Патент: Найефективніший захист інтелектуальної власності

Сутність, механізм дії та видатні приклади

Для того, щоб захистити унікальне творіння автора від незаконного привласнення, було розроблено процес патентування. Ця процедура дозволяє особі офіційно зафіксувати своє виключне право на використання та розповсюдження створеного нею винаходу.

Термін “патент” походить від латинського слова “patens”, що означає “відкритий”, “ясний” або “очевидний”.

Патент — це абсолютне право на певний продукт чи процес, який представляє собою новаторський метод виконання певної дії або пропонує оригінальне технічне рішення для поставленого завдання.

Щоб отримати патент, необхідно детально розкрити технічну інформацію про винахід у патентній заявці, зробивши її доступною для загального ознайомлення.

Власник патенту має право надавати дозвіл або видавати ліцензії іншим сторонам на використання винаходу на узгоджених умовах. Також він може відчужити своє право на винахід іншій особі, яка згодом стає новим володільцем патенту.

Дія патенту є обмеженою певним терміном. Після завершення цього терміну захист винаходу припиняється, і він стає загальнодоступним надбанням. Це означає, що будь-хто може використовувати винахід у комерційних цілях без порушення прав власника.

Окрім того, територія дії патенту обмежується конкретною країною, регіоном або певною місцевістю.

Вперше законодавчий акт, що вимагав отримання патентів, з’явився у 1474 році у Венеціанській Республіці.

Перший патент на винахід було видано міською управою Флоренції у 1421 році. Його отримав Філіппо Брунеллескі за винахід корабельного поворотного крана. Протягом наступних трьох років лише він мав право використовувати це своє творіння.

В Україні патент на винахід № 1 був виданий Державним департаментом інтелектуальної власності 30 листопада 1992 року. Цей документ захищав спосіб виготовлення антифрикційного матеріалу для поверхонь, що зазнають тертя. Патентовласником став Микола Костянтинович Ященко. Станом на 2007 рік цей патент вже втратив чинність.

Як оформити патент в Україні:

Особа, яка бажає отримати патент на винахід та має на це законне право (заявник), подає відповідну заяву до Державного підприємства “Український інститут інтелектуальної власності” (Укрпатент). Ця установа відповідає за прийом, розгляд та експертизу патентних заявок.

Заявка повинна бути складена українською мовою і включати:

• заяву про видачу патенту України на винахід;

• детальну інформацію про винахід;

• формулу винаходу;

• креслення (за умови їх згадки в описі);

• реферат.

Патент України на винахід видається за результатами ретельної експертизи заявки, яка перевіряє відповідність винаходу встановленим критеріям патентоздатності (новизна, винахідницький рівень, промислова придатність).

Винахід (корисна модель) вважається промислово придатним, якщо його можна ефективно використовувати в промисловості або в інших сферах діяльності.

Після прийняття рішення про видачу патенту та сплати відповідного державного мита, проводиться державна реєстрація патенту. Відомості про видачу патенту також публікуються в офіційному бюлетені.

Видача патенту здійснюється протягом одного місяця з моменту його державної реєстрації.

Найдорожчий патент, зареєстрований в Україні, належить американській компанії GE Video Compression, LLC, яка у 2017 році отримала права на ентропійне кодування різниць векторів руху. Його вартість становить $42,75 млн.

Друге місце займає патент на гербіцидний засіб вартістю $22,7 млн, який належить компанії Bayer. Також серед власників патентів з українською реєстрацією є такі відомі технологічні гіганти, як Qualcomm та Google.

Найдорожчий приватний патент в Україні оцінюється в $3 млн. Він стосується хімічних речовин для моторних олив і був зареєстрований Володимиром та Сергієм Зозулями разом із Сергієм Олександровим.

Зозулі та Олександров є власниками двох патентів загальною вартістю $4,8 млн. Ці троє партнерів із Харкова заснували групу хімічних компаній “ХАДО”, відому своїми продуктами для автомобілістів.

На другому місці серед найдорожчих приватних патентів — український фармацевт Наталія Деркач. Її патент оцінюється у $2 млн.

Лікар-кардіолог Ілля Чайковський є співавтором патенту, що оцінюється в $1 млн. Він стосується методу та пристрою для виявлення уражень міокарда на основі аналізу часових змін показників щільності струму. Він також брав участь у розробці патенту на портативний комп’ютерний кардіограф.

Серед країн лідером за кількістю патентів є Китай. На кінець 2023 року в країні було зареєстровано приблизно 4,02 мільйона дійсних патентів на винаходи, що робить її першою державою у світі, яка володіє понад 4 мільйонами такого типу патентів.

Часто творці винаходів патентують свої відкриття в надії отримати значний прибуток. Однак в історії відомі випадки, коли винахідники відмовлялися від патентування, щоб їхні напрацювання стали доступними для ширшого загалу.

Наприклад, Джонас Солк, винахідник вакцини від поліомієліту, не став отримувати патент. Він бажав, щоб вакцина була доступною для всіх без винятку. За деякими даними, він міг би заробити близько $7 мільярдів.

Винахідники інсуліну також прагнули забезпечити доступність лікування цукрового діабету, тому не стали оформлювати патент на свій винахід.

У 1800 році Франція відмовилася від оформлення прав на технологію створення фотографій. Цей метод був оголошений загальносвітовим надбанням.

Порівнюючи український та західний ринки патентів, можна помітити суттєву різницю. Це стосується не лише вартості найдорожчих патентів, яка в США в 12-13 разів вища, ніж в Україні, а й самої структури цих ринків. Так, майже 100% власників найдорожчих патентів у США – це компанії. В Європі лише 1% належить університетам. В Україні ситуація кардинально відрізняється:

• 34% найдорожчих патентів зареєстровано на фізичних осіб,

• 59% — на компанії,

• 5% — на вищі навчальні заклади,

• 1% належить державі.

Юристи припускають, що власники бізнесу можуть реєструвати патенти на себе через страх рейдерських захоплень компаній, на які буде оформлена їхня інтелектуальна власність.

За 2023 рік світова патентна активність знову досягла рекордних показників, що є головним індикатором у сфері інтелектуальної власності. Загалом було подано близько 3,5 мільйона патентних заявок, що на понад мільйон більше, ніж 10 років тому. Найбільша кількість заявок припадає на Китай, США, Японію, Південну Корею та Німеччину.

Найстрімкіше розвиваються технології, пов’язані зі штучним інтелектом, особливо в сегменті HealthTech. Паралельно зростає кількість патентних заявок на відповідні розробки, що відбувається на тлі успіху ChatGPT від OpenAI.

З червня 2023 року в Євросоюзі діє єдиний патент, який поширюється на країни ЄС. Його можна отримати за результатами патентування через Європейське патентне відомство. Протягом місяця з дати видачі європейського патенту його власник може подати запит на надання йому статусу унітарного. Наразі відповідні зміни ратифікували 17 країн, зокрема Австрія, Бельгія, Болгарія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Словенія та Швеція.

Аналіз патентної статистики свідчить, що фінансування та підтримка винахідницької діяльності сприяють активному розвитку як суспільства, так і територій, де ця діяльність підтримується економічно.

Інтеграція іноземних технологій на національному рівні сприяє прискореному економічному зростанню країни та дозволяє ефективно долати економічні кризи.

Просте та швидке впровадження передових технологій надає країнам, навіть тим, що стикаються з несприятливими природно-кліматичними умовами, значні конкурентні переваги, зокрема на світових ринках.

Джерело: loyer, ain, wipo, ukrinform, ipexpert, udhtu, ipstyle, відкриті дані

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Катерина Тоцька