Група «Метінвест» розраховує до кінця першого кварталу 2024-го збільшити завантаженість власних гірничо-збагачувальних комбінатів вдвічі, до 80%, за умови стабільної роботи морського коридору. Про це в інтерв’ю Forbes розповів СЕО «Метінвесту» Юрій Риженков.
Ключові факти
- До відкриття морського коридору у компанії було два ринки збуту руди: внутрішньогрупове споживання в Україні та Східна Європа. Це давало змогу завантажувати ГЗК на 35–40%.
- «Зараз ми розширюємо географію: Південна Європа, Італія, Турція, Єгипет. Але левова частка – це Китай», – зазначає Риженков.
- Якщо коридор працюватиме стабільно, то існує ймовірність до кінця першого кварталу наступного року збільшити завантаженість ГЗК на рівні близько 75–80%, додав він.
- Такий рівень завантаженості – це максимум до кінця війни. Компанії не вистачає робочих рук. «Хтось поїхав за кордон, 8000 наших співробітників у лавах ЗСУ, – каже Риженков. – Покрити цей дефіцит, щоб ще сильніше наростити виробництво, немає можливості».
- Меткомбінати групи завантажені на 65–75%. Дві доменні печі – одна на «Запоріжсталі», одна на «Каметсталі» – були в капітальному ремонті на момент початку війни, і зараз група не в змозі ними користуватися, для того, щоб підіймати завантаження.
Контекст
Війна зруйнувала вертикальну інтеграцію групи «Метінвест». У Маріуполі вона втратила два головних підприємства – «Азовсталь» і ММК імені Ілліча. Ці активи були ядром металургійного бізнесу «Метінвесту». Сюди постачалося до 40% залізорудної сировини з гірничо-збагачувальних комбінатів компанії в Дніпропетровській області. З цієї сировини маріупольські заводи виробляли сталеву продукцію з більшою доданою вартістю. Тільки чверть її продавалась в Україні, решта йшла на експорт, зокрема у вигляді слябів для перекатних заводів «Метінвесту» в Англії та Італії.
У 2021 році «Азовсталь» і ММК імені Ілліча виробили 8,6 млн т сталі, або 90% всієї сталі групи. На ці заводи припадало 40% усього українського виробництва металопродукції. «Метінвест» оцінила сумарні збитки від війни в понад $3,5 млрд.
