З’ясовуємо, чому дешевша сировина не завжди впливає на доступність продуктів
Ціни на продукти зростають, навіть коли сировина дешевшає. Закупівельна ціна на сире молоко за перші пів року знизилася на 18%, птиця в липні дещо подешевшала, але в магазинах набіл та м’ясо залишаються дорогими. Натомість свинина стрімко зросла в ціні – майже на третину за рік. Чому так відбувається і як на це впливають нові правила торгівлі з ЄС, – в огляді Укрінформу, який порівняв ціни у чотирьох київських супермаркетах і на Столичному ринку станом на кінець липня.
МОЛОЧНИЙ КОШИК: СИРОВИНА ДЕШЕВШАЄ, А ПРОДУКТИ – НІ
На перший погляд, ціни на молокопродукти в українських супермаркетах тримаються більш-менш на одному рівні, але різниця між мережами таки є. Наприклад, молоко жирністю 2,6% у пакеті 900 мл найдешевше у «Новусі» – 47,99 грн, а найдорожче у «Форі» – 57,60 грн. У пляшці те ж саме молоко коштує від 52,50 грн до 60,49 грн.
Кефір жирністю 2,5% у пляшці можна знайти за ціною від 58,30 грн у «Форі» до 72,99 грн у «Новусі». Сметана жирністю 15% у пакетику коштує в межах 53 – 59 грн – традиційно найдешевше в «АТБ», а от найдорожче – в «Сільпо» та «Новусі».
Ціни на кисломолочний сир жирністю 9% у фасуванні 350 г – від 89,99 грн до 99,99 грн, залежно від виробника. Той, що у меншому пакуванні (300 г), трохи дешевший.
Фото: freepik
Вершкове масло жирністю 82,5% (180 г) можна придбати у «Форі» і «АТБ» за трохи більше ніж 107 грн, а в «Новусі» чи «Сільпо» за нього доведеться викласти від 128 грн.
Твердий сир українського виробництва (50% жирності) коштує в середньому 55–65 грн за 100 г, але в окремих мережах ціна сягає понад 90 грн. І тут також все залежить від виробника. Й від сорту сиру, звісно.
Беззаперечною перевагою супермаркетів є «акційні дні», коли деякі товари продають зі знижками. Кольорові акційні цінники одразу впадають в око покупця, й авторка цієї статті – не виняток. Проте, купуючи “майже дармовий” товар, важливо більш ретельно дивитися на кінцевий термін його придатності, аби вдома не пошкодувати про покупку.
«Я живу біля магазину, тому часто тут скуповуюся. Дивлюся, де є акції – так дешевше. Але сир (кисломолочний, – ред.) беру тільки на ринку. Там і домашній є, можна подивитися, та й смак у нього геть інший», – каже покупчиня одного із супермаркетів Наталя.
На Столичному ринку, як правило, середні ціни нижчі, проте конкретну вартість варто уточнювати на місці, адже все залежить від виробника та обсягів купівлі. Та все ж ринок – це ще й можливість поторгуватися.
Якщо помоніторити загальну тенденцію на сайті ринку, то ціни на Столичному і в супермаркетах не надто різняться. Звісно, є товари дорожчі, а є й дешевші. До того ж, на ринку є можливість купувати «домашні» продукти.
На ринку молоко жирністю 2,6% в середньому коштує близько 40 грн. Звичайно, є дорожчі (є навіть пряжене молоко). Те ж стосується й інших молокопродуктів. Сметану 15% жирності можна знайти по 39–40 грн, тоді як кисломолочний сир жирністю 9% (350 г) обійдеться в межах 60–73 грн. Продукція деяких відомих торгових марок може бути й дешевше. Вершкове масло жирністю 82,5% (180 г) на ринку коштує від 70, знову ж таки – залежно від виробника, – однак є можливість купівлі на вагу, що, зазвичай, більш вигідно. Твердий сир українського виробництва жирністю 50% доступний за ціною від 400 грн за кілограм, що суттєво нижче, ніж у більшості супермаркетів.
Хоча в першій половині року молочна сировина дешевшала, на полицях супермаркетів цього помітно не було. Як пояснює заступниця генеральної директорки, керівниця проєктів співпраці із переробкою в Асоціації виробників молока Олена Жупінас, переробники не поспішали знижувати ціни через невизначеність з експортними квотами.
«Ціна на сире молоко в Україні почала знижуватися ще із січня, а за перший квартал 2025-го вона впала на 18% проти грудня минулого року. На готовій же продукції ми цього не побачили. У червні сировина знову трохи подешевшала – приблизно на пів відсотка, – бо переробники переживали через зміни в експортних правилах із 5 червня. Але вже станом на 1 липня ціни стабілізувалися», – каже експертка.
Та вже в серпні, прогнозує Жупінас, можливе деяке зростання цін на молоко-сировину. Але однак воно не буде таким, як наприкінці минулого року, бо інакше. вітчизняні переробники не зможуть реалізувати свою продукцію.
«Наші виробники сиру вже неконкурентні – імпорт зростає. За перше півріччя 2025-го сирів імпортували на 47% більше порівняно з довоєнним періодом. Якщо виробництво сиру зупиниться – фермери не матимуть куди здавати сире молоко, і це може серйозно вдарити по всій галузі», – додає експертка.
Однак, з огляду на перемовини з Єврокомісією щодо торгівлі, фахівці вбачають позитивну для фермерства тенденцію, адже потенційно є шанс на підвищення закупівельної ціни.
ВИРІЗКА, ФІЛЕ, ОШИЙОК: ЯКІ ЦІННИКИ БАЧИМО ВЛІТКУ
Якщо ціни на молочну продукцію в супермаркетах ще більш-менш тримаються в одному діапазоні, то із м’ясом усе набагато складніше. Тут похід на ринок часто видається вигіднішим – і не лише з огляду на вартість, а й на якістю та можливість обирати.
Наприклад, яловичий гуляш на Столичному ринку коштує в середньому 225 грн за кілограм. У супермаркетах – куди дорожче: в «Новусі» – 289 грн/кг, у «Сільпо» – 337,20 грн/кг. Різниця все ж суттєва, особливо якщо купувати кілька кілограмів одразу.
Свиняча вирізка на ринку – 320 грн/кг. У магазинах ціна майже така ж сама, тож суттєво не заощадиш: 319 грн/кг у «Новусі» і 321,90 грн/кг – в «Сільпо».
А ось ситуація з ошийком доволі цікава. На ринку середня ціна вища, ніж в супермаркетах – 350 грн/кг. У «Новусі» – 289 грн/кг, у «Форі» – 329 грн/кг, у «Сільпо» – 329 грн/кг.
Сало на ринку можна знайти в середньому по 130 грн/кг, тоді як у «Новусі» й «Сільпо» – 249 грн/кг, а у «Форі» – 220 грн/кг.
Щодо курятини, то філе на ринку коштує 184 грн/кг. У магазинах – від 189 грн/кг у «Новусі» до 235 грн за упаковку в АТБ.
Стегно – 139 грн/кг на ринку, 134 грн у «Новусі», 145 грн у «Форі», 268 грн за упаковку в «АТБ». Крила – 95 грн/кг на ринку, 113 грн у «Форі», 159 грн у «Новусі», а в «Сільпо» – близько 114 грн/кг.
Індиче філе на Столичному коштує 269 грн/кг. У «Новусі» – 299 грн/кг, у «Сільпо» – 379 грн/кг, у «Форі» – 339 грн/кг. Стегно індички – 239 грн/кг на ринку, така ж ціна у «Новусі» та «Сільпо», у «Форі» – трохи дорожче. Крила індички – 125 грн/кг на ринку, в «Сільпо» – близько 129 грн/кг.
«Особливої різниці в цінах на м'ясо між ринками і супермаркетами немає, однак за рахунок можливості проведення різноманітних цінових акцій, знижок та програми лояльності, які пропонують супермаркети, ціни в мережах є більш привабливими для покупців. До того ж, супермаркети чітко дотримуються обмежень цінових надбавок на певні види м’яса птиці, які встановлені урядом (торговельна націнка не повинна перевищувати 10% від ціни виробника)», – зауважив у коментарі для Укрінформу виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.
За його словами, попри стрімке збільшення собівартості, виробники за рахунок власних резервів та зменшення прибутковості стримували зростання цін на м'ясо птиці. Однак вимушені були поступово підвищувати відпускні ціни для компенсації втрат попередніх періодів.
Він також зазначив, що протягом липня ціни на м'ясо птиці на внутрішньому ринку мали дещо низхідний тренд через збільшення пропозиції і знизилися на 5-10% порівняно з червнем.
Якщо говорити про прогноз вартості м’яса птиці, то Карпенко попередив: нині на неї тиснуть складові собівартості виробництва, які за останній час суттєво зросли, тож виробники підвищуватимуть ціни реалізації.
«Вже зараз фіксуємо певну стабілізацію цін на м’ясо птиці, але про зниження говорити поки що немає підстав. Цінові тренди на м'ясо багато в чому залежатимуть від подальшого ціноутворення на зерно нового врожаю та інших складових. За останній час значно зріс у ціні природній газ для промислових споживачів, обговорюється підвищення вартості електроенергії», – коментує експерт.
У червні середня роздрібна ціна кілограма свинини сягнула 253,2 грн, що майже на третину більше, ніж рік тому. Таке подорожчання значною мірою пов’язане з підвищенням закупівельних цін на промислову свинину. У першій половині літа 2025 року живець закуповували в середньому по 92,5-93,5 гривень за кілограм – майже вдвічі дорожче, ніж минулого літа.
Експерти асоціації «Свинарі України» пояснюють: зростання цін зумовлене скороченням внутрішнього виробництва. За січень–травень виробництво знизилося на 11%, а у промисловому сегменті – більш ніж на 15%. Саме промислові виробники забезпечують понад половину всього обсягу свинини в країні.
На ринку знову спостерігається дефіцит живця та збільшення витрат на виробництво.
В АСУ додають, що скорочення свинопоголів’я спричинене низкою чинників – війна, економічні труднощі та поширення хвороб, зокрема африканської чуми свиней. Частина виробників змушена зупинити діяльність через бойові дії або збитковість – ціни на корми залишаються високими.
Фото: Марія Ковальчук
Сезонний фактор також грає роль: у спеку тварини повільніше досягають забійної кондиції, тож виробники або зменшують товарні партії, або відкладають продаж. Водночас свинина за ціною залишається зіставною з іншими видами м’яса.
«Так, у кінці першого півріччя ціна охолодженої курятини була майже на 30% вища, ніж рік тому, а куряче філе наразі співставне за ціною з окремими охолодженими напівфабрикатами зі свинини – з лопаткою, стегном, грудинкою, гуляшем тощо», – підсумували галузеві аналітики.
М’ЯСО, МОЛОКО І НОВІ УМОВИ ТОРГІВЛІ З ЄС
Українська агропродукція є важливою складовою європейського продовольчого ринку. За час дії автономних торговельних преференцій Україна стала помітним постачальником харчових товарів та зміцнила свої позиції. Проте з 6 червня 2025 року правила гри змінилися: Євросоюз повернув тарифні квоти, що вже далося взнаки.
Галузь птахівництва експортоорієнтована, і з початку повномасштабної війни саме зовнішні ринки стали для України важливими, тоді коли значна частина споживачів залишила країну. Тож надлишки продукції переорієнтували до Європи.
Скасуванням «торговельного безвізу» для птахівництва в першу чергу позначиться на обсягах постачань до країн ЄС, адже сама ця галузь орієнтована на експорт, каже Карпенко. Від початку повномасштабної війни саме зовнішні ринки допомагали утримати виробництво. Тепер же квота на м’ясо птиці до кінця 2025 року скоротилася порівняно з передбаченою умовами преференцій, що діяли до 6 червня, на 35%, а на яйця та яєчні продукти – на 65%.
За оцінками виконавчого директора асоціації «Союз птахівників України», експорт м’яса птиці до країн ЄС до кінця року, ймовірно, зменшиться приблизно на 27 тис. тонн.
Саме лібералізація торгівлі дозволила відновити виробництво після падіння у 2022 році. А повернення мит та обмежень може боляче вдарити по галузі.
«Це матиме негативний вплив на торговельний баланс. Ймовірно, зменшиться обсяг валютної виручки і погіршиться фінансове становище українських виробників, які й так працюють у критичних умовах, пов’язаних зі збільшенням виробничих витрат, зменшенням купівельної спроможності та скороченням споживання продукції на внутрішньому ринку. Європейський ринок є одним з найприбутковіших та логістично доступних», – пояснює експерт.
Водночас Карпенко сподівається на зростання експорту на інші ринки, зокрема, до країн Середньої Азії, Близького Сходу, Кавказу, Великої Британії, інакше виробникам доведеться скорочувати виробництво.
У червні експорт м’яса птиці до країн ЄС становив лише 4,8 тис. т, тоді як до цього середньомісячний показник сягав 10 тис. т. У результаті на внутрішньому ринку виник профіцит – відпускні ціни знизилися.
Фото: Pixabay
Схожа ситуація склалася і в молочній галузі. Нині близько 20% українського молока переробляється саме на експорт. Переважно продають сухе молоко, згущене молоко, вершкове масло, які надходять до ЄС або реекспортуються далі. Наприклад, у Болгарії й Румунії українське сухе молоко використовують для подальшої переробки.
Однак перепони для експорту – не єдина проблема галузі. У першому півріччі імпорт сиру в Україну зріс на 47% порівняно з довоєнним рівнем. Це тисне на внутрішніх виробників, які починають згортати виробництво.
«Якщо ситуація не стабілізується, українські сировари можуть зупинити виробництво, а фермерам просто не буде куди здавати сире молоко. Це може призвести до втрати як виробництва, так і переробки молока в країні», – застерігає Жупінас.
В липні Україна і ЄС узгодили оновлені умови в межах Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Частину квот було збільшено: на сухе молоко – +308%, вершкове масло – +233%, згущене молоко та вершки – +150%, яйця – +300%, на м’ясо птиці – +133%.
За словами віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки, 21 із 34 квот мають більші за історичні максимуми обсяги. Наступний перегляд умов торгівлі заплановано на 2028 рік.
Галина Тибінь, Київ
Перше фото: freepik