Індекс реформ 225: е-Підприємництво, зарубіжні електронні довірчі сервіси та поправки до закону про національні меншини

Індекс реформ має на меті надати всебічну оцінку старанням уряду України в реалізації економічних перетворень.

До 225-го випуску Індексу реформ (часовий проміжок з 7 по 19 листопада) увійшло шість змін, що посприяли прогресу за двома з шести областей спостереження – Державному адмініструванню та Діловому клімату. Загальний показник Індексу становить +0,5 бала (в межах від -5 до +5). У попередній публікації він був дещо меншим – +0,4 бала, як зазначає аналітик «Вокс Україна».

Графік 1. Динаміка Індексу відстеження реформ

Графік 2. Величини Індексу відстеження реформ та його складових у поточному етапі оцінювання

Постанова про активацію на платформі Дія комплексної пропозиції – е-Підприємець, +2 бали

У листопаді КМУ схвалив ухвалу про переведення комплексної онлайн послуги е-Підприємець на постійну основу. Затверджений алгоритм її надання визначає, що послуга охоплюватиме держреєстрацію ФОП, внесення змін до ЄДР (Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських об’єднань), реєстрацію платником єдиного податку та податку на додану вартість, відкриття рахунку та інші можливості. 

Повний перелік послуг можна буде отримати за допомогою однієї заяви через портал «Дія». З метою зменшення «паперового» тягаря для заявника, в ухвалі передбачено обмін інформацією між 14 державними реєстрами та системами, зокрема ЄДР, Державний реєстр фізичних осіб – платників податків,  Єдиний банк даних про платників податків – юридичних осіб, Єдина інформаційно-аналітична система державної служби зайнятості та інші. 

Відомості про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Євген Ангел, провідний науковий співробітник, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій:

«Запуск сервісу «е-Підприємець» є продовженням прагнень уряду щодо цифровізації державних сервісів, особливо в контексті полегшення початку та ведення особистої справи. 

Повномасштабна війна довела переваги цифровізації. Наприклад, у 2022 році 69% ФОП було зареєстровано саме за допомогою онлайн інструментів через платформу «Дія». Опитування ІЕД експортерів та імпортерів також показало, що у 2022 році 38% підприємств часто або зрідка використовували портал Дія.Бізнес. Тому уряд і надалі реагує як на потреби держави щодо цифрової трансформації, так і на значний попит громадян (зокрема бізнесу) на онлайн-сервіси.

Постанова про експериментальний проєкт «е-Підприємець» була прийнята ще в серпні 2021 року (№808 від 4 серпня 2021 року) . Але лише в листопаді 2023 року уряд зміг говорити про вже повноцінну реалізацію проєкту (постанова від 7 листопада 2023 №1156). При цьому в додатку «Дія» послуга все ще недоступна, проте було оголошено про можливість участі в її бета-тестуванні. 

За останніми даними в рамках «е-Підприємця» буде поєднано 8 сервісів, які стосуються базових аспектів започаткування ФОП. Хоча в листопаді йшлося про 12 сервісів, що зокрема визначено постановою. 

Постанова 2021 року про експериментальний проєкт була навіть більш амбітною. Зокрема пропонувалася також реєстрація юросіб (ТОВ на підставі модельного статуту), а також отримання ряду ліцензій. Підставою для виключення таких сервісів з переліку могла стати більша складність цих сервісів і потреба індивідуальних рішень по ним. Дослідження ІЕД, які проводились до повномасштабного вторгнення, вказували, що мінімізація контакту з чиновниками не завжди є панацеєю для бізнесу. У певних моментах підприємцям потрібні особисті консультації, а можливість отримання такої консультативної допомоги впливає на загальний рівень задоволення державними сервісами. Не кожен громадянин має достатній досвід та знання, які дозволять скористатися комплексною послугою онлайн».

Зміни до закону про нацменшини, зокрема про те, що мови нацменшин дозволено використовувати в рекламі (крім російської), +1,5 бала

Через півтора місяця після ухвалення – на початку листопада – Володимир Зеленський затвердив закон 3389-IX зі змінами до закону про національні меншини, що було однією з вимог для початку перемовин про вступ України до ЄС. Така потреба виникла у відповідь на зауваження Венеційської комісії до тексту основного закону.

Новий закон конкретизує дефініцію «національної меншини», виключаючи з нього вимогу постійно проживати на території України. Також у документ додали антидискримінаційну норму про те, що держава має вживати заходів для «досягнення … реальної рівності між особами, які належать до національних меншин (спільнот), та особами, які належать до більшості населення».

Закон передбачає створення Кабміном регламенту визначення населених пунктів такими, де мешкають представники тієї чи іншої національної меншини. У таких населених пунктах можуть бути утворені Центри національних меншин (спільнот). Серед їхніх завдань згідно з новим законом:

• збереження традиційної культури та нематеріальної культурної спадщини національних меншин (спільнот), створення умов для всебічного розкриття їхньої самобутності, збереження мови, культури, народних традицій;
• взаємодія з органами державної влади та органами місцевого самоврядування для розв’язання нагальних питань щодо захисту прав національних меншин;
• надання консультативної та організаційної підтримки громадським об’єднанням національних меншин та інше.

У цих населених пунктах представники національних спільнот зможуть за бажанням спілкуватися рідною мовою з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також відкривати “спеціалізовані книгарні, створені для реалізації прав національних меншин (спільнот)” – тобто ті, що мають книги та газети, пов’язані з культурою, мовою, історією та іншими інтересами відповідної національної меншини.

Також у населених пунктах компактного проживання національних спільнот буде дозволено використовувати мови нацменшин у рекламі (як дублюючі для державної мови), під час публічних заходів, під час надання допомоги та захисту представникам нацменшин, піклування про них в будинках-інтернатах для людей похилого віку.

Разом з тим закон обмежує використання деяких норм (щодо права на мирні зібрання, фінансову підтримку спільнот від держави та місцевої влади, участь у дорадчих органах при органах місцевої влади, створення Центрів нацменшин) на час воєнного стану та 6 місяців після його завершення для меншин, що походять з держави, яка здійснює акти агресії проти України.

ПОЗИЦІЯ ЕКСПЕРТІВ

Експерти Громадянської мережі ОПОРА:

«1 липня 2023 року набрав чинності Закон “Про національні меншини (спільноти) України”, яким було скасовано попередній закон ще 1992 року.  Удосконалення законодавства в цій сфері є одним з 7 основних критеріїв вступу України до Європейського Союзу, який активно відстоювала Угорщина. Проте, незважаючи на прийняття нового закону, Венеційська комісія оприлюднила два висновки (від 12 червня 2023 року та від 9 жовтня 2023 року) з рекомендаціями щодо покращення законодавства у сфері національних меншин.

Зазначені в її висновках зауваження здебільшого спрямовані на зміну деяких норм профільного закону відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року. 

Тому головною метою Закону 3389-IX є внесення змін до Закону “Про національні меншини (спільноти) України” з урахуванням пропозицій Венеційської комісії.

Якщо підсумувати, то в новому Законі:

• конкретизовано трискладовий тест обмеження в реалізації прав і свобод представників нацменшин, зокрема передбачено мету такого обмеження, а саме в інтересах національної безпеки, для забезпечення територіальної цілісності та громадського порядку, запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб;
• передбачено можливість проведення публічних заходів (таких як збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші публічні заходи) для осіб, що належать до національних меншин (спільнот), їхньою мовою, а також конкретизовано умови та збільшено термін подання запитів щодо супроводу заходів нацменшин державною мовою;
• розширено можливість використання мови нацменшини на прохання особи не лише для надання їй екстреної допомоги, а й для допомоги та захисту, якщо така особа постраждала від домашнього насильства, забезпечення догляду в будинку-інтернаті для громадян похилого віку;
• дещо конкретизовано зміст методології, що повинна затверджуватись Кабінетом Міністрів України, для визначення особливостей використання мов нацменшин при наданні будь-якої топографічної інформації, комунікації з органами влади та в інших сферах у населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до таких спільнот;
• гарантовано безоплатне забезпечення підручниками (зокрема, електронними), посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти, що належать до нацменшин, та педагогічних працівників;
• передбачено надання державної підтримки мовам національних меншин (спільнот), яким загрожує зникнення, перелік яких затверджуватиме Кабінет Міністрів України на основі міжнародних стандартів;
• деталізовано завдання Центру національних меншин;
• визначено, що протягом 5 років з дня його скасування або припинення до державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, не застосовуються положення щодо проведення публічних, культурно-мистецьких, розважальних або видовищних заходів, а також поширення реклами, зокрема у медіа.

В цілому Закон 3389-IX враховує рекомендації Венеційської комісії, при цьому відтерміновує дію окремих положень щодо мови держави-агресора. Також він відсилає до підзаконних актів, які ще має розробити Кабінет Міністрів України. Варто зазначити, що він стосується лише Закону “Про національні меншини (спільноти) України”, водночас значна кількість положень щодо прав нацменшин диверсифіковані в інших законах, частину з яких було змінено прийнятим у грудні 2023 році Законом “Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах” 3504-IX. Останній стосується змін до законів “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про вищу освіту”, “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, “Про медіа”, а також “Про національні меншини (спільноти) України” та потребує окремого аналізу».

Постанова про іноземні е-довірчі послуги, +1,5 бала

Уряд затвердив порядок визнання іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Це означає, що кваліфіковані електронні підписи країн ЄС тепер можуть застосовуватися в Україні.

Державне підприємство «Дія», яке підпорядковане Міністерству цифрової трансформації, забезпечуватиме засвідчення підписів.

ПОГЛЯД ЕКСПЕРТКИ

Ірина Коссе, Провідна наукова співробітниця, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій:

«Постанова №1198 має на меті впровадження кваліфікованих електронних підписів Європейського Союзу в Україні та включення українських компаній до Довірчого списку іноземних кваліфікованих надавачів таких послуг. Це сприятиме зручній електронній взаємодії з партнерами з ЄС у сфері бізнесу та надасть можливість громадянам ЄС використовувати свої е-підписи для українських е-документів.

Постанова також стимулює укладання міжнародних угод щодо взаємного визнання електронних довірчих послуг, що сприятиме повноцінному використанню українських е-підписів за кордоном та е-документів ЄС в Україні.

Зважаючи на ці переваги, варто зазначити про зволікання з ухваленням постанови на майже рік після попереднього затвердження експериментального проєкту в 2022 році. 22 листопада 2022 року уряд прийняв постанову №1311, якою затвердив «Порядок проведення експериментального проєкту щодо взаємного визнання електронних довірчих послуг між Україною та Європейським Союзом».

Проєкт має бути втілено до 20 серпня 2024 року. Передбачається, що ці заходи спростять отримання сервісів та ідентифікацію для українців за кордоном та полегшать підписання електронних документів з іноземними контрагентами.

Після завершення експериментального проєкту можна очікувати на підписання Угоди між Україною та ЄС щодо взаємного визнання електронних довірчих послуг. Такої Угоди ЄС не укладав з жодною третьою країною.

А початок цьому процесу було покладено 7 листопада 2018 року, коли набрав чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги». Цей закон створив умови для «автоматизації» відносин між державою та бізнесом. Для громадян це збільшило можливість отримання адміністративних сервісів в онлайн режимі. Крім того, вимоги до надання електронних довірчих послуг та засобів е-ідентифікації були приведені у відповідність з європейськими і міжнародними стандартами».

Графік 3. Події, що визначали величину індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може бути більшою за +5, або меншою за -5

Графік 4. Величини окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління

+1,0
Зміни до закону про нацменшини, зокрема про те, що мови нацменшин дозволено використовувати в рекламі (крім російської)	+1,5
Державні фінанси	0,0
Монетарна політика	0,0
Бізнес середовище	+2,0
Постанова про запуск на порталі Дія комплексної послуги – е-Підприємець	+2,0
Порядок моніторингу об’єктів оброблення відходів (сміттєпереробні заводи, полігони, установки)	+1,0
Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для рекреаційної інфраструктури	+1,0
Постанова про затвердження концепції «походження товарів»	+1,0
Постанова про іноземні е-довірчі послуги	+1,5
Енергетика	0,0
Людський капітал	0,0

Індекс реформ призначений для надання всебічної оцінки зусиллям уряду України з реалізації економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.

Автори:

Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту «Індекс реформ», комунікаційна менеджерка

«Вокс Україна»

VoxUkraine – аналітичний центр, що досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Source: www.ukrinform.ua