Російські імпортери почали переходити на складніші, часом сумнівні схеми для платежів до Китаю після того, як 21 листопада США внесли до чорного списку понад 50 російських банків, пише The Moscow Times 2 грудня. В Росії різко активізувалися китайські платіжні агенти, розповіли співробітники торговельних компаній.
Ключові факти
- За словами одного з імпортерів, суть схеми полягає у тому, що китайська компанія пропонує віддати їй рублі за агентським договором, а далі вона «всі турботи з перерахування грошей китайському постачальнику бере на себе» . Він додав, що платіж за постачання одягу та взуття з китайських фабрик дійшов до виробника за два дні.
- Загалом є кілька варіантів, розповідає консультант із зовнішньоекономічної діяльності, який вивчив подібні схеми. Найнадійніші та «найчистіші» для російської сторони варіанти працюють за схемою взаємозаліків агента з експортерами, яким треба розплатитися за товари з Росії. Китайська сторона в такому разі узгоджує всі питання, повʼязані з каналами переказу грошей, стверджує він.
- Розцінки середні: якщо звичайні агенти з відправки грошей беруть у середньому від 2,5–3% від платежу за несанкційні товари до 10–15% за санкційні коди та військові товари, то китайські просять приблизно 3%.
- Частина китайських платіжних агентів працюють за так званою схемою карго, тобто розплачуються в Китаї з постачальниками за часто сумнівними з точки зору закону ланцюжками і ввозять товар до Росії за «сірими» схемами або взагалі контрабандою, розповідають джерела.
- Контролювати це неможливо, але після санкцій у листопаді іншого виходу немає. Дедалі більше імпортерів, особливо які закуповують товари подвійного призначення чи санкційні, змушені користуватися саме такими схемами, інакше потрібний товар у Китаї не закупиш і до Росії не привезеш.
- Серед інших варіантів є особливо вигідні, якими вже користуються кілька великих підсанкційних банків, розповів інший фінансовий консультант. Вони за допомогою китайського агента з «великими адміністративними можливостями» пропонують російським імпортерам розплатитися рублями за поставку абсолютно будь-яких товарів із Китаю з комісією в межах 1% до офіційного курсу юаня до рубля, а за фактом використовують для розрахунків із Росією виторг від експорту російської сировини, запевняє співрозмовник видання. Головний недолік цієї схеми – вона працює у певних провінціях та банках Китаю – у тих, де є рахунки покупців російської сировини.
Контекст
Російські експортери та імпортери мають труднощі з міжнародними платежами з кінця 2023 року, коли США посилили тиск на дружні країни, пригрозивши вторинними санкціями фінансовим установам, що працюють із Росією.
У результаті прямі платежі з основних торгових партнерів РФ в основному припинилися. Росія, як і раніше, веде торгівлю товарами через посередників, часто з оплатою в рублях.
Останні санкції США були спрямовані проти російських кредиторів, включно з Газпромбанком, і вдарили по ключових каналах припливу доходів від експорту.
Нові обмеження можуть ще більше ускладнити зовнішньоторговельні операції та знизити стимули для залучення валютної ліквідності до Росії. Поточний тренд ослаблення рубля може виявитися стійким на горизонті 2025 року.
Туреччина розпочала переговори зі США про виняток із санкцій, що дасть змогу країні продовжувати використовувати російський Газпромбанк для оплати імпорту природного газу. Росія постачає Туреччині близько 40% газу та половину нафти. Угорщина, ще один великий імпортер газу, розкритикувала санкції США проти Газпромбанку, заявивши, що вони загрожують енергетичній безпеці.
