У 2023 році частка агропродукції в загальному експорті України збільшилася до 62% у порівнянні з 53% за попередній рік, ставши максимальною за часи незалежності. Водночас експортна виручка зменшилась у розрізі всіх основних географічних регіонів збуту. Про це розповів заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
Тільки 31.01 та 1.02 даруємо 800 грн знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Вартість зі знижкою — 999 грн/рік. Оформлюйте зараз за промокодом FORBES2024. Підписуйтесь за цим посиланням
Ключові факти
- За даними Держмитслужби, за підсумками 2023 року Україна експортувала агропродовольства на суму $22,1 млрд. І хоча показник 2023 року на 21% менше рекорду 2021 року у $27,9 млрд, він став п’ятим за часів незалежності України, наголосив Пугачов.
- У 2023 році зменшилась експортна виручка в розрізі всіх основних географічних регіонів збуту – ЄС, Азії та Африки.
- У 2023 році обсяги поставок агропродукції українського виробництва до ЄС зменшилися проти показника 2022 року у $13,1 млрд на 4% і склали $12,6 млрд.
- Водночас частка ЄС в українському експорті сільгосппродукції вдруге поспіль оновила свій найбільший показник і склала минулого року 57% від усього українського агроекспорту, зазначив Пугачов.
- У 2023 році Азія, яка 2022 року вперше за понад 10 років втратила позицію основного імпортера української агропродукції, з часткою у 29,9% зберегла за собою друге місце. Вартісні обсяги експорту до країн цього регіону становили торік $6,6 млрд.
- Доходи від поставок до країн Африки 2023 року склали $1,6 млрд. Це забезпечило регіону частку у 7,2% від українського експорту сільгосппродукції.
- В цілому ці три регіони закуповують понад 94 % аграрної продукції українського виробництва, поінформував експерт.
- Європейський вектор в експорті продовжив домінування. Румунія вперше очолила рейтинг найбільших імпортерів української агропродукції, закупивши її торік на суму у понад $2,8 млрд. Частка цієї країни в українському експорті агропродовольства становила 2023 року 13%.
- Китай посів у рейтингу друге місце. При цьому у вартісному вимірі ця країна збільшила обсяги закупівель української агропродукції. Якщо у 2022 році вартість поставок з України до цієї держави становила майже $1,9 млрд, то 2023 року збільшилися приблизно на 18% – до понад $2,2 млрд. Частка Китаю в експорті досягла 10%.
- Туреччина, імпортувавши з України агропродукції на понад $1,9 млрд, зберегла за собою третє місце у рейтингу з часткою у 9%.
- Наслідками запроваджених Польщею навесні минулого року і триваючих донині обмежень на ввезення сільськогосподарської продукції з України стали не лише втрата нею статусу головного покупця у нас на світовому ринку, а й зниження вартості її імпорту на третину – до близько $1,8 млрд.
- Основними споживачами вітчизняної агропродукції також стали: Іспанія ($1,7 млрд), Нідерланди ($1,3 млрд), Єгипет ($1 млрд), Італія ($1 млрд), Німеччина ($862 млн), Угорщина ($471 млн). Ці десять країн за минулий рік сформували для українських експортерів агропродовольства 69% валютних надходжень.
- Ключові продукти українського аграрного експорту – зернові культури, олії та жири, різні олійні, залишки харчової і переробної промисловості, а також м’ясо та субпродукти.
Контекст
За результатами продажів, які завершилися наприкінці 2023 року, окремі сільгоспкультури через низькі ціни і зростання витрат на логістику були збитковими. Фактичний показник EBITDA виявився нижчим за очікуваний у понад чотири рази, свідчить дослідження Agrohub Benchmarking.
Показник EBITDA за сезон 2022 по основних культурах – у грудні 2023, після оновлення цін та витрат на зберігання – становить $47/га. Натомість прогнозні значення щодо EBITDA у лютому 2023 були $206/га, коли агровиробники мали оптимістичні сподівання на стабільну роботу зернового коридору. Тобто фактичний результат менше очікуваного більше ніж в чотири рази.
ROWC, фактичний показник рентабельності оборотного капіталу вирощування культур, склав 4%, тоді як прогнозне значення на початку року становило 19%.
Загалом галузь рослинництва в Україні залишається збитковою попри поліпшення прогнозу з врожайності. Вартість логістики зростала, а закупівельні ціни знижувались. Найбільших збитків зазнали малі фермерські та прифронтові господарства, йдеться в дослідженні Мінагрополітики «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва».
Також у галузі рослинництва зросли витрати на оплату праці через дефіцит кадрів, спричинений мобілізацією та вимушеною міграцією частини населення України.
Найнижчу рентабельність виробництва зернових та олійних культур мають малі фермерські господарства та прифронтові середні господарства.
