У четвер, 22 серпня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, який змінює Митний кодекс України, імплементовуючи деякі положення Митного кодексу Європейського Союзу (№10411), повідомляє Держмитслужба. Зміни наближають Україну до повного застосування митного законодавства ЄС.
Наступним має стати прийняття нового Митного кодексу України, який повністю ґрунтуватиметься на Митному кодексі ЄС.
Як «Повернись живим» управляє репутацією та будує стосунки із державою і бізнесом? Як побудовано процеси всередині фонду, які стимули та мотивація живлять команду? Як досягається абсолютна прозорість? Дізнайтеся від директора БФ Тараса Чмута вже 23 серпня на форумі «Майстри добра» у Львові. Долучайтеся!
Ключові факти
- Очікується, що прийняття законопроєкту надасть можливість бізнесу адаптуватися до оновлених правил у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснити «мʼякий» перехід від чинного до нового Митного кодексу України.
Основні зміни, передбачені законопроєктом:
- запровадження концепції митного представництва, аналогічної тій, що функціонує в країнах ЄС, з розділенням видів представництва на пряме та непряме, розмежування обов’язків і відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та його митного представника;
- поступовий протягом 18 місяців перехід підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, на систему авторизацій, аналогічну тій, що діє в ЄС: запровадження для митних брокерів, утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання та інших єдиної системи критеріїв і умов для всіх митних авторизацій;
- запровадження європейської моделі типів митних складів та розширення спектру послуг;
- розширення можливості для АЕО підтверджувати достатність свого фінансового стану;
- запровадження європейського підходу щодо застосування митних режимів;
- приведення у відповідність до регламентів ЄС положення Митного кодексу України щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їхнього зберігання під митним контролем;
- скасування необхідності виклику митника для здійснення переміщення товарів між об’єктами підприємства, на які отримано різні авторизації;
- розвиток пост-митного контролю та поєднання його з заходами митного аудиту;
- удосконалення положення щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
- Під час підготовки законопроєкту до другого читання з бізнесом і громадськістю додано низку ініціатив та уточнень, зокрема надання переваги підприємствам, що отримали статус АЕО, у першочерговому прибутті і перетині державного кордону, у тому числі з використанням електронної черги.
- Також передбачено розмежування обов’язків декларанта, утримувача митного режиму, особи, відповідальної за сплату митних платежів.
- У документі замінено положення щодо постійної зони митного контролю на митних складах вимогою щодо фінансового гарантування їхнього збереження, уточнено перелік дозволених операцій з товарами під митним контролем та положення щодо використання еквівалентних товарів.
- Законопроєкт врегульовує положення щодо можливості відмови на користь держави товарів з українським статусом і удосконалює положення щодо здійснення плати за митне оформлення поза місцем розташування митного органу або поза його робочим часом.
- Очікується, що зміни наберуть чинності через шість місяців після офіційного опублікування закону. За цей час Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів мають затвердити всі необхідні підзаконні акти.
- Проте окремі положення, такі як, наприклад, переваги для АЕО у першочерговому прибутті та перетині кордону, виключення для всіх підприємств із строків доставки до кордону часу перебування вантажів в електронній черзі, наберуть чинності наступного дня після опублікування закону.
Контекст
Реформування митниці передбачено планом України в рамках Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024-2030 роки, а також є одним із структурних маяків у рамках програми МВФ Extended Fund Facility.
Від початку 2024 року митні надходження до Держбюджету України становлять близько 329 млрд грн (на кінець липня). В умовах воєнного стану всі внутрішні ресурси спрямовуються на забезпечення сектору безпеки та оборони. Тож ефективне й прозоре виконання митницею бюджетного плану є важливим внеском у фінансування потреб Збройних Сил.
Держбюджет через неефективну роботу митниці втрачає від 100 до 120 млрд грн щороку, повідомляє голова профільного комітету Ради Данило Гетманцев. Його заступник у комітеті Ярослав Железняк дає більш оптимістичну оцінку: «Перший рік війни – близько 100 млрд грн, нині – близько 40 млрд грн», – каже він. Обидва нардепи вказують, що йдеться про тіньові потоки, оцінка яких є приблизною.
Реформа митниці стане одним із перших законопроєктів, який має розглянути фінансовий комітет після відновлення сесійної роботи Верховної Ради, йдеться у матеріалі Forbes Ukraine.
