Вищий антикорупційний суд вперше ухвалив рішення про виплату винагороди викривачу корупції у сумі близько 13,3 млн грн. Про це йдеться у повідомленні на сайті суду. В НАЗК назвали таке рішення «історичною подією». Виплату отримає «позаштатний агент НАБУ» Євген Шевченко, який у 2020 році викрив спробу підкупу за $6 млн очільника САП.
Ключові факти
- У рішенні ВАКС, зокрема, йдеться про виплату винагороди викривачу, яка становить майже 13,3 млн, «що є першим позитивним рішенням», наголосили в НАЗК.
- Рішення про виплату винагороди викривачу НАЗК називає «історичною подією», яка «фундаментально закріплює формування культури викриття в Україні та стимулює викривачів повідомляти про факти корупції, які їм вдалося зафіксувати».
- Винагороду викривачу виплачуватимуть за рахунок коштів держбюджету України органи державного казначейства за процедурою безспірного списання.
- Винагороду отримає викривач Євген Шевченко, якого ще називають «позаштатним агентом НАБУ». «Колегія суддів у складі Віктора Маслова, Ігоря Строгого та Лесі Федорак, ухвалила рішення про те, що роль викривача в цьому кримінальному провадженні є вирішальною і, відповідно до ст. 53-7 Закону «Про запобігання корупції», надала мені право на отримання винагороди у сумі 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину», – написав Шевченко на своїй сторінці у Facebook.
- Він уточнив, що чинне законодавство дещо обмежує максимальний розмір винагороди, й, крім того, фіксує її не у валюті хабаря (розмір якого становив $5 млн), а у гривні.
- «Враховуючи, що викриття злочину відбулося три роки тому і курс за цей час суттєво просів, то у підсумку я маю отримати не $500 000, а «лише» $350 000 (13,3 млн грн), що, звісно, теж дуже непогано:)», – зазначив Шевченко.
- Ще $1 млн нібито був призначений для посередників. «Під час арешту фігурантів справи, був вилучений ще один мільйон доларів – шостий – який Ільяшенко планував залишити собі в якості оплати послуг за посередництво. Даний епізод кваліфіковано як «шахрайство» і з цього мільйона доларів я, як викривач, додаткові $100 000 не отримав, оскільки законом винагорода передбачена лише за корупційні злочини, а шахрайство до їхнього переліку не входить», – пояснив Шевченко.
Контекст
У червні 2020 року затримані колишня керівниця одного з департаментів ДФС України Олена Мазурова, колишній перший заступник начальника ГУ ДПС у Києві Микола Ілляшенко та Андрій Кіча – один із керівників групи компаній, яку повʼязували з ексміністром екології Миколою Злочевським.
Їх затримали після передачі $5 млн, які призначалися керівникові САП Назару Холодницькому. Слідство заявляло, що у нього хотіли «купити» зняття підозри зі Злочевського у справі про розкрадання стабілізаційного кредиту Реал Банку.
Пізніше, в липні 2020 року, підозру заочно отримав і сам Злочевський.
2 жовтня судді ВАКС затвердили угоду між прокурором САП і колишнім першим заступником начальника ГУ ДПС у Києві Ільяшенком.
Обвинувачений визнав себе винним у шахрайстві та співучасті надання хабаря. Ільяшенку призначили 5 років умовно без конфіскації майна. Також він заплатить 50 млн грн на «Армію дронів». Щоб сплатити ці кошти, Ільяшенко начебто взяв кредит у банку, тому продаватиме нерухомість, щоб погасити борг. Суд скасував арешт із 1/2 будинку, 1/2 квартири в столиці, землі та нежитлових приміщень.
Як зазначили в ЦПК, усі четверо фігурантів справи визнали свою провину: Олена Мазурова отримала свій умовний вирок ще у 2021 році, а взамін погодилася дати викривальні покази на інших обвинувачених. У 2023 році на угоду пішли адвокат Андрій Кіча та ексміністр Микола Злочевський.
За умовами угод, Кіча, Злочевський та Ільяшенко на трьох сплатили 680 млн грн на дрони для військових, а Злочевський також додатково надав благодійної допомоги для армії на 160 млн грн. Сам хабар у $6 млн ще у квітні 2022 року за рішенням суду передали ССО.
«У результаті всі обвинувачені отримали обвинувальні вироки та судимості, але ніхто не сів до в’язниці. Водночас справа принесла близько 1 млрд грн на потреби військових», – зазначили в ЦПК.
