Організатори азартних ігор у 2024 році сплатили до держбюджету України 17 млрд грн податків, що більше на 63%, ніж за попередній рік. Про це повідомив голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Ключові факти
- За даними Гетманцева, за весь 2024 рік гральний бізнес сплатив 17 млрд грн податків, що на 6,6 млрд грн більше, ніж у 2023-му (10,4 млрд грн).
- Для порівняння у 2022-му році було сплачено 730,9 млн грн, а у 2021-му – 204,8 млн грн.
- Депутат повідомив, що наразі учасники ринку продовжують чинити супротив детінізації і деякі з них все ще не понесли відповідальність за завдані державі збитки.
Популярне Категорія Гроші Дата 01 січня Яким буде курс долара, рівень інфляції та наскільки зросте ВВП. Прогноз на 2025 рік від ЦЕС, Dragon Capital, ICU, KSE, Oxford Economics та НБУ
Контекст
Гральна індустрія отримала легальний статус в Україні в 2020 році. Компанії, що хочуть займатися гральним бізнесом, щорічно мають сплачувати ліцензійні платежі. Наприклад, один рік ліцензії на інтернет-казино коштує 23,4 млн грн, на букмекерську діяльність в інтернеті – 108 млн грн, онлайн-покер – 6 млн грн.
За 2023 рік гральний бізнес сплатив 10,4 млрд грн податків. Це в 51 раз більше, ніж у довоєнному 2021-му. Порівняно з 2022-м, надходження податків від грального бізнесу зросли в 14 разів.
Доходи лідерів грального бізнесу в Україні за 2023 рік зросли в 28 разів, до 54,9 млрд грн, порівняно з 1,9 млрд грн у 2022-му, повідомив сервіс «Опендатабот». Лідером стала компанія «Спейсікс» (бренд Cosmolot), а найбільший приріст заробітків у «Фавбет» (бренд Favbet).
За перше півріччя 2024-го гральний бізнес сплатив до бюджету податками 8,4 млрд грн, що майже в три рази більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
4 грудня Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 9256-д, що передбачає ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). Законопроєкт був запропонований у відповідь на петицію, що вказує на «шкоду, яку гральний бізнес завдає українській армії та суспільству».
