Недарма кажуть: «хочеш втратити друга — позич йому грошей». Хоч борг і «покривається платежем», та, на жаль, не всі з цим погоджуються. Відсутність навичок ввічливої відмови та внутрішня невпевненість не дозволяють деяким людям сказати «ні».
Піддавшись маніпуляціям на кшталт «викликати співчуття» чи «заклик до шляхетності», люди нерідко позичають гроші, діючи всупереч власним фінансовим, сімейним та особистим інтересам!
Перш ніж когось виручати, краще заздалегідь визначити для себе чіткі правила. Рекомендується дотримуватися таких:
- Визначте коло людей, яким ви принципово готові позичити гроші, а яким — ні.
- Визначте суму, яку ви можете позичити, усвідомлюючи, що готові її втратити.
Якщо прохач належить до тих, кому ви не планували допомагати, відмовляйте одразу, не зволікаючи. Не давайте надії фразами на кшталт «мені треба подумати». Краще сказати «ні» на початку, аби людина могла шукати допомогу в іншому місці.
Рішення допомогти чи ні має бути сформоване заздалегідь. Тому, коли просять, не варто змінювати свою думку під впливом сентиментальних історій, якими б емоційними вони не були. Не плутайте поняття «дати в борг» і «займатися благодійністю» — тимчасова фінансова допомога та меценатство є різними речами.
Відмовляйте лаконічно та ввічливо. Посилайтеся на обставини, які змушують вас відмовити. Дайте зрозуміти, що ви відмовляєте не людині, а її проханню через певні причини. Не варто надмірно деталізувати, чому саме ви не можете позичити. Виправдання послаблюють вашу позицію.
Запропонуйте альтернативну допомогу. Іноді замість «рибки» можна запропонувати «вудочку». Слушна порада чи добре слово підтримки можуть коштувати дорожче за гроші. Подумайте, чим ви можете замінити фінансову допомогу.
Пам’ятайте про винятки. Навіть якщо прохач не входить до вашого кола довіри, бувають надзвичайні ситуації, коли можна піти на поступки та позичити гроші.
Якщо ви все ж таки вирішили комусь позичити, позичайте лише ту суму, яку не шкодуватимете втратити.
Джерело: ukr.media