Читайте українськоюRead in EnglishЮрій Григоренко
Прогнозується, що внутрішній попит на сталь у 2027 фінансовому році зросте на 5–7% завдяки інвестиціям в інфраструктуру, автомобільну промисловість та будівельний сектор
Індійські сталеливарні підприємства збережуть свою операційну прибутковість за результатами 2027 фінансового року на рівні 10 500–11 000 рупій ($110–115,5) за тонну, незважаючи на збільшення виробничих витрат. Цю інформацію було отримано від Kallanish, з посиланням на звіт аналітичного агентства Crisil Ratings.
Експерти прогнозують зростання внутрішніх цін на сталь на 6–8%, що повністю компенсує підвищення вартості сировини та операційних витрат. Завдяки цьому показник EBITDA на тонну залишиться на рівні середніх значень за останнє десятиліття.
Собівартість виробництва збільшиться на 2 000 рупій, досягнувши 53 000–54 000 рупій/т (дослідження охоплює 8 найбільших компаній, які виробляють половину сталі в країні). Основним чинником стане подорожчання коксувального вугілля (що становить 40% собівартості) на 5–7% через ризики перебоїв у постачанні та високий попит. Збільшення тарифів на фрахт, страхування та електроенергію також призведе до додаткових витрат.
Підтримувати прибутковість компаніям допоможуть зростання світових цін, протекціоністські заходи уряду та високий внутрішній попит. У грудні 2025 року Індія запровадила трирічне поетапне захисне мито в розмірі 11,5% на імпорт певних видів сталі, що обмежило зовнішню конкуренцію.
Внутрішній попит на сталь збільшиться на 5–7% завдяки інвестиціям у розвиток інфраструктури, автомобільну промисловість та будівельний сектор. Довгостроковий потенціал ринку є значним: у 2025 році споживання сталі на душу населення в Індії становило 109,2 кг, порівняно із середнім світовим показником у 209 кг.
Сприятлива ринкова ситуація стимулює розширення виробничих потужностей. Капітальні витрати металургійних компаній у поточному фінансовому році сягнуть 750–800 млрд рупій (проти 700 млрд роком раніше). Приблизно 75% цієї суми буде профінансовано за рахунок власних коштів, що дозволить поліпшити співвідношення чистого боргу до EBITDA з 2,8x до 2,6x.
Водночас, аналітики Crisil застерігають, що ключовим ризиком для галузі залишається конфлікт на Близькому Сході, який може спричинити збої в логістичних ланцюгах та нове зростання витрат.
Як раніше повідомляв GMK Center, Індія має потенціал для підтримки високого попиту на сталь. Попит на сталь у країні зростає на 7–8% щорічно, і ця тенденція може зберігатися протягом наступних двох десятиліть завдяки інфраструктурному розвитку та фокусу на нових секторах зростання, таких як центри обробки даних, суднобудування та оборонна промисловість.
Source: gmk.center