щодо розвитку конкуренції та приватної тяги, то, на думку авторів, це є необхідною умовою забезпечення залізниці інвестиціями приблизно у $3 млрд щорічно, але це потребує завершення війни.
"Ми писали це у 2018-2019 роках і не відмовляємося від жодного слова. На воєнному горизонті цього плану свідомо немає важелів: оборонний фільтр і керованість мережі зараз важать більше. Конкуренція – це відкладений горизонт після стабілізації, а не скасована ідея", – йдеться у документі.
Щодо підвищення вантажних тарифів на 30%, яке відбулося з 1 серпня, то за заявленого брутто-ефекту від нього у 20-26 млрд грн на рік, із урахуванням можливого переходу 7-11 млн тонн (із 161 у 2025 році) на автотранспорт, чистий ефект може становити 17-19 млрд грн.
Як повідомлялося, у січні цього року "Укрзалізниця" відмовилася здійснювати купонні виплати на $45 млн за єврооблігаціями 2026 року зі ставкою 8,25% на суму $703,2 млн та єврооблігаціями-2028 зі ставкою 7,875% на суму $351,9 млн і заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів. Поки що власники євробондів відкинули пропозиції компанії, які серед іншого передбачали списання 20% номіналу, відстрочку до червня 2033 року, амортизацію з 2030-го, зменшення купону до 1,5% з поступовим відновленням до 7,75% з прив’язкою до вантажопотоків.
Основними передумовами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від перевезення вантажів на тлі зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У 2025 році "Укрзалізниця" зменшила виручку на 15,6% – до $2 млрд 189 млн, EBITDA – на 30,2%, до $293 млн, з яких $270 млн становила бюджетна підтримка. Відношення чистого боргу до EBITDA зросло до рівня 5,2.
Source: interfax.com.ua