Протягом багатьох років наукові кола стверджували: при збільшенні нагрівання планети, лісові ґрунти активніше виділятимуть азот в атмосферу. Таким чином, парниковий ефект посилиться, дерева будуть позбавлені необхідних речовин, і врешті-решт ми задихнемося в цій похмурій перспективі. Це виглядало обґрунтовано, тому я перестав звертати увагу на такі передбачення — навіщо псувати собі настрій зайвими переживаннями, повідомляє Ukr.Media.
Проте нещодавно я зустрів публікацію в Proceedings of the National Academy of Sciences, яка змусила мене дещо змінити погляд на наше розуміння природи.
Група екологів з Каліфорнії разом із китайськими партнерами присвятила шість років життю тому, щоб перевірити цю істину на практиці. Вони розташувалися в лісах провінції Ляонін, встановили над деревами інфрачервоні обігрівачі, відтворюючи те саме потепління на два градуси, яким нас тільки лінивий не залякує, і здійснили понад двісті тисяч вимірювань того, чим дихає земля.
Виявилося, що природа не бажає діяти за нашими лабораторними планами.
Замість інтенсивного викидання газів в атмосферу, ґрунт ніби увімкнув режим збереження енергії. Виділення оксиду азоту зменшились на 19%, а того самого закису азоту, який руйнує наш клімат — на 16%.
Один із авторів дослідження, Піт Гом’як, пояснив це настільки зрозуміло, що мені стало навіть трохи соромно за всю сучасну кліматологію. У теплій і комфортній лабораторії мікроби дійсно починають активізуватися від підвищення температури та виділяти більше газу. Однак на відкритому повітрі спека зазвичай супроводжується засухою. Земля стає сухою. Мікроби просто втомлюються, сповільнюються і втрачають інтерес до того, щоб шкодити нашій атмосфері. Їм не до цього. Їм просто потрібна вода.
Звичайно, тут є своя межа. Це діє тільки в тих областях, де протягом року випадає менше тисячі міліметрів опадів. Якщо ліс вологий, стара страшилка залишається актуальною: спека плюс вода дорівнює активні мікроби і втрата азоту. Але там, де дощів не вистачає, висока температура просто призупиняє екосистему.
Можна було б випити за те, що хоч тут природа сама себе захищає. Азот залишається в землі, дерева, які є нашими головними поглиначами вуглецю, мають бути забезпеченими та задоволеними. Але еколог Кай Хуан швидко розвіяв цей оптимізм.
Азот дійсно нікуди не зникає. Але дерева, виснажені посухою, просто не мають здатності його поглинати. За спостереженнями, на тих ділянках, які обігрівали, ліс почав рости повільніше. Яка користь від поживних речовин у ґрунті, якщо ти гинеш від спраги.
У цій історії немає щасливого фіналу або раптового скасування глобального потепління. Вона не про те, що можна розслабитися. Вона скоріше про те, як часто наші найточніші моделі схожі на спробу описати особистість людини за її фотографією в паспорті. Ми надмірно зосереджуємось на спеці, забуваючи, що без вологи будь-яка хімічна реакція втрачає свою інтенсивність.
Земля виявилася трохи складнішою за лабораторну чашку Петрі. І, напевно, це єдине, в чому ми можемо бути повністю впевнені.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Чи варто нам і надалі довіряти кліматичним прогнозам, якщо природа щоразу виявляється хитрішою за наші формули?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🔬 Вірю лише науці 🌿 Природа непередбачувана 🤔 Все занадто заплутано
📊 Карта думок
🔬 Вірю лише науці 0% 🌿 Природа непередбачувана 0% 🤔 Все занадто заплутано 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!