“>
Металургійний комплекс має потенціал і здатний стати одним із рушіїв економічного відродження; Україна та Європейський Союз володіють взаємодоповнювальними сильними сторонами у цій сфері, тому вирішення проблем галузі буде серед головних завдань Міністерства економіки та довкілля, наголосив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Цей сектор активно підтримує економічну стабільність країни. Водночас, він, мабуть, найбільше серед інших зазнав збитків внаслідок війни. Знайти відповіді на виклики, з якими стикається український гірничо-металургійний комплекс (ГМК) – це одне з пріоритетних завдань моєї роботи”, – зазначив він у своїй публікації на Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що, незважаючи на військові ризики, руйнування та підвищені логістичні витрати, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу забезпечили 7% ВВП України та 15% загального експорту товарів. Близько 20% усіх інвестицій у промисловість України припадає саме на ГМК.
Міністр додав, що галузь також створює 70 тис. робочих місць на металургійних підприємствах та ще понад 280 тис. – у пов’язаних секторах.
На його переконання, Україна може стати одним з основних постачальників високоякісної залізорудної сировини та інших продуктів, необхідних для декарбонізації європейської металургії. Це відкриває нові можливості для промислової співпраці, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.
Як стало відомо з даних “Укрметалургпрому”, українські металургійні підприємства у січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 2,94 млн тонн. Виплавка сталі зменшилася на 3,2%, до 3,57 млн тонн, а чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком, до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2%, до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги висловлювали невдоволення попереднім урядом через, на їхню думку, недостатній захист у торгівлі з ЄС, зокрема через запровадження CBAM на початку цього року та скорочення безмитних експортних квот з середини року. Крім того, вони виступають проти очікуваного підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% і просять враховувати специфіку галузі при формуванні цін на електроенергію.
У середині вересня минулого року Міністерство економіки повідомило про проведення координаційної наради з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниці” та “Укренерго”. Тодішній керівник міністерства Олексій Соболев охарактеризував її мету як “напрацювання рішень для зменшення витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств та підтримки виробництва”. За його словами, серед ключових питань на той час були ціни на електроенергію для металургійних підприємств, логістичні витрати та дефіцит сировини. З початку цього року було запроваджено заборону на експорт металобрухту з України.
Source: interfax.com.ua