Маршаллові острови: Земний рай з атомним минулим

Незалежна країна, яка живе за рахунок інших держав

Маршаллові Острови — це тихоокеанська нація. Офіційна назва — Республіка Маршаллові Острови. Держава межує на заході та південному заході з водами Федеративних Штатів Мікронезії, на півдні — з водами Кірібаті, а в інших напрямках омивається відкритими водами Тихого океану.

Республіка Маршаллові Острови знаходиться на 29 атолах (це кораловий острів або архіпелаг, що має форму суцільного або розірваного кільця, яке оточує лагуну) та 5 островах, що входять до Маршаллового архіпелагу, який складається з ланцюгів Ралік і Ратак.

Острови цієї країни розташовані на значній відстані один від одного.

Загальна площа суходолу становить 181,3 км², тоді як площа водних поверхонь лагун — 11 673 км². Довжина берегової лінії сягає 370,4 км.

Нині Маршаллові Острови поділені на 33 муніципальні одиниці.

Населення Маршаллових Островів складає 41 784 особи. 98% з них — це маршальці.

Офіційними мовами держави є маршальська та англійська.

Домінуючою релігією є протестантизм. Релігійний склад населення виглядає так: протестанти — 54,8%, послідовники Асамблеї Божої — 25,8%, католики — 8,4%, мормони — 2,1%, інші християни — 3,6%, атеїсти — 1,5%, решта — 1%.

Назва Маршаллових Островів походить від прізвища британського капітана Джона Маршалла, який разом із капітаном Томасом Гілбертом досліджував цей архіпелаг у 1788 році.

Першим островом, виявленим європейцями, став атол Бокак. Його відкрив іспанський мореплавець Алонсо де Саласар у 1526 році. Згодом Маршаллові Острови послідовно перебували під владою різних колоніальних держав: у 1886 році — Німеччини, у 1914 році — Японії, яка продовжила керувати островами після Першої світової війни як підмандатна територія Ліги Націй. У 1947 році країна була включена до складу підопічної території ООН під управлінням США. З 1986 року Острови здобули незалежність і перебувають у «вільній асоціації» зі Сполученими Штатами. Держава має право вести власну зовнішню політику, проте такі сфери, як фінанси та оборона, залишилися під контролем США.

За формою правління Маршаллові Острови є президентською республікою.

Її девіз — «Досягнення через спільні зусилля».

Столиця — місто Маджуро.

ВВП країни становив 0,3 млрд доларів США у 2022 році.

ВВП на душу населення — 6 728 доларів США.

Рівень інфляції у 2021 році склав 2,2%.

В країні відсутня власна валюта; тут використовується долар США.

Бюджет Маршаллових островів значною мірою поповнюється завдяки фінансовій підтримці Америки, Азійського банку розвитку, а також деяких інших держав.

Основними секторами економіки країни є сфера послуг та сільське господарство.

Найбільш стабільними компонентами економічної діяльності на Маршаллових Островах є державний сектор та доходи від Випробувального полігону Рейгана (США), розташованого на атолі Кваджалейн, який також є значним роботодавцем.

Незважаючи на чудову природу, через віддаленість від решти світу туризм на Островах залишається слаборозвиненим.

Корисні копалини, промисловий видобуток яких міг би бути рентабельним, відсутні на поверхні та в надрах країни. Однак під час попередніх досліджень деяких островів було виявлено фосфорити, а в межах територіальних вод країни — скупчення залізомарганцевих конкрецій і навіть кобальту. Проте наразі жодні розробки не ведуться.

Продовольчі культури вирощуються домашніми господарствами переважно для власного споживання. Найважливішими є кокосова пальма, хлібне дерево, панданус, банани, таро. Також широко культивуються ананаси, огірки, кавуни, капуста, томати, баклажани, гарбузи та червоний перець. Виробництво м’яса задовольняє потреби лише внутрішнього ринку.

Пальми відіграють ключову роль у житті острів’ян: з одного боку, вони є джерелом деревини, з іншого — становлять основу раціону маршальців. З олійного ендосперму кокосових горіхів виготовляють копру, яка є основою експорту країни.

Країна активно розвиває рибальство. Особливу цінність становлять різноманітні ракоподібні, насамперед краби, які постачаються на внутрішній ринок. На атолах Наморік та Маджуро діють ферми з розведення перлів, а на Лікієпі — станція з вирощування гігантських тридакн (молюск). Основою експорту країни є тунець.

Маршаллові Острови підтримують дипломатичні відносини з багатьма країнами, Україна також є серед них.

Країна є членом ООН, Тихоокеанської спільноти, МАГАТЕ, МВФ, ЮНЕСКО.

Цікаві факти:

• Перший офіційний перепис населення Маршаллових островів відбувся у 1920 році. Тоді на островах проживало 9800 осіб.

• Середньорічна температура тут коливається в межах +27 ⁰С.

• Глобальне потепління становить серйозну загрозу для Маршаллових островів, оскільки найвища точка всієї країни розташована лише на 10 метрів над рівнем моря.

• Єдиний в країні аеропорт знаходиться у столиці, місті Маджуро. Національним авіаперевізником є компанія «Air Marshall Islands», яка виконує внутрішні авіарейси.

• На території Маршаллових островів прокладено понад 2 тис. км автомобільних доріг, проте асфальтовані дороги є лише на двох найбільших атолах архіпелагу.

• На острові Маджуро функціонує громадський транспорт (чартерні автобуси), але найпопулярнішим засобом пересування є таксі.

• Морські перевезення, як внутрішні, так і міжнародні, здійснюються компанією «Central Pacific Maritime Agency». Найбільший порт країни — Маджуро.

• На островах функціонують лише дві лікарні.

• Найбільша у світі лагуна розташована на найбільшому атолі країни, Кваджалейн. Її площа становить 2174 км².

• Постійні джерела прісної води — велика рідкість для Маршаллових Островів. Проточна вода тут повністю відсутня. Невеликі струмки води утворюються лише після сильних дощів. Тому важливим джерелом поповнення запасів прісної води тут є дощова.

• Акваторія країни надзвичайно багата: тут налічується приблизно 250 видів риб та близько 145 різновидів коралів.

• Маршальці є майстрами у будівництві каное, які традиційно вирізають з деревини хлібного дерева.

• Тут росте близько 80 видів рослин, проте заповідників на островах немає. Кокосові пальми покривають приблизно 60% суходолу.

• Преса Маршаллових Островів представлена лише двома виданнями: газета «Marshall Islands Gazette» належить уряду країни та виходить раз на місяць; журнал «Marshall Islands Journal» є приватним і видається щотижня англійською та маршальською мовами.

• На двох місцевих атолах колись проводилися випробування ядерної зброї. Зокрема, на території сучасних Маршаллових островів, на атолі Бікіні, вперше в історії було випробувано водневу бомбу. Внаслідок цього багато острів’ян страждають від онкологічних захворювань.

• На островах, згідно з договором про вільну асоціацію, досі розташовані військові бази США. Однак тут заборонено проводити детонацію або розміщувати на території країни ядерну чи будь-яку іншу зброю масового ураження, а також радіоактивні, хімічні чи біологічні матеріали, які можуть завдати шкоди здоров’ю чи безпеці населення Маршаллових Островів.

• Обов’язковою є лише початкова освіта для дітей віком від шести до чотирнадцяти років, яка надається через систему державних та приватних шкіл.

• Мешканці Маршаллових островів ховають померлих безпосередньо біля порога свого будинку.

• У 2008 році місцеві спортсмени Островів вперше в історії брали участь в Олімпійських іграх, але жодної медалі завоювати не змогли. Країна не бере участі у зимових Олімпійських іграх. Національним видом спорту на Маршаллових Островах вважається баскетбол.

• Інтернет та мобільний зв’язок доступні на двох найбільших атолах, проте вони дуже обмежено поширені.

Джерело: knoema, tsikavi-fakty, riara, best-trip4you, interesnyefakty, internationalwealth, faktypro, geograf, відкриті дані

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Катерина Тоцька