Швидкий тест на перенесення (післядію) гербіцидів у ґрунті — журнал Пропозиція

Як дізнатися, чи є на ваших полях перенесення (післядія) гербіцидів? Про це розкажуть рослини, вирощені у зразках. Дослідники Інституту сільського господарства та природних ресурсів Університету Небраски-Лінкольна поширили пам’ятку про те, як перевірити ґрунт на перенесення (післядію) гербіцидів.

Залишки гербіцидів можуть зберігатися у ґрунті та вражати сприйнятливі культури протягом одного або кількох років після застосування. Чутливість сільськогосподарських культур залежить від конкретної комбінації культур та гербіцидів, — пишуть автори. — На етикетках гербіцидів зазвичай вказуються інтервали між застосуванням гербіцидів та висіванням чутливих культур. Однак бувають ситуації, коли важливо оцінити рівень залишкових кількостей гербіцидів у ґрунті перед сівбою сільськогосподарських культур або тому, що етикетка не містить вказівок, або через те, що попередній досвід вказує на можливе завдання шкоди.

На швидкість деградації або перенесення гербіцидів впливають структура ґрунту, pH та вміст органічних речовин, а також норма та час застосування, кількість опадів та розвиток рослин у попередньому році.

Ознаки гербіцидної травми посівів

Гербіциди – важливі гравці у захисті рослин, до яких треба ставитися уважно, знати нюанси активних інгредієнтів та бакових сумішей, дотримуватися регламентів застосування. В іншому випадку зростає ризик гербіцидної травми не для бур’янів, а саме для рослин культури. При цьому дефіцит поживних речовин і життєдіяльність шкідників можуть імітувати симптоми гербіцидної травми. Тож, ось кілька порад, щоб відрізнити одне від одного.

Найпоширенішими джерелами ураження гербіцидами є нецільове переміщення (знесення під час розпилення та винесення парів, надлишкові дози (через погане калібрування та очищення обприскувача), перенесення залишків гербіцидів у ґрунті від попередніх сільськогосподарських культур, або просто неправильно підібраний гербіцид для ділянки/культур.

Найголовніше — зібрати факти та проаналізувати ситуацію, перш ніж зробити висновки.

Обробка за вітряною погодою гербіцидами у вигляді рідкого аерозолю може призвести до знесення на сусідні ділянки з нецільовими рослинами. Деякі гербіциди, такі як 2,4-Д і дикамба, можуть випаровуватися за температури близько 26 °С і після застосування протягом декількох годин, формуючи гербіцидну хмару, що дрейфує.

Феноксигербіциди (2,4-Д, дикамба), а також інші синтетичні ауксини (регулятори росту) у разі гербіцидної травми викликають деформацію та скручування листових частин рослин, листя стає чашоподібним. Аномальний розвиток супроводжується пожовтінням листя (хлорозом) та потемнінням (некрозом). Ці гербіциди зазвичай ушкоджують наймолодші тканини.

Перевищення дози параквату, сафлуфенацилу та інших контактних гербіцидів швидко виявляється у опіках та множинних некрозах тканин листя та стебел у місцях контакту з надмірно концентрованим продуктом. Травма від гліфосату проявляється у вигляді хирлявого, вузького та хлоротичного листя.

Ґрунтові залишкові гербіциди (атразин, симазин та інші) стійкі та повільно переміщуються у ґрунтовому профілі. Першою ознакою пошкодження буде легке пожовтіння або хлороз по краях і між жилками листя, у тяжкому випадку за хлорозом слідує некроз, а симптоми на листі прогресують всередину і вниз (до основи листа) на окремому листі і від старішого листя до молодшого на одній і тій самій рослині. При цьому наймолодше листя може виглядати нормально. Ситуація посилюється, якщо рясні посадки переміщують хімічну речовину глибше в кореневу зону рослин.

Досить часто дефіцит поживних речовин приймають за гербіцидну травму через хлороз: брак азоту призводить до пожовтіння найстарішого листя рослин, а дефіцит калію – до пожовтіння країв листя. Якщо проблема в цьому, то симптоми рівномірно поширюються по всій території, аналогічно торкаючись прилеглих рослин.

Живлення шкідників стає причиною скручування, хлорозів, плямистостей у місцях проколів листка, а отже, необхідно досліджувати поле на наявність шкідливих комах у разі виникнення підозрілих симптомів.

Одним із найпростіших способів діагностики гербіцидної травми, спричиненої забрудненим обладнанням — звернути увагу на геометрію пошкоджень. Обприскувачі прокладають прямі лінії вперед і назад по полю, тому ознаки гербіцидної травми проявляються по прямій — на відміну від дефіциту поживних речовин, пошкодження комахами і хворобами.

Перенесення ґрунтових гербіцидів переважно виникає на піщаних пагорбах, у вологих місцях, ґрунтах із низьким умістом органічної речовини або за екстремальних значень рН ґрунту (надто високих або надто низьких).

Залежно від швидкості впливу та погодних умов, симптоми гербіцидної травми для контактних гербіцидів надалі розвиваються протягом 2–5 днів та до 3 тижнів для системних гербіцидів.

На щастя, більшість культур відновлюються після гербіцидної травми та продовжують розвиток, проте записи про застосування того чи іншого продукту, фотографії рослин із характерною симптоматикою важливі для аналізу ситуації та подальших висновків.

Біологічні аналізи за допомогою тестових рослин, аналогічних польовим культурам, що вирощуються, практичні і виконуються за допомогою простого обладнання, що є в більшості господарств. Біопроба не дає точного вимірювання кількості залишків гербіциду, але покаже, чи достатньо його залишилося, щоб завдати шкоди чутливим культурам.

Описана процедура була спочатку розроблена для атразину, широко використовуваного гербіциду. Оскільки атразин діє відносно довго, виникають проблеми з його післядією.

Процедура біологічної проби також може використовуватися для визначення проблемних залишкових рівнів інших гербіцидів, зокрема таких, як метрибузин, симазин, лінурон, пендиметалін, трефлан, ізоксафлютол, імазахін, нікосульфурон та інших. Симптоми поразки і сприйнятливі культури відрізнятимуться залежно від гербіциду (див. таблицю).

Симптоми післядії гербіцидів

Проблеми післядії гербіцидів рідко бувають однаковими по всьому полю, але зазвичай виникають на ділянках входів та краю полів, зон розвороту, розмитих горбів, ґрунту з екстремальним рН та меліоративних каналів.

Отже, що слід зробити?

1. Зберіть репрезентативну пробу ґрунту з тих ділянок поля, які, ймовірно, містять залишки гербіцидів. Для кожного аналізованого зразка потрібно загалом 5 кг вологого ґрунту.

Аналізи слід проводити на зразках вологого ґрунту протягом двох днів після їх отримання з поля. Зразки, які не можуть бути проаналізовані негайно, слід зберігати у морозильній камері. Кількість залишків гербіцидів може зменшитися внаслідок біологічного та небіологічного розкладання, якщо зразки зберігаються у теплих умовах.

2. Вологий ґрунт слід розкласти і дати частково висохнути до робочого стану. Якщо ґрунт грудкуватий, роздавіть його так, щоб грудки були не більшими за насіння пшениці, але не подрібнюйте. Змішайте вологий ґрунт разом, щоб отримати однорідний зразок.

3. Щоб точно визначити, чи залишки гербіцидів є причиною пошкодження рослин, що спостерігається в біоаналізі, необхідно підготувати: 1) ґрунт, вільний від гербіцидів; 2) ґрунт, у якому відсутні залишки гербіцидів; 3) ґрунт, в якому залишки інактивовані. Один із варіантів — взяти чистий зразок ґрунту в місці, де не застосовувалися гербіциди, або використовувати готову ґрунтову суміш.

Другий варіант – обробити частину зібраного в полі ґрунту активованим вугіллям. Розділіть зразок на дві частини по 2,5 кг. Додайте 1 чайну ложку активованого вугілля без гірки на половину ґрунту. Ретельно перемішайте вугілля із ґрунтом. Більша частина гербіциду буде пов’язана з вуглецем у деревному вугіллі і буде інактивована, забезпечуючи для порівняння ґрунт, вільний від гербіцидів. Для досягнення найкращих результатів візьміть порошкове вугілля. Якщо доступне лише гранульоване вугілля, подрібніть його вручну.

4. Для біоаналізу стануть у нагоді квіткові горщики або великі пакети картонні коробки, в днище треба зробити дренажні отвори. Використовуйте один і той же тип та розмір контейнера для обох процедур. Заповніть один контейнер ґрунтом, обробленим деревним вугіллям, або тим, що не містить гербіцидів,, а другий – землею, отриманою з поля. Правильно промаркуйте кожен контейнер.

Посадіть у кожен контейнер шість бобів (соєвих, овочевих) або 10 насінин вівса, злегка вдавивши в ґрунт, не сильно заглиблюючи, і дотримуючись однакової відстані між насінням. Ретельно полийте ґрунт. Пророщуйте боби за температури 22 °С. Для вівса нормальними будуть і  нижчі температури.

Накрийте контейнери поліетиленовою харчовою плівкою до появи проростків, підтримуйте вологість. Після появи сходів пластик приберіть та поставте контейнери у тепле місце (21…22 °С) на сонці.

Сонячне світло необхідне для прояву симптомів ушкодження атразином і багатьма іншими гербіцидами. Штучне світло має набагато меншу інтенсивність, ніж сонячне, тому перевага надається сонячному.

Незабаром після появи сходів прорідіть боби до трьох рослин у контейнері, зрізавши їх на поверхні ґрунту. Проріджування слід проводити якнайшвидше після появи сходів, щоб зменшити кількість гербіцидів, що видаляються разом із викинутими рослинами. Овес проріджувати не потрібно.

Три рослини бобів або 10 або менше рослин вівса на контейнер наближені до польових умов та забезпечують більш точне значення концентрації гербіцидів.

Рослини в ґрунті, що не містить гербіцидів (або обробленого вугіллям, або незабрудненого), мають виглядати нормально. Якщо ж тестові рослини вмирають в обох контейнерах, причиною може стати хвороба.

Коли біопроба засвідчує пошкодження гербіцидами чутливих видів, ваші варіанти сівозміни слід обмежити культурами, які не чутливі до залишків гербіцидів. Наприклад, якщо виникають симптоми пошкодження атразином, засійте поле, звідки взяті зразки, культурою, стійкою до атразину, наприклад, кукурудзою або сорго.

Роберт Н. Кляйн, Марк Л. Бернардс, Патрик Дж. Ши, Інститут сільського господарства і природних ресурсів Університета Небраски-Лінкольна

Джерело: propozitsiya.com