Відверто кажучи, я завжди вважала, що об’єм великої пляшки для кулера становить 20 літрів. Допоки не зіштовхнулася з одним подібним пристроєм.
Зрештою, погодьтеся, це значно економічніше, ніж купувати воду в магазинах, вірно? Проте «порція» для великого бутля (того, що для кулера) здалася мені незвичною: 19 літрів.
Чому не 20, якщо бутель нібито 20-літровий?
Проте виявилося, що я помилялася, і в бутель поміщається саме 19 літрів. Якщо бути більш точним, то навіть не 19, а «цілих» 18,92 літра. Ті 80 мл, яких не вистачає, всі одноголосно проігнорували і зазвичай стали позначати ці ємності як 19-літрові.
Дивне число, зовсім не приємне для нашого погляду та сприйняття. Набагато «більш рівним» було б виготовляти бутлі 20-літровими. Це і в метричній системі зручніше.
Але суть у тому, що бутлі з питною водою, як і кулери та помпи до них, прийшли до нас з Америки. Саме винахідливі американці першими придумали продавати чисту питну воду.
І, все розрахувавши, визначили, що такий об’єм – найбільш практичний під час розливу. З одного боку, такий бутель можливо підняти, «не зірвавши спину», а з іншого – води достатньо, щоб не доставляти її щодня.
То чому ж бутель має такий «неправильний» і незвичний для нашого погляду об’єм? Справа в тому, що галузь доставки питної води в офіси та додому за допомогою кулерів і великих бутлів зародилася і набула широкого поширення саме в США. Разом з устаткуванням (кулери, помпи) світ запозичив і стандарт тари.
Мірою об’єму рідини в Америці є галон. Галон дорівнює приблизно 3,78 літра. Виходить 3,78 х 5 = 18,92 літра (незначні розбіжності в обчисленнях через відмінності в мірах).
У них 5 галонів, а в нас заокруглили до 19 літрів. Ось і весь секрет «неокруглого» об’єму бутля. У нас же не стали вигадувати щось нове і повністю перейняли американську систему продажу води.
Поділитися