Forbes BrandVoice у партнерстві з Новою поштою продовжують публікувати серію матеріалів про українських підприємців, які попри критичну близькість до фронту та постійні обстріли розвивають бізнеси.
Українські підприємці – потужна сила нашої економіки. Наразі вони працюють у надскладних умовах. Але попри все створюють продукти та послуги, зберігають робочі місця, зокрема, на прифронтових і деокупованих територіях, де, здавалося б, це неможливо. Нова пошта першою після військових повертається у звільнені українські села та міста і стає ключовим логістичним звʼязком для їхніх клієнтів з усієї України.
Патріотична колекція із Харкова, що завойовує світ
Засновник бренду One Face Дмитро Доронін народився в Авдіївці, що у Донецькій області. Коли у 2014 році на сході України почалась війна, він переїхав до Харкова. За чотири роки він створив бізнес з виробництва одягу, який продає онлайн, відправляючи товари Новою поштою.
«Спочатку ми виготовляли одноколірні худі та світшоти, але мало чим відрізнялися від конкурентів, – ділиться Дмитро Доронін. – Згодом віднайшли власний напрям: залучили до співпраці двох київських дизайнерів і за допомогою широкоформатного принтера стали друкувати на одязі авторські малюнки. Щоб підкреслити унікальність наших виробів, бренд назвали One Face, що з англійської означає «неповторний».
Засновник бренду One Face Дмитро Доронін
Виробництво одягу бренду One Face
Підхід виявився правильним, і справи пішли краще. Дмитро орендував приміщення у Харкові, зібрав команду і став виготовляти дощовики, худі, джоггери, футболки та шорти. До повномасштабного вторгнення обсяг виробництва компанії становив 1500 одиниць на місяць. Відкривати власні торгові площі підприємець не збирався. «У нас ніколи не було і досі немає офлайн-магазину, адже 95% замовлень ми доставляємо Новою поштою. Відділення знаходиться за кілька хвилин їзди від нашого виробництва, і завдяки йому ми продаємо наш одяг клієнтам з усієї України. Це дуже зручно, а також заощаджує час і гроші», – розповідає Дмитро.
24 лютого 2022 року Дмитро знову пережив ті самі емоції, що і в Авдіївці за вісім років до того, коли вимушений був поїхати з рідного дому. Через повномасштабне вторгнення йому довелось закрити виробництво, частина команди виїхала за кордон, але більшість залишилась у Харкові. «У нас було сім місяців вимушеного простою, – згадує чоловік. – У цей час ми постійно волонтерили: своїм коштом відправляли продукти в гарячі точки, зустрічали й сортували гуманітарну допомогу, допомагали дитячим будинкам».
У вересні 2022-го компанія One Face відновила роботу, але спрямувала основні потужності на новий напрям – одяг з патріотичними малюнками. Так, у лінійці бренду з’явився принт із затопленим крейсером «Москва», з українською символікою, на якому зображена лелека, що прилітає додому, повертається до свого гнізда.
Дмитро Доронін, засновник бренду One Face
«Одяг з нашими патріотичними малюнками почав розходитися по всьому світу: його купували як українці за кордоном, так і відомі міжнародні діячі. А декілька футболок ми подарували німецькому блогеру Френку Уайлду, який з початку війни робить ліфтолуки на підтримку України й має понад 150 000 підписників в Instagram, – ділиться Дмитро Доронін. – Часто наш одяг розігрують на благодійних аукціонах на підтримку України або дарують як бонус від благодійних фондів за найбільший донат».
Попри успіх патріотичної колекції, обсяг виробництва One Face під час війни скоротився вдвічі, продажі впали. Але Дмитро за два роки не скоротив жодної людини зі свого колективу і не планує робити це надалі, адже команда для нього – «це як сімʼя».
Співробітники One Face звикли працювати в надскладних умовах, адже виробництво розташоване в Салтівському районі, який потерпає від ракетних обстрілів. Весь цей час вони знаходять рішення, щоб виробництво та продажі працювали безперебійно. «Коли немає звʼязку в одного мобільного оператора, підключаємо іншого, коли немає світла – ставимо генератори, немає водопостачання – привозимо воду. Наприклад, зараз працюємо три години із світлом на день, весь інший час – на генераторі», – розповідає засновник Дмитро Доронін. Команда впевнена: доти, доки поруч є Нова пошта, One Face живе і житиме надалі: буде попит, будуть замовлення, буде робота, нові ідеї та надія. «Добре, що відділення НП навіть під час повномасштабної війни працюють у кожному куточку України, – каже Дмитро. – І ми маємо можливість відправляти нашим клієнтам товари тоді, коли їм зручно. Навіть сьогодні, у тих надскладних умовах, що склалися наразі в Харкові, усі наші замовлення надходять вчасно – наступного дня. Ми буваємо на Новій пошті по п’ять разів на тиждень. І кожного дня вони працюють – зі світлом чи на генераторі. Це наш надійний партнер».
Відділення Нової пошти у Харкові
Наразі в One Face працюють над тим, щоб відкрити представництва в європейських країнах, аби знайомити іноземців з українською культурою.
Головне – вистояти
Компанію Snail запоріжець Максим Самофал заснував 2010 року. Саме тоді він почав виготовляти під індивідуальні замовлення вироби з литого штучного мармуру: підвіконня, кухонні стільниці, умивальники, барні стійки та ресепшени. У 2016-му чоловік запустив серійне виробництво – лінійку з дев’яти моделей умивальників. Станом на сьогодні їх уже 67. У Максима два виробничих цехи площею 2500 кв. м, де, окрім іншого, виготовляють меблі для ванної кімнати, душові піддони та елементи інтерʼєру.
Максим Самофал засновник компанії Snail
До повномасштабного вторгнення у компанії було близько 300 постійних клієнтів – B2C та B2B. Середній чек – приблизно 10 000–15 000 грн. Свою продукцію Snail реалізовувала через інтернет-магазин і соцмережі. «По Запоріжжю ми мали лише десь 5% замовлень, решту 95% – надсилали Новою поштою по всій країні. Наш цех знаходиться за 20 м до відділення пошти, і це неймовірно зручно та комфортно для роботи, особливо коли маємо габаритні замовлення», – ділиться засновник компанії Snail Максим Самофал.
День 24 лютого 2022 року став для Максима, як і для всіх українців, страшним. «Протягом першого місяця великої війни я взагалі про бізнес не думав. Одні працівники відправляли сімʼї за кордон, інші виїжджали самі, деякі з наших хлопців йшли боронити країну. Загалом за останніх два роки наш колектив зменшився з 34 до 22 людей», – розповідає чоловік.
Єдине, що підтримувало команду протягом всього часу, – це бажання допомагати іншим. «Я відвозив продукти на передову, – розповідає Максим. – Закупали військове спорядження, ремонтували авто для Сил оборони. Маю купу подяк, зокрема від Валерія Залужного». До бізнесу команда Snail повернулася в травні 2022 року, насамперед почали відновлювати виробництво під індивідуальні замовлення через соцмережі.
«Серійне виробництво не запускали, бо, по-перше, склади й так були заповнені, а по-друге, частину магазинів-партнерів ми втратили через окупацію міст», – каже Максим.
Неподалік від цеху Snail знаходиться стратегічний обʼєкт, який росіяни й досі постійно обстрілюють. «Туди вже прилітало кілька разів. Зараз відчуваємо себе, як на пороховій бочці, але адаптуємось і все одно продовжуємо працювати», – стверджує чоловік.
Минулого року Максим почав розмірковувати над тим, які нові підходи можна використовувати у бізнесі, як масштабуватися й у нових реаліях розвивати своє виробництво. У грудні 2023-го він пройшов навчання у Школі бізнесу Нової пошти. Заняття проходили офлайн, тож чоловік протягом місяця щотижня приїздив із Запоріжжя до Дніпра на тренінги.
«Я отримав багато корисної інформації, хоча у мене понад 20 років досвіду в бізнесі, – розповідає Максим. – Найбільш дієвими для мене були поради щодо продажів та просування продукції на ринку».
До війни Максим Самофал планував підкорити ринки Європи й експортувати сантехнічні вироби до Польщі й інших країн. Але зараз його головна мета – утримати позиції на домашньому ринку. «Мені не страшно зростати разом із Новою поштою. Я відправляю замовлення по всій Україні навіть у такий складний час. І це дуже швидка доставка. Окрім того, компанія має різні види пакування, що для нас надважливо. А головне, що я завжди можу розраховувати на компанію», – розповідає засновник Snail.
Нова пошта у Запоріжжі
Максим Самофал Новою поштою відправляє замовлення по всій Україні навіть у такий складний час
Наразі Максим планує запустити у виробництво нові моделі умивальників та ванн з литого мармуру. «Головне – нам всім вистояти, в бізнесі та на фронті. А потім будемо підкорювати і європейський ринок, тим паче я вже маю знання та розуміння, як це зробити», – посміхається він.
Уроки війни для «гострого» бізнесу
У 2017-му Максим і Тетяна Пузанови вирішили запустити власний бізнес – виробництво гострих соусів, аджики та мариноваих перців. Підготували першу партію та вийшли зі своїм продуктом на запорізький ярмарок. Для цього закупили фірмових банок та звернулися до дизайнера за розробкою етикеток. Так народився бренд «Запальничка». На тому першому ярмарку підприємці продали майже 50 банок ферментованих соусів та аджики. Це стало поштовхом для подальшого розвитку.
Максим і Тетяна Пузанови, засновники бренду «Запальничка»
«Ми взяли участь у кількох фестивалях на півдні та сході країни, і усюди зʼявлялись прихильники «Запальнички», – ділиться Максим Пузанов. – На таких івентах зазвичай продавали по 300 банок продукції. Паралельно ми створили власний інтернет-магазин та щодня почали отримувати там замовлення. Доставляли через Нову пошту клієнтам по всій Україні, без обмежень. Середній чек тоді був десь 500 грн».
Основним інгредієнтом соусів є гострий перець. Спочатку Максим і Тетяна закуповували його у фермерів Запорізької області, але щоразу виникала проблема з якістю. «Важливо, щоб перець був гострим і сухим, – пояснює чоловік. – Адже коли у складі овочів забагато води, вона провокує бродіння. Бувало таке, що якісний перець доводилось шукати місяцями. Врешті-решт ми дійшли до того, що потрібно вирощувати свій».
У 2019 році подружжя висадило перших 5000 кущів перцю – на ділянці, де живуть батьки Тетяни, в Оріховському районі Запорізької області. Це були перці сортів Нabanero, Jalapeno, Trinidad Scorpion, Chilli, Aji Charapita, що дозрівають понад 200 днів.
Розсада перців сортів Нabanero, Jalapeno, Trinidad Scorpion, Chilli, Aji Charapita
Продукція бренду «Запальничка»
За місяць до повномасштабного вторгнення Максим висадив вже 20 000 кущів гострого перцю, а незабаром прийшла війна. Попри обстріли, батьки Тетяни залишилися в Оріховському районі, а батьки Максима потрапили в окупацію. Напередодні вони висадили під запит чоловіка часник, але весь город переїхали російські танки.
Ділянка, де потрібно було висаджувати перці в ґрунт, знаходилася у 20 км від фронту. Щоб зробити це швидше, Максиму з Тетяною допомагали сусіди. «Памʼятаю, як земля дрижить, чутно вибухи, а ми продовжуємо саджати», – згадують подружжя Пузанови.
У серпні, коли настав час збирати врожай, бойові дії на південному сході країни набули особливо гострої фази. Але попри все подружжя мало це зробити. «Почали збирати о сьомій ранку. Трохи попрацювали і – обстріл, – згадує Максим. – Ми побігли до підвалу, сховались. Тільки-но перечекали атаку і вийшли, як знову бахкає, ми знову в підвал». Тоді подружжя так і не змогло зібрати весь врожай, а лише третину. Потім продукцію з цієї частини врожаю вони реалізовували біля року, до осені 2023-го, завдяки єдиному каналу збуту, що залишився на той час – доставці Новою поштою.
В 2023 році ринок почав оживати, а Максим і Тетяна продовжили розвивати «Запальничку» і надалі. «У 2024-му ми плануємо збільшити обсяги продажу вдвічі порівняно з 2023-м, – каже чоловік. – Зростаємо разом з нашим головним логістичним партнером. Наразі вже відправляємо Новою поштою сотні замовлень на місяць, і ця цифра постійно зростає. Так, всього за грудень 2023-го ми продали понад 2000 банок соусів».
Нова пошта у Запоріжжі
Нова пошта у Запоріжжі
Повертаються і фестивалі крафтових виробників у Києві, Львові та Івано-Франківську – Максим і Тетяна продали на них близько 3200 банок соусів.
Нові можливості роботи на ярмарках для нас відкрила співпраця з Новою поштою.
Їхати машиною із Запоріжжя на фестиваль у Львів – дорого. Тому ми дістаємось туди потягом, а продукцію відправляємо за допомогою НП, – каже Максим. – По-перше, вони роблять пакування flat-box, яке зберігає саме габаритний та крихкий товар. По-друге, доставляють прямо до нашої точки на фестивалі чи ярмарку. Це неймовірно зручно і суттєво заощаджує гроші». Наразі підприємці на постійній основі користуються цією послугою, переправляючи щоразу понад 500 банок соусів. У планах – закупити більш сучасне автоматизоване обладнання та масштабуватися.
