Європейські країни обговорюють відправку військ в Україну у разі припинення вогню або укладання мирної угоди, оскільки обраний президент США Дональд Трамп ясно дав зрозуміти, що не вводитиме американські війська на територію країни для забезпечення безпеки, пише Reuters із посиланням на офіційних осіб та дипломатів.
Ключові факти
- Переговори, ініційовані президентом Франції Еммануелем Макроном, знаходяться на ранній стадії, але вони вже виявили розбіжності щодо можливих цілей та мандату такої місії.
- Деякі офіційні особи розглядають питання про те, які європейські країни могли б надати гарантії безпеки Україні, у тому числі через розміщення десятків тисяч солдатів на українській землі.
- За словами офіційних осіб, основну частину сил можуть становити великі європейські країни, такі як Франція, Німеччина, Італія, Польща та Велика Британія.
- Сили стримування могли б сформувати коаліцію з 5–8 країн, повідомив український чиновник, причетний до обговорень.
- Аналітики та офіційні особи дали різні оцінки розміру таких сил, підкресливши, що багато залежатиме від їхньої точної місії. Деякі аналітики припустили, що достатньо близько 40 000 солдатів.
- За словами Франца-Штефана Гаді, представника Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у рамках ротаційної схеми в місії одночасно можуть бути задіяні близько 100 000 військовослужбовців.
- Обговорюється і склад міжнародних сил (оскільки склад країн, що входять до них, повинен бути прийнятним для обох сторін) та їхній мандат.
- Міністр оборони Італії Гвідо Кросетто заявив, що це має відбуватися під егідою Організації Обʼєднаних Націй. Однак інші офіційні особи кажуть, що це дасть Росії, постійному члену Ради Безпеки ООН, надто великий вплив.
- Аналітики вважають, що європейцям, найімовірніше, доведеться переконати Сполучені Штати взяти в цьому якусь участь, принаймні за допомогою розвідки та іншої оперативної допомоги.
Контекст
За словами двох джерел, Дональд Трамп виключив можливість участі американських військ у забезпеченні припинення вогню та наполягав на тому, що європейцям доведеться грати цю роль самостійно під час переговорів із Макроном та президентом України Володимиром Зеленським у Парижі 7 грудня.
9 грудня Зеленський заявив, що Україна може подумати і попрацювати над пропозицією Макрона про відправку частини військ до України. «Памʼятаєте, він пропонував, щоб якась частина військ тієї чи іншої країни була присутня на якихось територіях України, які б гарантували нам безпеку, поки Україна не в НАТО? Але ми повинні мати до цього чітке розуміння, коли Україна буде в ЄС і коли Україна буде в НАТО», – додав Зеленський.
Після переговорів із Макроном минулого тижня премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава не планує приєднуватись до таких сил.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив 16 грудня, що Берлін, найімовірніше, відіграє свою роль у забезпеченні припинення вогню, але поки що зарано говорити про те, які саме сили для цього знадобляться.
Аналітики кажуть, що дебати поки що виявили плутанину в питанні про те, чи буде майбутня європейська місія виконувати традиційну миротворчу роль, таку як моніторинг лінії припинення вогню, або забезпечуватиме надійне стримування будь-яких подальших нападів Росії. Італійські офіційні особи говорять про миротворчість, натомість французькі та українські офіційні особи зосередилися на стримуванні.
