Україна намагається завершити будівництво оборонних ліній, здатних зупинити швидке просування російських військ, але зусилля гальмуються через відсутність координації та корупцію, пише Financial Times 10 грудня. За словами представника парламентського комітету, правоохоронні органи відкрили 30 кримінальних справ про розкрадання $483 млн на будівництві оборонних споруд.
Деталі
- У Дніпропетровській області за рік витратили $7,3 млн на фортифікаційні споруди, але реальні результати зʼявилися лише два місяці тому. Журналісти, які відвідали цей регіон, бачили недобудовані оборонні лінії та занедбані позиції.
- Оборонну лінію навколо великих міст добудували наприкінці жовтня, кажуть чиновники. Але оборонні рубежі між Великою Новосілкою, Кураховим і Покровськом все ще не завершені. Там триває будівництво другої лінії, третя ще не закладена.
- Українські війська мають потребу в достатній кількості оборонних позицій, щоб мати куди відступити, зазначає військовий аналітик Роб Лі. Він також додає, що в Україні існує дефіцит людських ресурсів, що ускладнює будівництво та утримання оборонних ліній.
- Система будівництва фортифікацій в Україні поки що не працює на належному рівні через відсутність професійних інженерів та ефективної координації. Це значно ускладнює оборону та ставить під загрозу безпеку стратегічно важливих регіонів, зазначило FT.
- Чиновники часто не узгоджують з військовими, де будувати оборонні лінії. Завдання ускладнюють і екологічні обмеження на вирубку лісів. За словами військовослужбовця, росіяни цих обмежень не дотримуються і вирубують стільки лісу, скільки заманеться, і будують якісніші укріплення.
- Він розповів, що за час війни його підрозділ 32 рази передислокувався. Щоразу доводилося будувати власні оборонні позиції і збирати на це гроші.
- Нестача інженерів змушує використовувати піхотні бригади як підрядників, каже командир штурмового батальйону Станіслав Бунятов. За його словами, через це солдати витрачають сили на будівництво під час бойових дій.
Контекст
У листопаді 2023 року при Міноборони була створена міжвідомча робоча група, яка досліджуватиме проблеми в будівництві військових та фортифікаційних споруд.
Метою групи є впровадження реформи для визначення зон відповідальності: на першій лінії оборони фортифікаційні споруди зводять військові підрозділи, а на другій та третій – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України за допомогою приватних підрядників.
У січні 2024 року уряд виділив 17,5 млрд грн із резервного фонду державного бюджету на будівництво фортифікацій та захист кордону. Відповідне рішення було ухвалене 19 січня, повідомила пресслужба Мінекономіки.
У 2022–2023 роках Харків витратив на фортифікації близько 2,1 млрд грн, а лише за три місяці 2024 року – вже понад вдвічі більше. Торік виторг компаній, які брали участь у будівництві, зріс у десятки разів. Майже половина лідерів за сумами підрядів – новачки на ринку держзакупівель. Детальніше про те, хто розділив майже 7 млрд грн, які витратили на будівництво фортифікацій на Харківщині, читайте у матеріалі Forbes.