Іноді трапляється, сидиш у вечірній час в авто, припаркувавшись біля дому. Мотор не працює, але магнітола ще увімкнена. Лунає якийсь давній блюз часів нашої юності. І раптом на якомусь акорді, на ледь вловимій зміні голосу, тебе пронизує. По тілу біжать дрижаки, подих на мить стає нерівним, і ти відчуваєш таке насичене задоволення, що виходити в холодну дійсність спального району зовсім не хочеться, повідомляє Ukr.Media.
А потім ти згадуєш свою кохану, яка під цю саму мелодію зазвичай тільки жує жуйку і гортає стрічку новин. Раніше я вважав, що це питання культурного рівня, освіти чи просто емоційного перевантаження. Виявилося, все набагато банальніше.
Голландські науковці з Інституту Макса Планка (у них там, мабуть, достатньо часу для роздумів між поїздками на велосипедах) покопалися в ДНК п'ятнадцяти з лишком тисяч людей. І виявили одну чудову річ: здатність покриватися гусячою шкірою від хорошої музики, картини чи вірша — це генетично обумовлено.
Отже, якщо ви стоїте перед полотном Ротко або слухаєте гітарне соло Гілмора і відчуваєте фізичний озноб, це не тому, що ви такий весь із себе витончений естет. Це тому, що ваш предок, який, можливо, в житті не бачив нічого складнішого за воза з сіном, передав вам такий особливий набір генів.
Найцікавіше в цій історії те, як функціонує наш мозок. Науковці стверджують, що естетичні мурашки активують ті ж самі нейронні мережі, що й реакція на звичайні біологічні насолоди. Простіше кажучи, для ваших нейронів геніальна симфонія і шматок бездоганно підсмаженого стейка, що сочиться соком, — це речі одного порядку. Ми просто істоти, які навчилися отримувати вишукане задоволення від звукових коливань і мазків фарби.
Причому гени розподілені нерівномірно. Є загальний набір, який робить людину сприйнятливою до нового досвіду в цілому. А є вузькопрофільні штуки. Тому якщо вас переповнює від віршів Жадана, але в Луврі ви відверто позіхаєте, думаючи лише про те, де б тут випити нормальної кави — це не ви некультурний, це просто біологічний механізм не спрацював.
Я читав це дослідження і розмірковував: як же чудово, що наука іноді пояснює нам нас самих. Тобі не потрібно працювати над своєю чуттєвістю чи видавлювати з себе сльозу на концептуальній виставці, куди тебе затягла дружина, бо це модно. Якщо не чіпляє — отже, гени сьогодні мовчать. Можна просто не хвилюватися.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Ви — вроджена еліта чи просто біологічна машина, якою керують гени прадіда?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🧬 Я — обрана еліта 📚 Це все виховання 🤔 Просто слухаю музику
📊 Карта думок
🧬 Я — обрана еліта 0% 📚 Це все виховання 0% 🤔 Просто слухаю музику 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!