В Україні найближчим часом буде розроблено новий механізм бронювання працівників підприємств, які підлягають військовому призову. Необхідно максимально убезпечити роботу бізнесу, заявив президент Володимир Зеленський під час обласного засідання Конгресу місцевих та регіональних влад у Черкасах.
Ключові факти
- Анонсуючи новий механізм бронювання працівників, Зеленський наголосив на необхідності проведення відкритого діалогу між державою та підприємцями щодо цього питання.
- «Зберігати економіку дуже потрібно. Але при цьому ми повинні не забувати: ми не можемо залишити хлопців на передовій без ротації. Це також дуже важливо. Сьогодні це пріоритет. Тому ми дотримуємося цієї формули: ти воюєш або працюєш на державу», – сказав Зеленський.
- Також, за його словами, важливо знайти формат підтримки бізнесу, який працює відкрито та сплачує податки.
- «Я попросив наших економістів і правоохоронців розробити особливий підхід до бізнесу, який повністю працює «в білу». Чесного українського бізнесу, щоб до таких людей на час війни не було питань від податківців і правоохоронців», – зазначив президент.
- За словами Зеленського, такий захист від держави має стосуватися не лише керівників та власників компаній, а й їхніх працівників.
Контекст
Forbes раніше писав про концепцію доплат фіксованого військового збору, що розглядається у Верховній Раді. Вона має на меті, зокрема, вивести з тіні частину з 3,4 млн чоловіків призовного віку, які офіційно ніде не працюють, не служать і не є фізособами-підприємцями.
Концепція передбачає, що компанії усіх галузей економіки зможуть забронювати до 50% військовозобовʼязаних чоловіків, доплативши в бюджет додатково певну суму за кожного офіційно працевлаштованого співробітника. Розглядались варіанти від 6000 до 30 000 грн в місяць. Поки йдеться про 20 000 грн.
Залежно від сценарію змін до процедури автоматичного бронювання, яка діє зараз, та виходячи зі ставки фіксованого військового збору в 20 000 грн за одного співробітника, сукупні додаткові надходження до бюджету можуть скласти від 266 млрд грн до 307 млрд грн на рік. Без урахування легалізації частини неофіційно працевлаштованих, йдеться про діапазон від 68 млрд грн до 104 млрд грн на рік.
