Комітет із питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт N9256-д про боротьбу з ігровою залежністю та вдосконалення державного регулювання організації та проведення азартних ігор та лотерей. Про це повідомив голова комітету, народний депутат Данило Гетманцев.
Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Ключові факти
- Документ передбачає ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) та передачу функцій регулятора Міністерству цифрової трансформації.
- Законопроєкт також пропонує низку змін, які мають посилити вимоги до організаторів азартних ігор.
- Передбачається посилення вимог до реклами азартних ігор. Йдеться про заборону реклами в інтернеті, заборону спекуляцій на темі війни та волонтерства, а також обмеження можливості зловживань спонсорством для прикриття реклами тощо.
- Пропонується збільшення штрафів за порушення в цій сфері з 2,1 млн грн до 4,2 млн грн (із 300 до 600 мінімальних заробітних плат). За повторне порушення передбачено анулювання ліцензії.
- Уточнюються та деталізуються порядок і наслідки проведення фактичних перевірок (у тому числі методом контрольних закупівель).
- Моніторинг мережі інтернет для виявлення вебсайтів та/або мобільних застосунків, які надають доступ на території України до азартних ігор без ліцензії (включно з чіткими механізмами реагування для блокування доступу).
- Для попередження та подолання ігрової залежності на період воєнного стану запроваджується нова підстава для включення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.
- Передбачається запровадження механізму компенсації на користь гравця, якому організатор дозволив участь в азартній грі попри заявлені гравцем самообмеження. Автори законопроєкту вважають, що такий крок стимулюватиме гравців перевіряти організаторів і повідомляти про порушення.
- Пропонується заборонити використання гравцем більше одного рахунка для розрахунків із організатором азартних ігор.
- Для збільшення прозорості процедури ліцензування передбачається можливість подання заяви на отримання ліцензії в електронній формі.
Контекст
Гральна індустрія отримала легальний статус в Україні у 2020 році. Тоді ж було створено КРАІЛ, яка видає ліцензії компаніям, що хочуть займатися гральним бізнесом. Щорічно вони мають сплачувати ліцензійні платежі. Наприклад, один рік ліцензії на інтернет-казино коштує 23,4 млн грн, на букмекерську діяльність в інтернеті – 108 млн грн, онлайн-покер – 6 млн грн.
У травні 2023-го Кабмін запропонував Верховній Раді ліквідувати КРАІЛ. Відповідний законопроєкт №9256 зареєстрований у парламенті 1 травня.
29 листопада Державна податкова служба підтвердила, що за результатами перевірки представників грального бізнесу встановлено порушень на 52 млрд грн. Як фіскали нарахували мільярдні борги гральній індустрії та що вона збирається з ними робити, читайте в матеріалі Forbes.
За 2023 рік гральний бізнес сплатив 10,4 млрд грн податків, це в 51 раз більше, ніж у довоєнному 2021-му. Порівняно з 2022 роком надходження податків від грального бізнесу зросли у 14 разів.
За даними НБУ, місячний обіг грального бізнесу в Україні оцінюється у 12–15 млрд грн.
1 лютого віцепремʼєр – голова Мінцифри Михайло Федоров повідомив, що Комітет Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт, який передбачає ліквідацію КРАІЛ й автоматизацію процесу видачі гральних ліцензій у сфері азартних ігор.
Наприкінці березня військовослужбовець 59-ї бригади ЗСУ Павло Петриченко зареєстрував петицію з проханням до президента звернути увагу на шкоду, якої гральний бізнес завдає українській армії та суспільству. Петиція за день набрала понад 26 000 голосів.
Після цього президент доручив голові СБУ, Держспецзв’язку, Мінцифрі, а також секретареві РНБО зібрати аналітику щодо роботи онлайн-казино й запропонувати рішення.
2 квітня президент Володимир Зеленський анонсував заходи для контролю онлайн-казино.
Гральний бізнес у березні 2024 року сплатив 2 млрд грн податків, що більше рік до року на 1,5 млрд грн або в 4,2 раза, повідомив Гетманцев.
