Восени, коли господині консервують овочі та фрукти, постає питання вибору кришок для банок. Які краще — білі чи золотисті? Чи є між ними принципова різниця?
Зовнішній вигляд кришок, будь то білі (сріблясті), золотисті, зелені чи з малюнками, не завжди відображає їхню функціональність. Головне — це захисний шар з внутрішнього боку, який запобігає контакту їжі з металом. Золотистий колір зазвичай свідчить про наявність епоксифенольного лаку, тоді як сріблястий може бути як з лаком, так і з оголеним металом.
Матеріал та захисне покриття
Стандартні кришки виготовляють із жерсті — тонкої сталі, покритої шаром олова. Якщо цей шар цілий, сталь не іржавіє. Білі кришки — це, по суті, жерсть без додаткового лакового покриття зсередини. Ззовні їх можуть покривати лаком від іржі та фарбою для естетики.
Золотистий колір — це колір спеціального епоксифенольного лаку, який розроблений для харчових банок і витримує вплив оцту та солоної води, навіть після стерилізації. Кришки із таким покриттям забезпечують кращий захист.
Вибір кришок для різних заготовок
Маринади: Оцет є агресивним середовищем, тому для консервування огірків, хріну чи цибулі найкраще підходять кришки з внутрішнім лаковим покриттям. Це запобігає протіканню іржі.
Соління та квашення: Сіль також може впливати на метал. Тому для солінь краще використовувати кришки з лаком. А для квашеної капусти, яка виділяє багато кислоти, рекомендовані кришки з внутрішнім лаком, оскільки олово не завжди забезпечує достатній захист.
Варення та компоти: Кислотність фруктів також має значення. Для світлих фруктів (груші, персики) іноді використовують кришки без лаку, щоб зберегти їхній природний колір. Однак темні ягоди (вишні, смородина) можуть з часом набувати фіолетового відтінку від контакту з металом, тому для них краще обирати кришки з лаком.
На що звернути увагу при виборі
- Внутрішнє покриття: Переконайтеся, що внутрішній шар кришки рівний, без подряпин чи відколів. Навіть на лакованих кришках пошкодження можуть стати причиною появи іржі.
- Маркування: Звертайте увагу на позначки на упаковці, такі як “лакована” або “лак/емаль”. Це надає більше інформації, ніж колір.
- Форма: Не використовуйте м’яті або деформовані кришки, оскільки вони не забезпечать герметичність.
- Ущільнювач: Кільце закатувальної кришки або валик гвинтової кришки мають бути цілими, без розривів.
- Свіжість: Кришки, що довго зберігалися, можуть втратити свої властивості. Краще купувати їх незадовго до сезону консервації.
- Одноразове використання: Кришки розраховані на одне застосування. При першому закручуванні ущільнювач пристосовується до форми горловини банки. Повторне використання може призвести до нещільного прилягання.
Проблеми з кришками
Темний наліт: Це результат реакції металу з кислотою чи сіллю. Якщо банка добре прогріта та герметично закрита, наліт сам по собі не означає псування продукту.
Іржа: Іржаві цятки на внутрішньому боці можуть з’являтися через кислоту, сіль, подряпини або тривале зберігання. Якщо іржа проїла кришку наскрізь, банка негерметична і вміст слід викинути. Зовнішня іржа виникає через конденсат.
Здуття кришки: Ознака псування продукту. Газ виділяється через життєдіяльність бактерій чи дріжджів. Причинами можуть бути недостатнє прогрівання, неякісна сировина або нещільно закрита банка.
Перевірка вакууму: Центр кришки має бути злегка увігнутим. Якщо при натисканні він прогинається і повертається назад, вакууму немає.
Дізнатися більше на: ukr.media