Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Про це повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк. Документ підтримали 264 депутати.
Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Ключові факти
Що передбачає нова редакція на повторне перше читання:
- відбір і подання на розгляд прем’єр-міністра України не більше двох кандидатур на посаду директора БЕБ;
- перші строки для незалежних оцінок (аудитів) ефективності діяльності БЕБ (проведення оцінки здійснюється Комісією після завершення першого і третього року на посаді директора БЕБ);
- доопрацьований механізм атестації працівників БЕБ, строк проведення якої не може перевищувати дванадцяти місяців з дня призначення на посаду директора БЕБ;
- директор БЕБ, призначений в порядку, передбаченому цим Законом, формує нову дисциплінарну комісію.
- Железняк повідомив, що у документі враховано головні правки: визначальний голос міжнародників та обовʼязкова переатестація.
- За його словами, голова коаліції взяв на себе зобовʼязання врахувати правки щодо одного, а не два кандидати, детально прописану переатестацію і детально прописану процедуру відбору. «Все це є в зауваженнях бізнесу, МВФ та G7», – наголосив нардеп.
Контекст
Під час підсумкової конференції наприкінці минулого року питання про перезавантаження БЕБ під особистий контроль взяв президент Володимир Зеленський.
Також це одна з ключових тем Ради підприємців, яку створила РНБО після низки скандалів щодо тиску правоохоронців на бізнес.
21 лютого Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №10439 про реформу БЕБ, попри позицію та домовленості влади з бізнесом. Представники бізнесу раніше розкритикували цей законопроєкт та підтримали альтернативний – №10439-2.
Проти урядового законопроєкту виступили також аналітичні центри: Інститут соціально-економічної трансформації, CASE Україна, Інститут податкових реформ, Центр економічної стратегії.
Громадський рух «Маніфест 42» заявляв, що урядові законопроєкти №10439 та №10440 про реформу БЕБ подані до Верховної Ради без фінального погодження та врахування зауважень, надісланих від бізнес-асоціацій. «Маніфест 42» вважатиме такі дії «прямим і грубим порушенням принципів діалогу держави та бізнесу, про які було домовлено», – йдеться у заяві від 1 лютого.
