Нова реальність працевлаштування: Які професії в Україні опиняться під загрозою через штучний інтелект до 2026 року?

Які кроки варто вжити, щоб штучний інтелект не зайняв вашу позицію.

Двадцять двадцять п’ятий рік невдовзі стане минулим. Однак, на думку експертів з питань зайнятості, він вже став епохальним для ринку роботи, де розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) зіткнувся з глибокими демографічними та геополітичними змінами. В Україні ці процеси додатково ускладнювалися проблемами, пов’язаними з війною.

Ресурс ТСН дослідив:

• які фінансові надходження були в Україні у 2025 році;

• чого очікувати працевлаштованим громадянам у 2026-му;

• які посади протягом року можуть першими зникнути в нашій країні через ШІ, а які збережуться;

• що необхідно робити, аби штучний інтелект не відібрав ваше місце праці.

Кому в Україні добре платять

Згідно з інформацією Державної служби статистики, середній рівень заробітної плати за 2025 рік досяг 26,9 тис. грн на місяць (інформація на листопад), що на 25% більше у порівнянні з 2024-м (було в середньому 21,5 тис. грн). Однак, звичайно, середня зарплата по країні — це як середня температура в лікарні.

Спираючись на дані за 2025 рік (платформи Держстатистики, Work.ua та DOU), беззаперечним лідером залишається сфера IT і технологій, де оплата праці часто залежить від валютного еквівалента. Найбільше заробляють системні архітектори (головні інженери-розробники будь-якої програми) — понад 270 тис. грн на місяць. Такі професіонали є «рідкісним товаром» на ринку праці, але навіть IT-початківці отримують щомісяця від 35 тис. грн.

Співробітники сфери з високою відповідальністю та вузькою спеціалізацією (керівник компанії, фінансовий директор) заробляють від 70 до 150 тис. грн на місяць. Але не обов’язково бути директором, щоб отримувати сотню тисяч гривень. Стільки ж може заробити зварювальник високої кваліфікації або оператор верстата з числовим програмним управлінням.

Середні зарплати логіста/менеджера з постачання, штукатура-фасадника, виконроба на будівництві, автомаляра або автоелектрика, лікаря хірурга чи стоматолога в приватному секторі знаходяться в межах 40–70 тис. грн. Від 25 до 40 тис. грн заробляють менеджери з продажу, бухгалтери-аудитори, юристи.

Традиційно найнижчі показники в державному секторі та сфері послуг, але й тут спостерігається наближення до мінімальних стандартів ринку:

• охорона/безпека — 22 тис. грн,

• освіта/вчителі — 15–21 тис. грн,

• кур’єр/водій — 18–28 тис. грн,

• касир/працівник зали — 17–20 тис. грн,

• бібліотекар/працівник культури — 12,5–14 тис. грн.

Головні підсумки року: різниця між найбільш і найменш оплачуваними професіями залишається значною, до 20 разів. У Києві, Львові та Дніпрі зарплати на 20–30% вищі, ніж у середньому по країні, найвища в Києві — в середньому 40 тис. грн на місяць. Брак = гроші: робітничі професії — зварювальники, будівельники, майстри автосервісу — зрівнялися за доходами з офісними працівниками середньої ланки.

«Побажання» і реальність

Не секрет, що працівник хоче отримати за свою працю більше, а роботодавець — навпаки, хотів би заплатити якомога менше. Але порівняння «побажань» (бажаної зарплати в резюме) та реальних пропозицій у вакансіях на кінець 2025 року показує цікаву аномалію: в деяких секторах роботодавці готові платити більше, ніж просять кандидати.

Ось детальний аналіз по категоріях «комірців»:

1. Білі комірці — офісні фахівці, HR, маркетинг, фінанси. Тут маємо класичний «розрив»: кандидати зазвичай оцінюють себе дорожче, ніж готовий платити ринок. Середні бажані зарплати від 31 до 37 тис. грн, пропозиція (вакансії) — від 26 до 32 тис. грн. Різниця близько мінус 15%, найбільший розрив у категоріях «адміністрація» та «юриспруденція».

2. Сірі комірці — робітничі спеціальності, виробництво, будівництво, логістика. Це найбільш дефіцитний сегмент 2025 року, тому пропозиція наздоганяє або навіть випереджає очікування. Середні бажані зарплати близько 33 тис. грн, пропозиція (вакансії) — від 28 до 45 тис. грн, різниця +5–15%. Кваліфіковані зварювальники, токарі, виконроби тощо часто не знають, якими вони стали цінними. А роботодавці виставляють у вакансіях вищі суми, ніж у резюме, щоб переманити фахівців.

3. Сфера сервісу — торгівля, продажі, HoReCa (готелі, ресторани, кафе). Найбільш динамічний і водночас низькооплачуваний сервіс. Тут очікування та реальність максимально наближені одне до одного. Середні бажані зарплати близько 24,5 тис. грн, пропозиція (вакансії) — близько 25,8 тис. грн. Різниця +5%.

Прогнози на 2026 рік: потрібні жінки, діти та пенсіонери

Експерти з питань праці вважають, що через критичну нестачу кадрів в Україні ринок праці 2026 року перетвориться на «ринок працівника».

Ключові моменти:

• Бізнес не зможе стримувати зростання зарплат, понад 56% компаній закладають у бюджет їх підвищення на 10–20%.

• Підвищення мінімальної зарплати від 8 000 до 8 647 грн призведе до зростання заробітків у всьому бюджетному секторі.

• Через нестачу кадрів роботодавці масово залучатимуть літніх людей віком 60+ і підлітків 15–17 років. Молодь запрошуватимуть до роботи в ритейлі (продаж кінцевому споживачеві), логістиці та сервісі.

• Вичерпання через війну та еміграцію кадрового резерву чоловіків віком 25–45 років призведе до того, що жінки-далекобійниці, операторки важкої техніки та інших «чоловічих» професій будуть звичним явищем.

• Гібридний формат роботи — вона може стати віддаленою для 70% білих комірців.

• Майже всі компанії готують робочі місця під потреби ветеранів і людей з інвалідністю, не безбар’єрний офіс вважатиметься непридатним для ведення бізнесу.

• Продовжиться впровадження штучного інтелекту (ШІ), детальніше про це — далі.

ШІ — «другий пілот» чи заміна

Зрозуміло, що ШІ, тобто комп’ютерна система, яка здатна навчатися та вирішувати завдання, що вимагають людського інтелекту, навряд чи зможе в найближчому майбутньому самостійно виконувати складну фізичну роботу. Тому багато професій 2026 року залишаться в Україні поза зоною ризику для тих, хто ними займається. Це представники фізичної праці: будівельники, електрики, сантехніки, автослюсарі, кухарі тощо. Не страшний ШІ освітянам, медикам, психологам. Не замінить він стратегічне управління: СЕО, кризових менеджерів, фахівців з кібербезпеки.

За даними останніх звітів Світового економічного форуму (WEF 2025), під найбільшим тиском вже опинилися професії, де робота базується на обробці інформації, текстах і типових алгоритмах.

Для представників інтелектуальної праці 2026 рік стане в Україні моментом переходу від використання ШІ як забавки до реальної конкуренції за робоче місце. Головною загрозою виявляться ШІ-агенти — програми, які не просто пишуть відповідь, а виконують ланцюжок дій. Наприклад, знайдуть помилку у звіті, самі напишуть листа контрагенту, сформують платіжку. Під загрозою офіс-менеджери, персональні асистенти, адміністратори.

У зоні ризику юрисконсульти, помічники юристів, бухгалтери-обліковці та бухгалтери з нарахування зарплат, копірайтери, репортери новин, перекладачі, графічні дизайнери. В IT стануть зайвими початківці (тестувальники програм), ШІ виконає їхню роботу швидше й без помилок.

Але і для тих, хто більше працює не інтелектуально, а фізично, ШІ також готує неприємні несподіванки. Наприклад, в Україні касирів у супермаркетах протягом року може стати менше. Вже зараз не дивина автоматизовані каси самообслуговування, коли покупець сам сканує товари за штрихкодами, а касир перетворився на асистента. Він один замінює до десяти людей за касовими апаратами.

В агросекторі традиційним бригадам розпилювачів хімікатів вручну або тракторами почнуть приходити на заміну агродрони (особливо якщо закінчиться війна — Авт.). Один оператор дрона працюватиме за цілу бригаду. Великі латифундисти вже тестують трактори з автопілотами.

Через величезний обсяг онлайн-торгівлі українські логістичні гіганти продовжать активно впроваджувати автоматичні сортувальні лінії. Фізична праця з перекладання і сканування коробок зникає. 2026 року розшириться використання технологій, де ШІ сам рахує товар на полицях через камери, замінюючи людей, які проводять нічні переобліки.

Що робити, щоб не звільнили

Для працівників інтелектуальної праці доведеться опанувати ШІ-грамотність, тобто вміння поєднувати кілька ШІ-інструментів для виконання цілісного бізнес-процесу. Це як раніше було обов’язковим вміння користуватися основними комп’ютерними програмами та знання англійської. Такий фахівець зможе замінити кількох своїх колег по роботі, очевидно, що він матиме перевагу в разі скорочення штату.

Для тих, хто працює фізично, небезпека загрожує їхній низькій кваліфікації. Стане непотрібним той, хто несе коробку або натискає на кнопку. Виграє той, хто стане «технологічним ремісником» — наприклад, будівельник, який вміє працювати з 3D-принтером для бетону, або аграрій, який керує флотом дронів.

Source: tsn.ua