Як поміняти власне мислення таким чином, щоб у кишені завжди водилися гроші і більше не довелося жити від зарплати до зарплати, економити та рахувати копійки, інформує Ukr.Media.
З чого формується успіх
Чому одні розуміють, що треба робити, щоби заробити більше, ніж витрачаєш, а інші ні? Невже й справді є воно — те горезвісне грошове мислення?
Так, таке мислення безперечно є. І формується воно не на порожньому місці, а складається поступово: із широкого кругозору та розвиненого критичного мислення, фінансової грамотності, знання психології поведінки.
Коли всі ці навички працюють на досягнення мети, то людина починає розуміти, як поводитися з грошима та їх заробляти, а також формує правильне оточення, яке допомагає їй стати багатшою, а не біднішою.
Навчитися грошовому мисленню можна і самостійно, але легше це зробити під керівництвом професійного коуча, який навчить, як відмовитися від негативних настанов у голові (зокрема, від використання мови бідності). Адже саме думки формують наші дії. Але тут слід бути обережним, щоб не нарватися на безліч ошуканців, мета яких — не змінити свідомість клієнтів, а лише викачати їх зароблені гроші.
Не шарлатанство, а наука
Скептики морщаться при згадці поняття «грошове мислення», оскільки впевнені, що це звичайне словоблуддя, підкріплене хіба ефектом плацебо. І що єдиний вірний шлях до багатства — народитись у заможній родині чи вдало одружитися.
Однак проти цього є аргумент: американська консалтингова компанія ще у 2015 році провела дослідження та виявила, що діти мільйонерів витрачають накопичений стан батьків у середньому за 19 днів. Уявляєте? Та й мільйонні виграші більшість щасливчиків спускають на дурницю, причому за лічені місяці і знову залишаються на бобах.
Психологія багатства — не вигадка, а справжня наука! Відповідно до наукової концепції, вона є однією з галузей економічної психології та вивчає психологічні аспекти ставлення людей до грошей, формування монетарних установок та моделей поведінки.
На цю тему проводять серйозні наукові дослідження: Міжнародні дослідження на цю тему дуже великі. Мова не тільки про сучасних промовців і коучах, таких як Тоні Роббінс або Брайн Трейсі. Свого часу до досліджень з формування відносин людини з грошима доклали руку і Зигмунд Фрейд, і Карл Юнг, а в 60-х роках минулого століття цю тему вивчали американський соціолог Ірвін Гофман, професор психології, письменник Адріан Фернхам та багато інших.
Психологічні інструменти, що допомагають розбагатіти, використовуються і в економіці, і в соціології, і в політиці. Наприклад, ізраїльсько-американський психолог, один із родоначальників поведінкової економіки Даніел Канеман отримав у 2002 році Нобелівську премію за застосування психологічних методів в економічній науці.
Ми та гроші
Відсутність у людини позитивного фінансового мислення — ще найстрашніше. Куди гірше, якщо вона має психічні розлади у цій галузі.
Психотерапевти вважають, що ставлення до грошей не є чимось ізольованим, а становить невіддільну частину особистості загалом. Іншими словами, можна сформулювати так: «Скажи мені, як ти ставишся до грошей, і я скажу, хто ти».
Люди, байдужі до грошей, можуть також відмовлятися і від кохання, подяки чи інформації, які пропонують оточуючі. А надмірне занепокоєння своїм фінансовим становищем, можливо, говорить про те, що людина відчуває заздрість або страх залежності.
Гроші — це більше, ніж просто матеріальні цінності, вони можуть концентрувати у собі будь-які людські фантазії, страхи та бажання, а також можуть бути об'єктом витіснення, спотворення та захисту. Вони можуть асоціюватися зі зброєю, пристрастю, свободою, владою та авторитетом, збудженням, безпекою, перемогою та нагородою.
Я вільний!
Але основа грошового мислення, — це свобода від психологічних блоків і упереджень, що глибоко в'їлися в нашу свідомість, сформованих нашим оточенням і життєвим досвідом. І впоратися з цими блоками набагато складніше, ніж опанувати фінансову грамотність.
У нашій свідомості міцно вкорінилося понад 100 тверджень про шкоду грошей. Адже серед приказок і прислів'їв народу майже немає тих, де містилися б установки на зростання особистого добробуту. Навпаки, ми з раннього дитинства чуємо зовсім інше: «Бідність — не порок», «Не жили багато, нема чого й починати», «Великі гроші — великі проблеми», «Художник має бути голодним», «Здоров'я не купиш», «Не у грошах щастя».
Друга частина негативних установок — нелюбов до багатих людей — зростає ще з радянських часів. Таке ставлення теж закріпилося в нашій мові. «Якщо багатий — значить злодій», «Законно великих грошей не заробиш» та інші висновки давно стали для багатьох аксіомою. Ненависть до забезпеченого життя та заперечення того, що людина може заробити більше, ніж отримує зараз, плюс банальна заздрість, у якій ми самі собі не зізнаємося — ті установки, яких обов'язково треба позбавлятися. Щоб їх змінити та впровадити інші — корисні й ті, що підходять саме вам, потрібний коучинг.
Чому вчить коуч
Розібратися, наскільки адекватно людина ставиться до грошей, і виправити можливі перекоси, важливо не тільки й не так для покращення фінансового добробуту, а й для особистого щастя та задоволеності життям. Сучасний напрямок психології, що займається грошовим мисленням, називається фінансовий коучинг. Серед його першочергових завдань — боротьба з негативними установками та переконаннями, а також із грошовими страхами: наприклад, страхом злиднів і, як не дивно, страхом розбагатіти і внаслідок цього зіткнутися з низкою проблем.
Крім того, фінансовий коуч навчає клієнтів прийняттю фінансових рішень і розповідає, як подолати негативні патерни поведінки, що повторюються, щодо грошей. Наприклад, він «лікує» людей від схильності все промотувати до копійки і жити в борг або, навпаки, надто скрупульозно ставитись до грошей, збирати і не витрачати. А головне — він допомагає сформувати нові «звички», які ведуть до фінансової спроможності.
Джерело: ukr.media