Міністерство оборони виграє суди у постачальників, які затримали поставки своєї продукції через обстріли енергооб’єктів восени-взимку 2022 року. Через знеструмлення виробництва не вкладалися в терміни контрактів, проте не всім вдалося довести обставини форс-мажору в суді й уникнути санкцій. Чому блекаути не стали обставинами «непереборної сили» і чи допустять постачальників до нових закупівель?
15 лютого виробник консервів у м’якій упаковці FuseFoods повідомив, що після судового процесу з Міністерством оборони України його бізнес опинився на межі закриття. Причина – контракт на постачання харчів для Збройних сил, який підприємство не змогло виконати через регулярні знеструмлення у 2022 році.
«Підприємство не працює вже понад рік», – каже Юрій Кріпченко, співвласник ТОВ «МТЗ 2», що випускає продукцію під брендами FuseFoods та I’mready. Після часткового задоволення позову Міноборони 24 липня минулого року суд зобов’язав компанію повернути 4,5 млн грн передоплати за невиконану частину контракту, йдеться в матеріалах справи з Єдиного державного реєстру судових рішень. Поряд із цим весь дохід ТОВ «МТЗ 2» становив 3,5 млн грн у 2022 році, свідчать дані з YouControl.
Усі кошти вкладені в уже готову продукцію, яку Міністерство відмовилося прийняти після закінчення терміну контракту, каже Кріпченко. І хоча термін придатності спливає у травні 2025 року, залишок продукції на 2,6 млн грн позначений «не для продажу», тож продати його на вільному ринку буде досить проблематично.
За два роки великої війни Міністерство оборони України подало судові позови проти 16 постачальників за несвоєчасне виконання поставок, свідчать дані судового реєстру. Серед компаній – виробники харчової, текстильної продукції, поліграфії та товарів оборонного призначення.
У відповідь на позови більшість із них надали засвідчення форс-мажорних обставин регіональними ТПП, де спільною причиною зазначені перебої електропостачання через російські обстріли. Проте виграти суд вдалося лише двом компаніям – ТОВ «ТК-Домашній текстиль» з групи «Текстиль-контакт» і ТОВ «ТД Харків», свідчать матеріали справ у судовому реєстрі.
Чому така різниця у рішеннях суду та чи мають підприємці шанс залишитися постачальниками для війська?
Невдалий дебют
«Це перший контракт і, напевно, останній», – розповідає Юрій Кріпченко. Договір із Міноборони підприємство уклало 27 вересня 2022 року, маючи за спиною понад пʼять років продажів у ритейлі. Ще від початку діяльності у 2017 році ветеран АТО Кріпченко планував його як стратегічне виробництво для потреб Збройних сил, каже він.
Загальна сума законтрактованої продукції – 5,4 млн грн. Але в обумовлений договором термін до кінця грудня 2022 року підприємство віддало лише її частину на 902 513 грн, ідеться у тексті справи в судовому реєстрі.
Відключення електроенергії восени 2022-го стали несподіванкою, яку я не передбачав у бюджеті, розповідає підприємець. «Я закладав рівно такий дохід, щоб покрити зарплати і електроенергію», – зазначає він. За його словами, через обстріли енергооб’єктів на складах відключилася охолоджувальна техніка і значна частина сировини стала непридатною. Для купівлі генератора підприємство не мало коштів, тому підготовка нових партій затягнулася через відключення.
Як змінилася система закупівель Міноборони?
З 1 грудня 2023 року в структурі Міністерства оборони запрацювали нові органи, що відповідатимуть за забезпечення ЗСУ: Агенція оборонних закупівель, на яку покладені закупівлі товарів оборонного призначення, та «Державний оператор тилу» (ДОТ), який займається речовим забезпеченням війська, а з 1 квітня також харчовими продуктами.
Одним з елементів нової системи забезпечення став розподіл України на 11 секторів, кожен з яких має по три-чотири області. «Додаткові області» можуть бути одночасно закріплені за кількома постачальниками. Якщо один із постачальників не зможе доправити товар у певну область, зобовʼязання щодо поставок у регіоні переходять до іншого постачальника.
Читати більше Згорнути
Контракт FuseFoods із Міноборони передбачав умови, за яких сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов’язань, свідчить текст документа, наданий Юрієм Кріпченком для Forbes. Серед них – обставини непереборної сили, які не існували до підписання, проте виконавець повинен письмово поінформувати замовника про них протягом п’яти календарних днів.
Письмове звернення до міністерства ТОВ «МТЗ 2» надіслало 6 січня 2023 року – на шість днів пізніше, ніж закінчився контракт, ідеться у тексті справи. Не допомогли й листи і сертифікат Торгово-промислової палати: 2 травня 2023 року Господарський суд Києва відкрив провадження проти ТОВ «МТЗ 2» за позовом Міноборони.
Битва доказів
Схожий позов від Міноборони 6 червня 2023 року суд зареєстрував проти ФОП Антоніни Ременюк, для якої це був третій контракт із відомством. Причина – протермінування з поставкою 90 000 пар рукавиць через бойові дії у Харківській області, де розташовані виробничі потужності підприємниці. У результаті суд ухвалив стягнути з Ременюк 319 271 грн штрафу і пені замість 1,06 млн грн, про які просило Міноборони.
«Суд скористався своїм правом зменшити штрафні санкції, враховуючи обставини», – каже Ременюк. Повністю довести форс-мажор не вдалося через відсутність сертифікату Торгово-промислової палати, а висновку Харківської ТПП виявилося недостатньо, йдеться у матеріалах справи, опублікованої в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
«Державний оператор тилу» презентував оновлену систему постачання їжі до ЗСУ. Фотоілюстрація Ілля Колесник, для Forbes Ukraine. Фото з особистого архіву
У позові проти ТОВ «МТЗ 2» аргументація Міністерства ґрунтувалася переважно на спростуванні форс-мажору, а перебої з електропостачанням трактувалися як «відсутність на ринку потрібних для виконання зобовʼязання товарів», ідеться у тексті справи. Головною тезою проти підприємства було те, що воно не доклало достатніх зусиль для виконання контракту, пригадує Юрій Кріпченко.
Зрештою, сертифікат ТППУ таки допоміг FuseFoods уникнути сплати штрафу та пені як після основного, так і після апеляційного позовів Міноборони, йдеться у матеріалах справи з судового реєстру. Проте суд зобов’язав підприємство повернути частину передплати, визнавши, що позивач мав право відмовитися приймати решту продукції поза терміном дії договору.
Дві компанії, яким вдалося отримати сприятливе рішення суду, встигли письмово попередити МО, свідчать дані реєстру. Наприклад, постачальник взуття ТОВ «ТД Харків» надіслав Міноборони листа через день після того, як видав внутрішній наказ про зупинення виробництва через артилерійські обстріли Харкова. ТОВ «ТК-Домашній текстиль» письмово повідомило відомству про знеструмлення за тиждень до закінчення терміну поставки однієї з партій матраців, ідеться у матеріалах справи.
Чи буде допуск до наступних торгів
Оскільки відтепер закупівлі для потреб ЗСУ проводить «Державний оператор тилу», він може відмовити в участі тим постачальникам, які протермінували чи не виконали контракт саме з ним, відповіли у пресслужбі відомства на запит Forbes.
Причиною відмови може стати дострокове розірвання контракту, застосування проти постачальника штрафів або вимоги відшкодувати збитки. Під час оголошення закупівель 2 лютого 2024 року ДОТ встановив вимогу підприємцям підтвердити свою надійність, якщо ті не виконали умови попередніх договорів через вагомі причини та сплатили чи зобов’язалися сплатити збитки. Проте Шостий апеляційний адміністративний суд скасував цю вимогу як дискримінаційну, йдеться у тексті відповіді.
Для Антоніни Ременюк участь у наступних контрактах – питання суми тендера. Якщо це 10 млн і більше з відстроченим платежем, може просто забракнути власних коштів, аби вкластися, каже вона.
