Андрій Остапчук з 2017 року будував ком’юніті молодих підприємців Young Business Club. За півтора року після початку великої війни компанію звинувачують у неповазі до військових і партнерстві з пропутінськими росіянами. Як так сталося і що буде з клубом?
26 жовтня на конференції Young Business Club (YBC) стався інцидент. Запрошену виступити для збору грошей перед членами клубу військову, керівницю Патронатної служби «Янголи Азову» Олену Толкачову івент-менеджерка організації попросила залишити зону фуршету. Аргументація – деякі гості бояться повісток через присутніх у військовій формі.
Толкачова пішла з заходу, записавши відео про неповагу до військових. Історія набула шаленого розголосу. Пост в Instagram «Янголів Азову» набрав понад 100 000 реакцій, у Facebook відео поширили більш як 3500 разів.
Про инцидент написали десятки українських ЗМІ та відомих бізнесменів. Заява YBC у Facebook з вибаченнями не дуже допомогла – під постом понад пів сотні гнівних коментарів.
Наступний виток скандалу навколо YBC стався 28 жовтня, коли експерт зі стратегічних комунікацій, засновник «Методу Бюро» Володимир Кадигроб опублікував власне розслідування щодо одного з колишніх партнерів YBC – російського бізнесмена Сергія Арчакова. Останній, судячи з його постів у соцмережах, підтримував анексію Криму, мав спільні проєкти із підсанкційними російськими політиками. Forbes зʼясував, що у Остапчука було партнерство з колишньою членкинею Комуністичної партії України Оксаною Калетник. Ще на початку великої війни YBC залишило двоє співзасновників – бізнесмени Сергій Гайдайчук та В’ячеслав Лисенко. Останній у своєму Facebook-дописі повідомив, що зробив це «у зв’язку з координатними розбіжностями в цінностях із деякими акціонерами клубу».
Що собою являє, як працює Young Business Club та що з ним буде далі? Аби дізнатися про це, Forbes поспілкувався з нинішніми та колишніми членами організації, а також із її засновником Андрієм Остапчуком, 32. У 2021 році Остапчук увійшов до щорічного списку Forbes 30 under 30.
Андрій Остапчук, Young Business Forum. Фото з особистого архіву
Невибіркові партнерства
Остапчук так пояснює ідею створення клубу: «Коли людина створює бізнес, то має багато питань. Найкращий спосіб їх вирішити – це просто запитати у людини, яка щось уже створила і яка має практичний досвід». До заснування Young Business Club у Остапчука були невеликі бізнеси і, за його словами, йому бракувало спілкування з такими самими підприємцями. Остапчук розповідає, що першу спробу створити ком’юніті зробив, коли переїхав у Київ у 2012-му (він родом з Коломиї, Івано-Франківська область. Раніше в інтервʼю розповідав, що до Києва два роки жив у РФ). Тоді провів близько тисячі зустрічей із потенційними членами у київському кафе «Шоколадниця». Проте «стартап» не злетів.
Досвіду зі створення системного бізнес-клубу бракувало, каже Остапчук, якому тоді було 25 років. Тож він вийшов на більш досвідченого «клубмейкера» Сергія Гайдайчука, 41, – засновника клубу топменеджерів CEO Club. Та запропонував йому створити спільний клуб. Гайдайчук погодився і долучив до справи ще одного підприємця, засновника логістичної компанії «Укр-Китай Коммунікейшин» В’ячеслава Лисенка, 53. Так у 2017 році вони втрьох заснували Young Business Club.
За перший рік клуб провів зустріч із 571 потенційним учасником, 203 з яких стали клієнтами, тобто погодилися оплатити членський внесок, каже Остапчук. За те, щоб спілкуватися в колі однодумців, підприємці були ладні платити річний внесок у розмірі $1200.
Відтоді клуб значно розширився. Станом на жовтень 2023 року YBC має 16 філій в Україні, США, Лісабоні, Іспанії та Польщі. Зріс і річний внесок за участь в YBC: залежно від країни він становить $1800–3600. За ці гроші підприємцям пропонують спільні ділові сніданки, участь у форумах, візити в компанію, персональні консультації та спортивні активності.
До клубу приймають власників бізнесу з річним виторгом від $100 000, віком до 45 років, а їхня участь має бути погоджена радою клубу. За словами Остапчука, у компанії наразі понад 1100 учасників, тож мінімальний річний виторг YBC становить $2 млн.
Як Остапчук масштабував клуб? Його стратегія полягала в тому, щоб у кожному новому місті відкривати нову компанію з локальним партнером, який на місці займатиметься створенням ком’юніті підприємців. Так у харківській філії YBC партнером є Анатолій Пажин, в одеській – Євген Соловйов та Дмитро Казавчинський, у львівській – Ігор Дідик, у США розвитком бізнесу займається Денис Копій. Загалом у компанії 18 партнерів.
У Харкові філія YBC створювалася не заради заробітку, каже її співзасновник Анатолій Пажин, який займається IT-бізнесом. «Мені хотілося зробити у місті сильну спільноту підприємців, обʼєднувати людей», – розповідає він і додає, що цей проєкт на самоокупності.
Модель працювала без збоїв до початку великої війни. Влітку 2022 року два ключових акціонери компанії – В’ячеслав Лисенко та Сергій Гайдайчук – вийшли з переліку засновників ТОВ «Янг Бізнес Клаб». Що сталося? Колишні партнери Остапчука не відповіли на запити від Forbes. У своєму дописі у Facebook Лисенко зазначив, що його не влаштовувала не зовсім патріотична позиція Остапчука. Гайдайчук написав, що з Остапчуком мав різне бачення того, як розвивати клуб.
Сам Остапчук каже, що причиною розлучення став корпоративний конфлікт, подробиці якого він не захотів розповідати Forbes.
Ось що вдалося дізнатися, поспілкувавшись із багатьма чинними та колишніми членами YBC. Остапчук виїхав з України напередодні вторгнення 23 лютого. Один зі співрозмовників каже, що причина – вагітність дружини. З того часу Остапчук не повертався в Україну.
Це не сподобалося частині партнерів, дніпровський клуб Inspira був співзасновником YBC у Дніпрі. Він вийшов із партнерів YBC ще на початку вторгнення та створив власний клуб для молодих підприємців Lead. «Ми всі тут, ми залишилися, ми робимо все, щоб підтримувати країну, наші бізнеси та людей, а Остапчук осторонь», – пояснює засновник корпорації «Біосфера» Андрій Здесенко, який підтримує Inspira.
«Це [неповернення в Україну] єдине, що мені можна предʼявити за сім років партнерства», – стверджує Остапчук.
Українські партнери вважали інакше. На їхню думку, український YBC лишився некерованим. «На горизонті Андрія не було як лідера, був цілковитий вакуум у комунікаціях й у спілкуванні», – розповідає Здесенко. За його словами, Лисенко спробував поставити в клубі свою керівну команду.
«Старий» колектив, за словами Остапчука, не сприйняв нову директорку Наталію Фурманову. Він надав Forbes колективного листа від команди YBC за підписом 26 співробітників, які просять звільнити нову директорку «через знецінення команди, членів і ради клубу, відсутність такту і поваги». Пажин з YBC Kharkiv теж був не в захваті від нової керівниці. «Такий стиль менеджменту мені не близький», – каже він.
Тоді партнери закликали Остапчука повернутися, «бо це ж його клуб», каже підприємець. Проте Остапчук, за його словами, вирішив сфокусуватися на розвитку спільнот за кордоном: за час повномасштабного вторгнення він відкрив вісім клубів за межами України. Київським осередком відтоді керував партнер YBC Юрій Пословський.
Токсичні звʼязки
Після початку великої війни у YBC також виникли проблеми з кількома регіональними відділеннями. В Узбекистані, ОАЕ та Великій Британії. В останній країні партнерами Остапчука були російський бізнесмен Сергій Арчаков та колишня народна депутатка від Компартії України Оксана Калетник.
Британський клуб з’явився у Лондоні у 2018 році. Він став першим філіалом YBC, який до того працював лише в Києві. Спочатку, розповідає Остапчук, він розвивав організацію самостійно, а в 2019 році познайомився з Арчаковим та запропонував йому очолити YBC London.
Останній переїхав до Великої Британії у 1999 році, пише видання Anglya.com у статті «Тиха революція від Young Business Club». У минулому Арчаков – кадровий російський офіцер, має дві вищі юридичні освіти. Працював, зокрема, в інвестфонді Legacy Square Capital, який належить російському бізнесменові Володимиру Паліхаті. В 2018 році той був одним зі спонсорів президентської передвиборної кампанії Ксенії Собчак. У своїх соцмережах Арчаков ще до повномасштабного вторгнення підтримував анексію Криму, сумував за «жертвами фашистів» в Одесі і репостив «жарти» про ядерний удар по зоні АТО, від якого «укропы жидкостулят».
Андрій Остапчук, Young Business Forum. Фото з особистого архіву
Як Остапчуку працювалось із таким «ідейним» партнером? На це запитання відповів сам Арчаков у «прощальному» листі акціонерам YBC у квітні 2022 -го: «[Я] будував клуб однодумців, які перебувають на одній хвилі, незважаючи на те, «чий Крим».
Ще однією партнеркою у YBC London стала Оксана Калетник, проти якої СБУ порушила досудове розслідування у справі про зазіхання на територіальну цілісність України. На батьківщині вона була депутаткою ВР від Комуністичної партії України. А в 2014 році на сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ єдина з української делегації проголосувала проти резолюції із засудженням окупації РФ території України. Брат партнерки YBC Ігор Калетник – ексголова Митної служби України за часів Януковича.
Калетник допомагала клубу із запрошенням солідних спікерів, пояснює Остапчук. Зокрема, на її прохання в лондонському YBC виступили Борис Ложкін та Сергій Тарута, розповідає засновник YBC.
Зараз Остапчук каже, що вважає своєю помилкою вибір у партнери Калетник та Арчакова. За його словами, він не розумів масштабу того, що відбувалося в Україні з 2014 року, а також занадто поспішав. «Спочатку роблю, а потім думаю», – говорить про себе Остапчук.
У квітні 2022 року, за словами Остапчука, YBC London перестав існувати. Після вторгнення з нього виключили російських бізнесменів. Арчаков сам вийшов зі складу акціонерів. У своєму листі він написав: «Сам факт того, що акціонерами серйозно пропонувалося обговорити вилучення росіян з клубу і що всі учасники в українських клубах, які мають бізнес у Росії або підрядників, будуть із клубу виключені, принизливі та образливі». (Лист є у розпорядженні редакції.)
Окрім лондонської філії, Остапчук стверджує, що закрив філії в Дубаї й Узбекистані через позицію їхніх членів або співробітників, що «у війні в Україні все не так однозначно». Проте узбецький клуб досі не провів ребрендинг і використовує бренд YBC, розповідає Forbes Юрій Пословський, зпівзасновник YBC та директор київського осередку.
Що думали члени українського YBC про нових партнерів Остапчука на кшталт Арчакова? Кажуть, що нічого не знали про російського акціонера (Арчаков приїздив останній раз у Київ у грудні 2021 року). «Що там було і як усе відбувалося – мені невідомо», – написав у Facebook-пості співзасновник YBC Сергій Гайдайчук стосовно іноземних філій.
Офіційна заява Young Business Club. Скріншот зі сторінки facebook.com/ybc.ukr
Просто «зробили висновки»
Після скандалу з клубу YBC вийшло шестеро учасників, каже Пословський. За його словами, це бізнесмени, робота яких пов’язана з військовими. «Абсолютна більшість з 1100 учасників розуміють ситуацію», – каже він.
З харківської філії ніхто не вийшов, каже Пажин. «Хоча відчувається напруга стосовно майбутнього клубу», – визнає він. Є ті, кого скандал та зв’язки з країною-агресоркою відштовхнув від ідеї стати членом YBC. Напередодні засновниця HR-агенції Solntseva & Partners Agency Лана Солнцева вивчала умови вступу. Вона хотіла розширити ділові зв’язки, але й до скандалу її насторожило, що серед умов, за якими приймають у члени YBC, немає критерію «відсутність бізнесу з Росією».
У клубі ніколи не було проросійських наративів, стверджує власник компанії TropFish Владислав Медведєв. Він – член харківського YBC, а з 25 лютого 2022 року служить у 113-й бригаді ТрО. У день інциденту з «Янголами Азову» Медведев виступав у львівській філії клубу та збирав кошти на 50 FPV-дронів для свого підрозділу та підрозділу Нацгвардії «Омега». За той вечір підприємці зібрали 130 000 грн, а загалом із початку війни YBC передав майна та допомоги підрозділу Медведева на $500 000. Він не збирається йти з клубу через скандал. «До повномасштабного вторгнення у багатьох підприємців були бізнес-зв’язки з РФ, зокрема і в мене. Головне, що зробили висновки та пішли далі», – вважає військовий.
Здесенко каже, що хотів би, щоб YBC пережив скандал і продовжив існування. «Це важливе середовище, об’єднуюче», – зазначив бізнесмен.
Остапчук посипає голову попелом: визнає, що винен в інциденті з представницею «Азову» і у залученні токсичних партнерів. Просить через його помилки «не топити клуб».
