Айріс Апфель: "Зацікавленість – запорука привабливості"

Історія успіху жінки, яка стала стильною іконою для багатьох і для себе найстаршою тінейджеркою у світі

Айріс Апфель — це дизайнерка інтер’єрів, колекціонерка ексклюзивних аксесуарів та одягу, модель і впливова особа. Вона майстерно поєднує непоєднувані елементи, любить масивні браслети та цінує незвичайні прикраси, а її величезний гардероб міг би стати хронікою моди XX століття.

Айріс Баррел народилася 29 серпня 1921 року у Нью-Йорку в родині емігрантів з єврейського походження. Будучи єдиною дитиною, вона виросла на фермі, де проживали її дідусь та бабуся. Батько дівчини, Семюел Баррел, був підприємцем, що займався постачанням скляних виробів та дзеркал. Її мати, Седі, володіла власним бутіком одягу та мала велику пристрасть до аксесуарів, яку успадкувала і Айріс.

Мати навчала її основам стилю. Вона радила доньці: “Якщо хочеш щось вдягнути, то обирай маленьку чорну сукню. Її завжди можна доповнити аксесуарами або, навпаки, позбутися зайвих елементів”.

Захоплення модою проявилося ще в шкільні роки. За словами Айріс, вона обожнювала аксесуари та заощаджувала кошти, аби придбати собі красиві прикраси.

У юності Айріс здобувала освіту з історії мистецтв у Нью-Йоркському університеті та відвідувала художню школу при університеті Вісконсіна в Медісоні.

Перебуваючи в молодості, Айріс працювала модним оглядачем, співпрацювала з відомим ілюстратором Робертом Гудменом, займалася дизайном інтер’єрів та активно просувала використання традиційних східних тканин як в одязі, так і в оформленні житлових просторів. Жінка також мала хобі — пошук рідкісних артефактів. Вона відвідувала магазини секонд-хенд, блошині ринки, гаражні розпродажі, завжди знаходячи щось незвичайне й колоритне.

У 1948 році вона стала дружиною Карла Апфеля. Їхній шлюб тривав 67 років.

Пара познайомилася під час відпустки на озері Джордж, що розташоване в північній частині штату Нью-Йорк. Айріс не планувала пишного весілля; її ідея полягала в таємній реєстрації та заощадженні коштів. Однак, з поваги до батьків, пара вирішила провести церемонію, на якій були присутні понад сто гостей. Тоді Айріс обрала легку сукню з рожевого мережива та рожеві атласні туфлі, які зберігала протягом усього життя.

“Наше перше побачення відбулося у День Колумба, пропозицію Карл зробив на День подяки, на Різдво він подарував мені обручку, і в день народження Вашингтона ми одружилися”, — згадувала вона.

Подружжя Апфель багато подорожувало та фотографувало. Карл згадував, що носив із собою три фотокамери з різними об’єктивами, оскільки не встигав їх переставляти.

Чоловік підтримував свою дружину у професійній діяльності. Айріс відчувала брак тканин та візерунків для декору. Вона згадала, що знайома мала батька-ткача, і вирішила замовити у нього тканину за власним дизайном. Ця співпраця виявилася надзвичайно продуктивною.

У 1950 році вони заснували текстильну компанію Old World Weavers та почали займатися відновленням старовинних тканин.

Основними клієнтами пари були музеї, реставраційні майстерні та дизайнери інтер’єрів. Айріс навіть брала участь у реставраційних роботах у Білому домі, а серед її замовників було дев’ять американських президентів, від Трумена до Клінтона. Вона легко знаходила спільну мову з вимогливими клієнтами.

У 1992 році подружжя Апфель продало компанію. За їхніми словами, “їм зробили пропозицію, від якої вони не змогли відмовитися”. Однак, дизайнерка не залишила сферу діяльності і з ентузіазмом консультувала колег.

Особливої популярності Айріс набула, коли 13 вересня 2005 року відбулося відкриття її персональної виставки в Інституті костюма, де була представлена унікальна колекція прикрас. Вона мала назву “Рідкісний птах: Вибране з колекції Айріс Барель Апфель”. Прикраси були представлені не просто на стендах, а одягнені на манекени у вбраннях колекціонерки. Незважаючи на брак коштів на просування проєкту, “сарафанне радіо” зробило свою справу, і виставка мала надзвичайний успіх. Це був унікальний проєкт, оскільки демонструвалася колекція жінки, яка була ще жива. Айріс жартувала, що просто помирати занадто дорого. Після цього 80-річну жінку почали запрошувати на світські заходи, знімати для глянсових видань та писати про неї статті.

for G – 17apfel – Iris Apfel in galleries during setup of “Iris Apfel: Rare Bird of Fashion” exhibition at PEM. (Walter Silver/ Peabody Essex Museum)

У 2013 році Айріс Апфель була включена до списку 50 наймодніших жінок віком від 50 років, складеного газетою “Гардіан”.

У 2018 році Айріс спробувала себе в ролі моделі, підписавши контракт з агентством IMG.

Дизайнерка співпрацювала з різними брендами: у 2011 році — з МАС, у 2017-му — з Atelier Swarovski, у 2018-му — із Happy Socks. Для останніх вона запропонувала принти для шкарпеток, натхненні європейськими тканинами XVIII–XX століть.

У 2019 році для бренду-виробника скла Nude вона працювала над дизайном вази, келихів і декантера для віскі.

1 березня 2024 року, у віці 102 років, Айріс Апфель пішла з життя.

Цікаві факти:

• У дитинстві Айріс обожнювала залізниці.

• Вона була першою жінкою в США, яка почала носити джинси. Спочатку їй доводилося купувати чоловічі, оскільки для жінок їх ще не виробляли.

• Першу прикрасу вона придбала для своєї тітки у Грінвіч-Вілледж у віці 11-12 років. Це була брошка вартістю 0,65 долара.

• У подружжя Апфелів не було дітей, що, за зізнанням Айріс, було її свідомим вибором: “Все встигнути неможливо. Я хотіла будувати кар’єру та подорожувати”. Пара прожила душа в душу все життя. Карл пішов з життя у серпні 2015 року, не доживши до свого 101-річчя.

• Айріс має власну ляльку Барбі, одягнену в зелений костюм Gucci. Саме в цьому костюмі вона позувала для обкладинки своєї книги Iris Apfel: Accidental Icon, виданої у 2018 році.

• На честь цієї яскравої та елегантної жінки відомий бренд Jimmy Choo випустив модель взуття Iris: коричневі босоніжки з плетеними ремінцями та квітковим візерунком.

• У 2014 році вийшов документальний фільм “Айріс”, у якому вона знялася разом із чоловіком.

• В Instagram на ікону стилю підписано понад три мільйони підписників.

Видатні цитати Айріс Апфель:

• Потрібно бути зацікавленим, щоб викликати інтерес.

• Щоб подобатися собі, слід залишатися собою. Намагаючись бути зручною для всіх, можна втратити себе.

• Я одягаюся не для того, щоб привертати увагу, а для власного задоволення. Коли ваш стиль відрізняється від загальноприйнятого, не обов’язково дотримуватися загальноприйнятих думок.

• Людство деградує майже так само стрімко, як розвиваються технології.

• Ми живемо лише один раз. І зараз — це все, що у нас є. Минуле не повернути, а майбутнє ще не настало. Тож проживайте кожен день як останній.

• Якщо ви щасливі, знайшли свою любов, оточені чудовими людьми, займаєтеся улюбленою справою і маєте чим поділитися з іншими — це успіх.

• Справжню невдачу зазнає лише той, хто не робить спроб.

• Головне не те, що на вас одягнуто, а те, як ви це носите.

• …найбільша помилка при пошуку власного стилю — бачити в дзеркалі когось іншого. Перш ніж знайти свій стиль, необхідно пізнати себе. Якщо ви будете одягатися за чужими вказівками, це не буде ваш стиль. Ваш стиль має відображати вас. Його не можна придбати, йому не можна навчитися. Він закладений у вашій ДНК.

• Іноді потрібно просто діяти, навіть якщо це лише маленький крок.

• Коли я чогось прагну, я невтомно працюю для досягнення цієї мети.

• Мода одержима молодістю. Але 70-річні жінки не мають тіл 18-річних дівчат, а 18-річні дівчата не мають фінансових можливостей 70-річних жінок.

• Якщо ви не дуже вродливі, у вас більше шансів стати привабливою. А якщо ви красиві, то часто ви просто красиві і нічого більше.

• Якщо ви не почуваєтеся комфортно, незалежно від того, наскільки ви шикарно вбрані, це не виглядатиме доречно. Я віддаю перевагу щастю та комфорту.

• Усе, що я роблю, я роблю інтуїтивно. Якщо я надто багато аналізуватиму, нічого не вийде.

• Моду можна купити. А ось стиль — це вроджене відчуття. Найважливіше — навчитися розуміти себе, що може зайняти роки.

• Я не прихильниця трендів, я віддаю перевагу традиціям.

• Я відчуваю, що роблю внесок у звільнення жінок. Вони розуміють, що їм зовсім не обов’язково виглядати так, як усі, а тим більше думати так, як усі. І ця думка робить мене щасливою.

• Головне — бути щасливим і не турбуватися про те, що думають оточуючі.

Джерело: livelib, womo, posta-magazine, hochu, tsn, vogue, відкриті джерела

Більше новин та актуальних матеріалів від Investory News у нашому каналі в Telegram

Катерина Тоцька