Початок націоналізації Сенс Банку Михайла Фрідмана та партнерів тиждень тому супроводжувався обшуками у головному офісі установи та помешканнях її ексменеджменту. Forbes дізнався подробиці цієї справи та інших епізодів, де держава підозрює спроби виведення активів з колишнього Альфа-Банку.
Головні матеріали Forbes Ukraine у розсилці від digital шеф-редактора Віктора Кіщака. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
21 липня, у перший день націоналізації Сенс Банку, в офісі установи та помешканнях кількох її колишніх топменеджерів відбулись обшуки СБУ та Генпрокуратури.
«Для отримання доступу до прибутків банку колишні власники планували переоформити свою частку на підконтрольних осіб і вже від імені «нових» бенефіціарів вивести мільярдні капітали за межі України», – йдеться у повідомленні Офісу генпрокурора, оприлюдненому 24 липня.
Як свідчить текст судової ухвали, що санкціонувала обшуки (є у розпорядженні Forbes), цю справу було відкрито ще у квітні 2022-го. Про це Forbes повідомили і двоє співрозмовників, близьких до керівництва банку. Вона стосується російського бізнесу колишніх власників «Сенсу», який співпрацював з оборонними структурами РФ.
Про що йдеться, до чого тут Сенс Банк та чи дійсно колишні менеджери і власники націоналізованого банку могли намагатися вивести з нього активи?
Що за справа, у кого відбулись обшуки та до чого тут «Сенс»
Слідча група, що проводила обшуки у центральному офісі «Сенсу» у Києві, прийшла до банку чи не одночасно з тимчасовою адміністрацією Фонду гарантування вкладів.
Згідно з текстом судової ухвали, правоохоронці шукали документи, а саме договори, контракти, рахунки-фактури, акти виконаних робіт та інші докази, що могли б свідчити про операції банку на користь російських компаній з орбіти ексвласників Михайла Фрідмана, Петра Авена, Андрія Косогова та партнерів.
Обшуки також відбулись у помешканнях колишньої СЕО «Сенсу» Алли Комісаренко, голови наглядової ради Романа Шпека та старшої радниці банку Олени Коробкової, повідомили двоє співрозмовників Forbes, дотичних до колишнього керівництва установи. Вони попросили не вказувати їхні прізвища та посади у цій статті через сенситивність теми та увагу до неї правоохоронних органів. Вручення підозр чи інших процесуальних дій, окрім обшуків, не було, уточнює один зі співрозмовників.
Слідству вдалося вилучити документальні докази, стверджується у релізі Генпрокуратури. «Щоб приховати сліди оборудки, російські власники планували довести банк до штучного банкрутства», – додали в Офісі генпрокурора.
У чому ж полягає ця справа? Це досудове розслідування ще з 20 квітня 2022 року веде СБУ. Згідно із судовою ухвалою, Фрідман, Авен, Косогов, а також Олексій Кузьмичов та Герман Хан могли фінансувати в особливо великих розмірах війну Росії проти України.
Яка логіка? Слідчі посилаються на можливу співпрацю компаній цих бізнесменів із російськими держструктурами, залученими до вторгнення. Їхні аргументи такі:
- по-перше, йдеться про «Агроаспект» магазин «Пятерочка» (опосередковано належить люксембурзькій CTF, що входить до «Альфа-Груп», зазначено в ухвалі), яка працює з підприємством міноборони РФ «Военторг»;
- по-друге, «Вымпел-коммуникации» (російський мобільний оператор «ВымпелКом») надає послуги звʼязку росіянам, що воюють в Україні та перебувають в окупованому Криму;
- по-третє, «Альфастрахование» має кілька контрактів із російськими військовими частинами та іншими структурами, що забезпечують армію;
- по-четверте, «Калуганефтепродукт», засновником якої є російський Альфа-Банк, регулярно перемагала в оборонних закупівлях на загальну суму 56,2 млн рублів.
До чого тут український Сенс Банк? Він також належить власникам вказаних компаній, зазначають слідчі. «Окремі посадові особи банку є обізнаними у протиправній діяльності Фрідмана та його бізнес-партнерів», – ідеться у матеріалах судової ухвали.
В документі не вказано, як саме росіяни збиралися переоформити банк на підконтрольних осіб і вивести активи за межі України.
Як держава полює на підозрілі угоди колишнього Альфа-Банку
«Звичайно, у банку є рахунки, близькі до холдингу, але вони заблоковані з весни 2022-го», – зазначає один зі співрозмовників, близьких до «Сенсу». Також 18-та постанова НБУ не залишала жодних шансів на виведення коштів, додає співрозмовник. «Коли ти очікуєш на націоналізацію із самого початку війни, треба бути дурнем, щоб навіть намагатися здійснювати якісь підозрілі операції», – зазначає він.
У коментарі Forbes очільниця Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут зазначила, що не може ні підтвердити, ні спростувати інформацію про можливе виведення коштів з Сенс Банку перед націоналізацією. «Ми були два дні у банку і не аналізували детально його портфель», – сказала вона.