Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкти щодо вдосконалення експорту деяких товарів №№10168-2 та 10169-2, повідомив народний депутат від фракцій «Голос» Ярослав Железняк. Документи передбачають механізм для боротьби з «чорним» експортом зерна та неповерненням валютної виручки.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, Diia.City United, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- «Корупційну правку (нові «соєві правки») від Шурми №32, проти якої виступили всі бізнес-асоціації збили – його популярність дорівнює 8-ми голосам», – написав Железняк у телеграм-каналі.
- Законопроєктом №10168-2 про внесення змін до Податкового кодексу пропонується мінімізувати схеми ухилення від оподаткування під час експорту зернових та олійних культур, рослинної олії та макухи.
- Зокрема, передбачається, що експорт таких товарів зможуть здійснювати виключно платники податку на додану вартість. Цей механізм має запрацювати через пів року після того, як законопроєкт набере чинності.
- На кожну позицію товару потрібно буде складати податкову накладну та реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення товарів.
- Базою оподаткування для експортних товарів стане їх договірна (контрактна) вартість, яка не повинна бути меншою за середній показник міжнародних біржових котирувань, що склалися на такі товари на кожен 10 календарний день місяця.
- Законопроєкт №10169-2 про внесення змін до Митного кодексу передбачає, на період дії воєнного стану в Україні, митне оформлення експорту зернових та олійних культур, а також рослинної олії та макухи буде здійснюватися на підставі митної декларації. Вона має містити реквізити відповідної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі.
- Після початку митного оформлення таких товарів на підставі митних декларацій дані цих декларацій не підлягатимуть коригуванню.
- Підставою для відмови у митному оформленні таких товарів можуть бути: відсутність факту реєстрації податкової накладної; нижча за мінімальні експортні ціни (які встановлює Мінагрополітики) вартість товарів, що експортуються; реєстрація податкової накладної за 30 днів до оформлення митної операції тощо.
Контекст
У першому читанні згадані законопроєкти були ухвалені парламентом у листопаді минулого року.
Ризикові підприємства експортували зернових невідомого походження на 133,9 млрд грн за девʼять місяців 2023 року, заявляло раніше БЕБ. Це понад 20% від загальної кількості.
Одним із найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств. Їх заздалегідь створюють для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку, заявляло БЕБ.
Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю.
Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.
За інформацією БЕБ, після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів, і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.
Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія-нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.
У листопаді минулого року НБУ встановив на рівні 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту агротоварів, здійснених із 11 листопада, повідомляє пресслужба регулятора. Раніше граничні строки були встановлені на рівні 180 днів. Голова НБУ Андрій Пишний заявляв, що компанії-експортери не повернули до України близько $8 млрд валютної виручки.
У квітні цього року голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев надіслав до Кабміну лист із пропозицією збільшити строки повернення валютної виручки аграріїв до 180 днів. Аграрії вважають, що це рішення не має позитивного впливу. Крім того, від нього страждають «білі» експортери, які через звуження ринку ЄС змушені постачати зернові в Азію та Африку, де обʼєктивно строки розрахунків є довшими, пояснив нардеп.
