Миті немає. Причини нездатності людства жити “в теперішньому”.

Люди схильні вважати, що вони перебувають у даному відрізку часу. Нам радять "жити сьогоденням", абстрагуватися від хвилювань про прийдешнє та докорів сумління за минулим. Але що, якщо самого "сьогодення" не існує? У цікавому погляді на сьогодення розібралися Daily Mail.

У вологих лісах Амазонії мешкає автохтонний народ амондава. У них відсутні годинники, календарі та навіть слово час. Вони не лічать більше чотирьох і не розподіляють життя на хвилини та роки.

Дослідники акцентують, що амондава фактично живуть моментом — не вимірюючи його, не плануючи, не фіксуючи.

На тлі захопленості сучасного соціуму термінами, графіками й секундомірами такий підхід виглядає майже нереальним. Але парадокс у тому, як запевняють фізики, навіть цивілізовані люди — попри всю свою схильність до розкладів — теж не можуть вийти за рамки сьогодення. Просто тому, що "сьогодення" як фізична величина може бути оманою.

Сьогодення як омана

З погляду класичних рівнянь фізики, Всесвіт не знає окресленого моменту "зараз". У формулах, які описують структуру світу, всі точки в часі існують на рівних засадах. Минуле, теперішнє та майбутнє математично рівноцінні.

Американський фізик Браян Грін висловлював думку, що минуле може не зникати, а майбутнє — вже існувати. У цій інтерпретації часу він не плине, як ріка. Він просто є — як простір.

Якщо це так, то відчуття швидкоплинного моменту — це не фундаментальна характеристика Всесвіту, а результат функціонування нашого мозку.

Найкоротша мить

У книзі Джо Марчант, присвяченій феномену сьогодення, авторка ставить питання: чи є мінімальна одиниця "зараз"?

Найменший проміжок часу, виміряний науковцями, — 247 зептосекунд. Зептосекунда — це трильйонна частка мільярдної частки секунди.

Однак людський мозок не може розрізнити події, розділені менш ніж приблизно 20 мілісекундами. Якщо різниця менша, нам здається, що вони відбуваються одночасно.

Виходить, наше "зараз" — це свого роду часове вікно, у якому мозок поєднує події в єдиний потік. Ми не сприймаємо реальність миттєво — ми збираємо її зі шматків.

Коли сьогодення руйнується

Особливо наочно природа "зараз" виявляється при збоях у роботі мозку. Люди з рідкісною хворобою акінетопсією, наприклад, не бачать плавного руху. Світ для них складається з окремих кадрів — ніби серія нерухомих фотографій. Вони не відчувають безперервності часу.

Експерименти з галюциногенами також показують, наскільки суб'єктивним є наше сприйняття часу. На початку XX століття словенський лікар Альфред Серко ввів собі мескалін і описував, як відчував, що "пливе у безмежній річці часу". В інших експериментах добровольці, які отримали псилоцибін, говорили, що хвилини розтягувалися в години, а секунди здавалися вічністю.

Це підтверджує: мозок не просто фіксує час — він його конструює.

Кожен створює своє "зараз"

Сучасна нейробіологія накопичує докази того, що відчуття сьогодення — індивідуальна побудова. Наше сприйняття часу залежить від емоцій, уваги, віку та стану нервової системи. У моменти небезпеки час "уповільнюється", у стані потоку — "пришвидшується".

Італійський фізик Карло Ровеллі писав, що саме через свою мінливість сьогодення має цінність. Воно нестійке, вислизає, змінюється. І в цьому його сила.

Чому ми не можемо жити лише "тут і зараз"

Навіть якщо фізика ставить під сумнів існування об'єктивного "зараз", а мозок формує його самостійно, ми не можемо повністю відмовитися від минулого та майбутнього.

Пам'ять і прогнозування — ключові механізми виживання. Ми аналізуємо минулий досвід, будуємо плани, передбачаємо наслідки. Без цього людство не змогло б розвинути культуру, науку і технології.

Корінний народ амондава може обходитися без годинників, але навіть їхнє життя організоване ритмами природи — зміною дня і ночі, сезонів, вікових етапів. Повністю вирватися з плину часу неможливо.

Ми одночасно в'язні сьогодення і його творці. Ми живемо в моменті, який триває частки секунди, але постійно добудовуємо його пам'яттю та очікуваннями.

І, можливо, головна пастка розуму не в тому, що "зараз" не існує, а в тому, що ми намагаємося утримати те, що за своєю суттю вислизає.

Поділитися

⚡ Пульс читачів

«Жити моментом» — це найвища мудрість чи просто зручне виправдання для лінивих?

Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.

👇 Натисніть на один з варіантів нижче

🧘 Це справжня свобода! 🤡 Це деградація ледарів! ⏳ Ми бранці ілюзії

📊 Карта думок

🧘 Це справжня свобода! 0% 🤡 Це деградація ледарів! 0% ⏳ Ми бранці ілюзії 0% 💡

Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим!

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *