>
Національний банк України (НБУ) в ході наглядової діяльності зафіксував операції компаній-резидентів, які можуть вказувати на застосування схем “скруток” та “зустрічних потоків”, тому рекомендував банківським установам брати до уваги відповідні індикатори при перевірці своїх клієнтів та їхніх транзакцій. Про це йдеться у листі регулятора, направленому до банків та банківських об’єднань.
Зазначається, що подібні схеми використовуються для уникнення сплати податків та/або для легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортовані товари можуть реалізовуватися через мережу оптових та роздрібних продавців, які оперують значними обсягами неоприбуткованої готівки. Водночас, в документах, що супроводжують проходження товару ланцюжком пов’язаних компаній, один вид продукції може замінюватися іншим. Внаслідок цього компанії можуть штучно зменшувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з державного бюджету.
До таких операцій, як правило, залучаються новостворені компанії або підприємства, які тривалий час фактично не функціонували і можуть мати ознаки фірм-“оболонок”.
Серед факторів ризику регулятор виділив невелику кількість співробітників та обмежений статутний капітал, брак необхідних для заявленої діяльності активів, часті зміни керівництва, власників, юридичних адрес та напрямків бізнесу, а також багатомільйонні обороти при відсутності або мізерному обсязі задекларованих доходів.
На потенційну ризиковість компаній може вказувати також необґрунтоване використання кількома підприємствами однакових IP-адрес, номерів телефонів, електронних поштових скриньок, послуг бухгалтерів або представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Щодо імпортерів, які нещодавно розпочали свою діяльність, регулятор рекомендував звертати увагу на перекази нерезидентам багатомільйонних сум за вже імпортовані товари без попередньої оплати, відсутність документів, що підтверджують їх транспортування, зберігання та фактичний рух продукції, а також невідповідність отриманих коштів заявленому профілю діяльності компанії.
Індикаторами застосування таких схем можуть бути відсутність або незначний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний характер руху коштів, коли майже всі надходження протягом короткого періоду часу спрямовуються на розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами.
Нацбанк також радить уважно ставитися до випадків, коли імпортери здійснюють купівлю валюти за рахунок значних позик або кредитів від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невиправданими, а погашення заборгованості відсутнє або відбувається в незначних обсягах.
Як окремі ознаки фіктивності НБУ вказав на договори, укладені раніше, ніж була створена компанія, зазначення в них банківських рахунків, відкритих пізніше дати укладання договору, та підписання контракту керівником, який на той момент ще не був призначений.
Банкам рекомендується ще до встановлення ділових зв’язків з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, яким чином і кому він реалізує товар, чи володіє торговельним майданчиком або інтернет-магазином, складськими приміщеннями та іншими ресурсами, необхідними для ведення заявленої діяльності.
У разі виявлення ознак ризику, банк повинен бути готовим надати пояснення щодо причин вжиття або невжиття відповідних заходів стосовно клієнта та його операцій. При цьому, центральний банк буде враховувати вжиті банками заходи під час здійснення нагляду.
Як було повідомлено раніше, у січні 2026 року НБУ наполегливо рекомендував банкам уникати формального підходу при виявленні ознак компаній-“оболонок”. Регулятор радив у випадках виявлення хоча б одного критерію ризику проводити комплексний аналіз документів та інформації про господарську діяльність клієнта, зокрема дані про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам пропонувалося встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на певні послуги, щоб запобігти проведенню значних операцій одразу після відкриття рахунку без належного обґрунтування, та вдосконалювати системи автоматичного виявлення підозрілих транзакцій.
Source: interfax.com.ua