Після осіннього очищення теплиці багато городників планують використання біопрепаратів для оздоровлення ґрунту, наприклад, на основі сінної палички чи тріходерми. Ці мікроби виступають своєрідними «корисними агентами», здатними заселяти грунт, розщеплювати органічні речовини, блокувати шкідливі патогени та сприяти поглинанню корисних елементів рослинами. Однак при внесенні в охолоджений грунт їх дія часто непомітна. Вони не гинуть, але переходять у стан спокою або анабіозу через низьку температуру.
Мінімальний рівень активності цих корисних мікроорганізмів становить близько +10…+15°C. За нижчих показників їхній обмін речовин різко знижується, і вони практично припиняють діяльність. Важливо враховувати, що хоча організми зберігають життєздатність у цьому стані, практичної користі вони не приносять. Щоб уникнути марного використання біопрепаратів, необхідно підготувати оптимальні умови для їхньої активності.
Гній слугує природною біологічною «пічкою». Внесення свіжого або частково перепрілого гною забезпечує грунт великою кількістю органіки. Процес активного розкладання запускається миттєво: ґрунтові мікроби, включно з тими, що містяться у гної, починають інтенсивно переробляти органічні сполуки. Побічним ефектом цього процесу є вивільнення теплової енергії – аналогічно тому, як вологе сіно, зібране у стіг, починає грітися зсередини внаслідок пріяння.
Тепловий ефект виникає через метаболічну активність мільярдів бактерій, грибів та актиноміцетів, які трансформують складну органіку в простіші сполуки, виділяючи енергію. Цей процес не лише підігріває ґрунт, але й поступово перетворює органічні речовини на гумус, поліпшуючи структуру ґрунту, його дренажні властивості та здатність утримувати живильні компоненти.
Таким чином, навіть при зовнішній температурі +5°C всередині грядки з гноєм може підтримуватися режим +15…+20°C. Створюється локальний «теплий оазис» в охолодженому ґрунті. Інтенсивність нагрівання залежить від обсягу гною, ступеня його свіжості та балансу вуглецю й азоту.
Після підготовки теплового «плацдарму» вводяться біопрепарати. Їх не заглиблюють, а розподіляють поверхнево по грядці з гноєм. Попадаючи у тепле, живильне середовище (з достатньою кількістю органіки), корисні бактерії та гриби негайно активізуються, розмножуються та витісняють патогенні організми.
Поверхневе застосування є ключовим, оскільки більшість ЕМ-препаратів (ефективних мікроорганізмів) потребують кисню. Гній забезпечує не тільки тепло та живлення, а й пористе середовище, сприятливе для газообміну.
Для підвищення ефективності ЕМ-препаратів рекомендується їхня попередня активація: розведення концентрату у воді з додаванням патоки або цукру (за вказаними пропорціями) та витримка у теплому затемненому місці 12-24 години.
Цей метод дозволяє ефективно використовувати осінній період. Навесні ґрунт у теплиці вже матиме активну мікрофлору, яка запустить процеси гумусоутворення до початку посадок.
Основоположником концепції Ефективних Мікроорганізмів став японський дослідник Теруо Хіґа, який розробив цю технологію у 1980-х. Його ідея базувалася на використанні синергії корисних мікробів для покращення ґрунту.
Лідер серед органічних добрив: кінський гній
Цей вид гною часто називають ідеальним субстратом для ЕМ. Його переваги:
Пористий склад із високим вмістом соломи сприяє аерації, що ідеально для аеробних мікроорганізмів. Солома також є джерелом вуглецю, необхідного для життєдіяльності мікробів, та допомагає підтримувати оптимальне співвідношення C:N (25-30:1).
Кінський гній швидко генерує тепло під час розкладання. Навіть напівперепрілий, він продовжує «горіти» у ґрунті, підтримуючи стабільну температуру навколо кореневої зони. Для максимального ефекту рекомендується використовувати вологлий, але не перезволожений напівперепрілий гній.
Його хімічний склад (0.7% N, 0.3% P, 0.6% K) добре збалансований і м'який, що зменшує ризик пошкодження коренів у порівнянні з птичачим послідом. Для ЕМ це оптимальний раціон, що стимулює їх розвиток.
Кролячий гній: альтернативний варіант
Має схожі властивості з кінським, але відрізняється структурою. Його гранульована форма полегшує розподіл у ґрунті та забезпечує повільне виділення поживних елементів.
NPK-склад (2.4% N, 1.4% P, 0.6% K) робить його цінним добривом. Через нижчу тепловіддачу рекомендується комбінувати з кінським гноєм для стартового прогріву. Відрізняється мінімальним вмістом насіння бур'янів.
Коров'як: доступний вибір
Найпоширеніший, але повільніший у розкладінні. Щільна структура може спричиняти анаеробні умови, тому потребує додавання розпушувачів (солома, тирса). Для кращого газообміну рекомендується шаруватий метод внесення.
Овечий гній: обережне використання
Висококонцентрований та тепловиділяючий (0.7-0.9% N, 0.5-0.6% P, 0.7-1.0% K). Вимагає повного перепрівання через ризик токсичності. Використовується для доповнення компосту або точкового внесення навесні.
Курячий послід та свинячий гній: обмеження
Курячий послід (до 3.0% N) може пригнічувати мікроорганізми через високий вміст аміаку. Вимагає тривалого компостування та розведення. Свинячий гній має кислу реакцію (pH <6.0) та повільне розкладання, що створює анаеробні зони.
Підсумки
Оптимальний вибір для осені – напівперепрілий кінський гній. Альтернативи: кролячий або компостований коров'як із додаванням розпушувачів. Важливо підтримувати баланс вологості. Такий підхід створює ідеальне середовище для активності корисних мікроорганізмів, що забезпечить високу родючість тепличного ґрунту до весни.
Джерело: ukr.media
