Видаєте своїм торговельним представникам талони на пальне? Будьте готові до неприємностей з податковою. Іноземне підприємство, що продає будівельні матеріали в Україні, отримало штраф від податкової на 0,5 млн грн за нібито оптовий продаж бензину своїм співробітникам. Інспектор Ради бізнес-омбудсмена Максим Дятель розповів про цей кейс спеціально для Forbes
У червні 2023 року Рада бізнес-омбудсмена отримала скаргу від відомого виробника будівельних матеріалів з ЄС, якому податкова нарахувала штрафи за нібито оптову реалізацію пального без отримання ліцензії та реєстрації платником акцизного податку. При цьому підприємство займається лише продажем металопластикових вікон та будівельних матеріалів і ніколи не здійснювало діяльність з продажу пального.
Рада встановила, що підприємство має укладений з великою мережею АЗС договір. За цим договором підприємство купувало пальне за паливними талонами для заправки власних авто, на яких працюють його торгові представники. Після запровадження «ковідного» карантину підприємство видало їм паливні талони, щоб працівники могли коштом підприємства заправляти власні автомобілі на вказаній мережі АЗС. Цю допомогу підприємство оформило як преміювання працівників у натуральній формі.
Ці дії підприємства регіональна податкова інтерпретувала як продаж пального власним працівникам. І нарахувала штраф на 577 927 грн. При цьому податкова не змогла обґрунтувати, що компанія займалася саме роздрібною торгівлею пальним, тому вирішила, що підприємство продавало своїм працівникам пальне оптом, адже визначення оптової торгівлі в законодавстві ширше. Факт того, що протягом місяця працівники заправляли власні автомобілі у малих розмірах, залишився без уваги податкової.
Розібравшись із обставинами справи, Рада бізнес-омбудсмена підтримала підприємство. Ми направили листа до Державної податкової служби України, у якому виклали свої аргументи про помилковість висновків регіональної податкової, які є підставою для скасування нарахованих штрафів. Зокрема, рада звернула увагу Державної податкової служби України на такі факти:
1. Всі автомобілі працівників отримували пальне на мережі АЗС, з якою підприємство мало укладений договір та отримало від неї паливні талони. Це підтверджувалося чеками АЗС з реалізації пального. Жодного разу підприємство безпосередньо не заправляло автомобілі своїх працівників. Воно технічно не могло це зробити, адже не мало ані необхідного обладнання, ані місць зберігання пального.
2. Підприємство ніколи не отримувало від своїх працівників кошти за нібито реалізоване пальне. Навпаки воно сплачувало АЗС кошти за заправку авто своїх працівників.
3. Йшлося саме про преміювання працівників у натуральній формі, а не продаж їм пального. Преміювання працівників у натуральній формі не заборонене чинним законодавством.
4. Аргументація податкової в акті перевірки при нарахуванні штрафів підприємству суперечила раніше наданим нею роз’ясненням платникам податків зі спірного питання.
Розглянувши всі аргументи, Державна податкова служба України скасувала штрафи підприємства.
З цієї справи можна зробити декілька важливих висновків.
Попри те, що після запровадження воєнного стану в Україні Верховна Рада встановила мораторій на проведення податкових перевірок, надалі до Податкового кодексу України неодноразово вносилися зміни. Наразі податкова уповноважена проводити окремі види перевірок бізнесу, як це й відбулося в описаному кейсі. Верховна Рада України розширила перелік перевірок, які може проводити податкова з 1 серпня 2023 року. Рада бізнес-омбудсмена продовжує отримувати скарги від бізнесу на податкові повідомлення-рішення, прийняті внаслідок проведення податкових перевірок.
З міжнародних бізнес-майданчиків Україна артикулює свою привабливість для іноземних інвестицій, зокрема у сфері повоєнної відбудови. Водночас компанія з ЄС, що торгує високотехнологічними будівельними матеріалами, зіткнулася з досить непослідовним підходом податкової до того, що вважати податковим порушенням і за що накладати штрафи на підприємство з іноземними інвестиціями.
На розгляді цієї справи, окрім Ради бізнес-омбудсмена, були присутні представники торгово-промислової палати однієї з країн ЄС. Легко уявити, який сигнал вони дадуть інвесторам, відповідаючи на питання: «Чи варто інвестувати кошти у відбудову України?».
Очевидно, на нас лежить відповідальність за покращення практик правозастосування в Україні, що само собою стане поштовхом і для інвестицій, і для масштабного відновлення повоєнної України, а головне – верховенства права в країні.
