Хто взагалі бажає чути, що зазнав невдачі? Особливо в теперішні часи, коли загальний рівень тривожності настільки високий, що для багатьох просто зберегти роботу та здоровий глузд – це вже досягнення, а не простір для самовдосконалення. Зауваження ранить самооцінку. Воно викликає роздратування. Воно змушує шукати найближчий шлях до відступу.
За даними Гарвардської школи бізнесу, частина працівників настільки боїться негативних відгуків, що починає буквально уникати тих колег, від яких їх почула. Це зрозуміла реакція. Але якщо поглянути на це під іншим кутом, стає цікаво: хто ці люди, які свідомо наражаються на гнів керівництва?
Корпоративний мазохізм чи холодна стратегія
Психологи, що досліджують офісні переживання, стверджують: вони розглядають свої навички не як викарбовані в камені, а як щось гнучке. Для них критика — це не вирок їхній особистості, а безкоштовний аналіз.
Таша Евріх, авторка книги про самосвідомість, пояснює: відмінність між людьми з високим рівнем самоусвідомлення та іншими полягає в тому, що перші здатні витримати цей дискомфорт і все одно запитати: «Гаразд, що я міг би зробити краще?».
Замість того, щоб ображатися на несправедливість світу, вони ретельно вивчають питання.
Друзі по нещастю
Дослідники з Університету Джорджії та Університету Стоуні-Брук виявили закономірність: найлегше сприймають суворі зауваження ті, хто має на роботі близьких друзів.
І це цілком логічно. Отримати догану від анонімного менеджера з іншого відділу — це одне. Але почути від колеги, з яким ви нещодавно спілкувалися: «Слухай, твій звіт за вчора — це якесь слабке виконання» — це зовсім інше.
Еволюція сприйняття
Ще одна цікава деталь. Наша реакція на зауваження залежить від нашого досвіду в професії.
Згадайте свої перші тижні на будь-якій новій посаді. Новачки потребують похвали. Їм надзвичайно важливо чути, що вони рухаються у правильному напрямку, просто щоб не звільнитися від стресу ще на випробувальному терміні.
Але з часом, коли ви вже здобули професійну стійкість, нескінченні похвали починають дратувати. Справжніх професіоналів критика бадьорить.
Вона діє як обливання холодною водою. Спочатку настає шок. Потім зникає звична реакція «Ах так? Ну, я вам зараз покажу!». Енергія обурення, спрямована у правильне русло, часто дає кращий результат, ніж заспокійливі техніки.
Мистецтво ранкової «страти»
Звичайно, якщо ви керівник, це не означає, що ви повинні підходити до співробітників і радісно повідомляти їм про їхню некомпетентність. Дослідники з Університету Торонто з’ясували: критикувати краще зранку.
Поки людина ще не виснажена робочим днем, терміновими завданнями та загальною втомою від новин, у неї достатньо самоконтролю, щоб сприйняти ваші слова адекватно. Під кінець дня та сама фраза може призвести до конфлікту або взаємної неприязні.
І ще один елегантний прийом від психологів з Аризони. Замість того, щоб казати «ти знову помилився», вони радять формулювати це так: «Я кажу тобі це, тому що маю до тебе високі очікування, і я знаю, що ти можеш їх виправдати».
Це чистий корпоративний маніпулятивний прийом? Безумовно. Але він працює. Принаймні, це звучить краще, ніж пряма критика. Тож наступного разу, коли хтось наважиться сказати вам неприємну правду, спробуйте зробити паузу, перш ніж його відкинути. Можливо, він щойно зробив вам послугу.
Поділитися
Підписуйтесь на Ukr.media в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви готові щоранку ставати під «холодний душ» критики чи ну його в баню?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🥊 Давай ще болю! 💅 Тільки хваліть мене ☕ Залежить від кави
☝️ Спочатку оберіть свою позицію
✏️ Написати коментар
📊 Карта думок
🥊 Давай ще болю! 0% 💅 Тільки хваліть мене 0% ☕ Залежить від кави 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!