Неукомплектованість посад суддів Конституційного Суду у 2020–2022 роках призвела до перевищення розумних строків розгляду справ.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених на забезпечення діяльності Конституційного Суду України.
«У період, охоплений аудитом, організаційно-кадрові питання були найуразливішим напрямом у діяльності Суду. У грудні 2020 року від посади відсторонили Голову Суду Олександра Тупицького. Станом на липень 2023 року в Суді були заповнені 232 з 273 штатних посад, або 85%. Попри проведені структурні зміни Секретаріату Суду, неукомплектованим залишався конституційний склад суддів», – йдеться у звіті.
Кворум для засідань Великої палати Суду часто був відсутній. Як наслідок, 74 справи по розгляду конституційних подань, звернень та скарг перебувають у провадженні Суду понад шість місяців, передбачених статтею 75 Закону України «Про Конституційний Суд України». Із них 23 справи – ще з 2015–2020 років.
Фактично Суд проводив менше засідань, ніж було заплановано. Серед причин – пандемія COVID-19, повномасштабне вторгнення РФ в Україну, неукомплектованість суддівських посад. Водночас кількість актів Суду збільшилася переважно завдяки ухвалам про продовження строку розгляду справ. У 2020 році таких ухвал було 30, у 2021 – 328, у 2022 – вже 562.
У 2020–2022 роках Суд використав із держбюджету близько 815 млн грн, із них майже 763 млн грн, або 94%, – на оплату праці та винагороду суддів.
Аудит Рахункової палати встановив використання бюджетних коштів:
- із порушенням законодавства – 372 тис. гривень.
З квітня по серпень 2021 року патронатна служба отримала 53 тис. грн премій без належного оформлення подань судді, при якому ця служба була утворена. Ще 319 тис. грн доплати до посадового окладу судді за вислугу років нарахували надлишково, оскільки обрахування вислуги судді здійснили з порушенням законодавства;
- непродуктивне – 5 млн гривень.
З 2010 року в Суді не розглядалися справи з використанням відомостей, що становлять державну таємницю. Водночас судді, яким оформили доступ до державної таємниці, отримували компенсацію за відповідну роботу в розмірі 10% окладу. Загалом на ці доплати у 2020–2022 роках використали майже 5 млн грн бюджетних коштів;
- неекономне – понад 1 млн гривень.
Станом на вересень 2023 року на складі Суду та Автобази Суду зберігалися матеріальні цінності, придбані у 2020–2022 роках, на суму понад 490 тис. гривень. Вони тривалий час не використовувались, а в більшості вже сплинув гарантійний строк. Йдеться про офісні крісла, побутову техніку тощо.
У 2019–2020 роках Суд заплатив 150 тис. грн, Автобаза – 59 тис. грн за адвокатські послуги попри наявність власної юридичної служби;
- нерезультативне – 152 тис. гривень.
Суд використав 152 тис. грн на розробку документації за проєктами, які фактично не були реалізовані.
Наразі в адміністративних судах триває розгляд справ за позовами колишніх суддів Конституційного Суду про стягнення заборгованості з виплати винагороди судді. Виплата коштів за рішенням суду в разі задоволення позовів може завдати збитків держбюджету на суму майже 14 млн гривень.
Читайте також: КСУ перевірить конституційність обмеження максимального розміру пенсії
Аудит засвідчив, що у 2020–2022 роках на потреби Автобази Суду спрямували понад 94 млн гривень. Водночас кількість автомобілів зменшилася: якщо на початок 2020 року їх було 45, то у липні 2023 року – всього 11.
Після початку повномасштабного вторгнення РФАвтобаза передала 23 автомобілі на потреби оборони, тож 26 працівників вимушено перебували у простої. На їхні зарплати неекономно витратили 472 тис. грн, оскільки керівництво Автобази зволікало із внесенням змін до штатного розпису.
Відповідальний за проведення контрольного заходу – член Рахункової палати Василь Невідомий.
Як повідомляв Укрінформ, посли країн «Групи семи» після першої зустрічі Дорадчої групи експертів привітали успішний запуск реформи Конституційного суду України.
