Служба безпеки України заявляє, що російський олігарх Михайло Фрідман причетний до фінансування війни проти України. Йому повідомлено про підозру, йдеться у повідомленні пресслужби СБУ.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Ключові факти
- Слідство заявляє, що з початку великої війни Михайло Фрідман «влив» близько 2 млрд рублів у декілька військових заводів країни-агресора. Серед них – Тульський патронний завод, який виробляє набої, а також Уральський оптико-механічний завод імені Яламова, де виробляють високотехнологічне обладнання для бойових літаків і вертольотів РФ.
- «Для фінансування загарбницьких «проєктів» Кремля олігарх використовує активи підконтрольного йому російського фінансово-інвестиційного консорціуму «Альфа-Груп», – йдеться у повідомленні.
- Також, за твердженням СБУ, Фрідман задіяв власні бізнесові ресурси для масового розповсюдження сухпайків, одягу та іншої продукції під торговим знаком «Армия России», що постачаються окупантам на передову.
- Серед іншого: організація збору матеріально-технічної допомоги для потреб окупаційних угруповань РФ, які воюють в Україні; страхування військової техніки, а також життя і здоров’я російських загарбників на фронті; забезпечення співпраці власного телекомунікаційного підприємства з ФСБ, що дозволило йому провести підконтрольний спецслужбі РФ мобільний зв’язок в тимчасово окупованих регіонах України.
- На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили Фрідману про підозру за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, вчинені групою осіб за попередньою змовою).
Контекст
21 липня, у перший день націоналізації Сенс Банку, в офісі установи та помешканнях кількох її колишніх топменеджерів відбулись обшуки СБУ та Генпрокуратури.
«Для отримання доступу до прибутків банку колишні власники планували переоформити свою частку на підконтрольних осіб і вже від імені «нових» бенефіціарів вивести мільярдні капітали за межі України», – йдеться у повідомленні Офісу генпрокурора, оприлюдненому 24 липня.
Обшуки також відбулись у помешканнях колишньої СЕО «Сенсу» Алли Комісаренко, голови наглядової ради Романа Шпека та старшої радниці банку Олени Коробкової, повідомили двоє співрозмовників Forbes, дотичних до колишнього керівництва установи. Вони попросили не вказувати їхні прізвища та посади у цій статті через сенситивність теми та увагу до неї правоохоронних органів. Вручення підозр чи інших процесуальних дій, окрім обшуків, не було, уточнює один зі співрозмовників.
Як свідчить текст судової ухвали, що санкціонувала обшуки (є у розпорядженні Forbes), цю справу було відкрито ще у квітні 2022-го. Про це Forbes повідомили і двоє співрозмовників, близьких до керівництва банку. Вона стосується російського бізнесу колишніх власників «Сенсу», який співпрацював з оборонними структурами РФ.
Про що йдеться, до чого тут Сенс Банк та чи дійсно колишні менеджери і власники націоналізованого банку могли намагатися вивести з нього активи, читайте в матеріалі Forbes.
